Номер провадження: 22-ц/813/6135/25
Справа № 509/2400/25
Головуючий у першій інстанції Спічак В.О.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
30.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи:
заявник - Обслуговуючий кооператив «Вдома»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооператива «Вдома»,
на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року,
за заявою Обслуговуючого кооперативу «Вдома» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з боржника: ОСОБА_1 ,
У березні 2025 року Обслуговуючий кооператив «Вдома» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з боржника: ОСОБА_1 ,
Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 19 травня 2025 року відмовив Обслуговуючому кооперативу «Вдома» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Суд першої інстанції виходив з того, що представником ОК «Вдома» заява про видачу судового наказу подана до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», проте матеріали заяви не містять доказів надсилання боржнику копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами. Крім того, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, а саме: в заяві про видачу судового наказу не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в сторін по справі.
В апеляційній скарзі Обслуговуючий кооператив «Вдома» просив ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.05.2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не звернувши уваги на зміст п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, яка встановлює вимогу про зазначення у заяві про видачу судового наказу офіційної електронної адреси боржника лише у разі наявності такої інформації у заявника.
Скаржник наголошував, що вимогами ст. 163 ЦПК України на заявника не покладено обов'язку надання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника, як і доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.06.2025 року відкрито провадження у справі, та ОСОБА_1 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття провадження ОК «Вдома» отримало 18.06.2025 року о 1:38:11 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 03.07.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзиву на апеляційну скаргу не подавала.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві ОК «Вдома» відсутнє зазначення про наявність або відсутність електронного кабінету у боржника ОСОБА_1 , а також до заяви не додано доказів надсилання боржнику копії поданої заяви з доданими до неї документами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Статтею 163 ЦПК України врегульовано питання щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Так, частиною другою, третьою цієї статті Кодексу визначено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини четвертої цієї статті Кодексу, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Згідно з положеннями частини п'ятої сьомої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Системний аналіз вказаних положень процесуального закону, з урахуванням принципу розумності дає підстави для таких висновків:
- положеннями ЦПК України не виключається можливість подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема якщо заявник має зареєстровану офіційну електронну адресу в такій системі, а не лише у разі, якщо боржник має зареєстровану офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;
- обов'язок заявника зазначати в заяві про видачу судового наказу офіційну електронну адресу боржника виникає лише у разі, якщо такий боржник є суб'єктом, який реєструє офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку, а у разі добровільної реєстрації, у заявника виникає такий обов'язок, якщо такі дані йому відомі;
З огляду на сутність наказного провадження, надіслання копії заяви про видачу судового наказу разом з копіями доданих до неї документів, покладено саме на суд, після видачі судового наказу, а не на заявника, одночасно з поданням такої заяви.
Не надання заявником доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику не має наслідком відмову суду у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України.
У справі, що переглядається, боржник не є особою, яка зобов'язана в обов'язковому порядку зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а у заявника відсутні відомості про те, чи зареєстрував боржник електронну адресу в добровільному порядку.
Пункт 2 частини 2 статті 163 ЦПК України встановлює вимогу про зазначення у заяві про видачу судового наказу офіційної електронної адреси боржника лише у разі наявності такої інформації у заявника.
Суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку проте, що заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес (ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооператива «Вдома» задовольнити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко