07.11.2025 Справа №607/23259/25 Провадження №1-кс/607/6626/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001806 від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
03.11.2025 прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 поштовим зв'язком звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження за №12025211040001806 від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на: автомобіль BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; автомобіль BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користувачем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Клопотання мотивоване тим, що 02.11.2025 близько 21:10 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Руська в напрямку до вул. Мазепи, здійснюючи маневр повороту ліворуч до вул. Шашкевича, виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення із автомобілем BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , котрий рухався по вул. Руська в напрямку пр. Степана Бандери. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
Прокурор вказує, що 02.11.2025 у зв'язку з необхідністю проведення судових авто-технічних експертиз, інших експертиз чи слідчих дій у кримінальному провадженні №120252110400011806, під час огляду, вилучено автомобілі BMW 320, р.н. НОМЕР_1 та BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , які поміщено на спеціальний майданчик для утримання тимчасово затриманих транспортних засобів, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Сергія Короля, 44 Б.
Вказані автомобілі BMW 320, р.н. НОМЕР_1 та BMW X5, р.н. НОМЕР_4 постановою слідчого від 03.11.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуюче те, що вищевказані автомобілі відповідають критеріям передбаченим ст.98 КПК України, можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів які необхідні для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, для дослідження усіх обставин справи, оскільки незастосування арешту даного майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування може призвести до приховування, пошкодження, зникнення даного майна або знищення слідової інформації на ньому, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник транспортного засобу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання, оскільки про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Власник транспортного засобу ОСОБА_5 та користувач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання, оскільки про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином
Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, беручи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
03.11.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120252110400011806, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зокрема за фактом того, що 02.11.2025 близько 21:10 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Руська в напрямку до вул. Мазепи, здійснюючи маневр повороту ліворуч до вул. Шашкевича, виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення із автомобілем BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , котрий рухався по вул. Руська в напрямку пр. Степана Бандери. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
Як вбач ається з протоколу огляду місцевості від 02-03.11.2025 у період часу з 21 год. 55 хв. 02.11.2025 по 00 год. 25 хв. 03.11.2025, проведено огляд перехрестя вул. Руська - вул. Шашкевича - вул. Замкова, в ході якого вилучено автомобіль марки BMW 320, р.н. НОМЕР_1 та автомобіль BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , які поміщено на спец майданчик по вул. С. Короля, 44Б, м. Тернопіль.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , власником автомобіля BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_5 , є ОСОБА_5 , жителька АДРЕСА_3 .
Встановлено, що користувачем автомобіля BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_5 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , який керував вказаним транспортним засобом в момент виникнення дорожньо - транспортної пригоди.
Постановою слідчого СВ Тернопільського ГУНП в Тернопільській ОСОБА_7 від 03.11.2025, автомобіль марки BMW X5, р.н. НОМЕР_4 та автомобіль марки BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №120252110400011806 від 03.11.2025 та визначено місце зберігання речових доказів.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою 1) збереження речових доказів .
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Доданими до клопотання документами прокурор довів, що вказані у клопотанні транспортні засоби, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора про арешт тимчасового вилученого майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до відчуження або знищення такого майна.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 ЦПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду судових експертиз, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Доходячи такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Одночасно роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001806 від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони користування, розпоряджання та відчуження на вилучені 02-03.11.2025 в ході проведеного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди:
-транспортний засіб марки BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
-транспортний засіб марки BMW X5, р.н. НОМЕР_4 , 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_3 , користувачем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити/направити прокурору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1