Ухвала від 07.11.2025 по справі 607/23305/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2025 Справа №607/23305/25 Провадження №1-кс/607/6642/2025

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001632 від 27.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_3 із клопотанням в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2025 на електросамокат марки «Kukirin», серійний номер A01RG400BERY00278, який належить ОСОБА_4 .

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, проте подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що не заперечує щодо задоволення клопотання про скасування арешту накладеного на електросамокат марки «Kukirin», серійний номер A01RG400BERY00278.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, беручи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків:

Частина 1 ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

Абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано..

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.10.2025 (справа №607/20343/25, провадження №1-кс/607/5726/2025) у кримінальному провадженні за № 12025211040001632 від 27.09.2025, накладено арешт шляхом позбавлення права на користування, розпоряджання та відчуження у тому числі на електросамокат марки «Kukirin», серійний номер A01RG400BERY00278, який належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1 .

Як вбачається із змісту ухвали арешт накладений з метою збереження речових доказів для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

На підтвердження факту придбання електросамокату марки «Kukirin», із серійним номером A01RG400BERY00278 заявником ОСОБА_3 долучено до матеріалів чек № 17993 від 26.06.2025 виданим Магазином - складом ВЕЛОКРАЙ.

В силу вимог ч.1 ст.100 КПК України Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що на даний час із електросамокатом марки «Kukirin», із серійним номером A01RG400BERY00278 проведено усі необхідні слідчі дії, прокурор не заперечує, щодо скасування арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про досягнення мети застосованого арешту та про відсутність потреби в подальшій забороні відчуження, розпорядження та користування власнику вказаним майном

Відтак, клопотання слід задовольнити, повернувши електросамокат марки «Kukirin», із серійним номером A01RG400BERY00278, його власнику ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001632 від 27.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.10.2025 (справа №607/20343/25, провадження №1-кс/607/5726/2025) на електросамокат марки «Kukirin», із серійним номером A01RG400BERY00278, який належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1

Електросамокат марки «Kukirin», із серійним номером A01RG400BERY00278 повернути ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Копію ухвали направити/вручити ОСОБА_3 та прокурору в даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131693509
Наступний документ
131693511
Інформація про рішення:
№ рішення: 131693510
№ справи: 607/23305/25
Дата рішення: 07.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (06.11.2025)
Дата надходження: 06.11.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
07.11.2025 14:30 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУНЕЦЬ НАТАЛІЯ РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
КУНЕЦЬ НАТАЛІЯ РОМАНІВНА