вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3473/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянув спір
за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Павлоград, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
до Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр розвитку", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Троїцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, с. Троїцьке, Дніпропетровська область
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, м. Київ
про припинення права постійного користування земельними ділянками та їх повернення
Представники:
від прокуратури Ємельянов В.А.
Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- припинити Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 48255818);
- зобов'язати Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" повернути Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2053266812235);
- припинити Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 48257350);
- зобов'язати Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" повернути Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2053287712235);
- припинити Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 48257142);
- зобов'язати Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" повернути Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2051880512235);
- припинити Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 48257231);
- зобов'язати Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" повернути Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2052292412235).
Судові витрати керівник прокуратури просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що починаючи з 2021 року земельні ділянки державної форми власності, розташовані на території Троїцької сільської ради, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, перебувають у постійному користуванні Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр розвитку", яке фактично їх не використовує та не здійснює належним чином сплату земельного податку. Так, за твердженням прокурора, орієнтовна сума несплаченого відповідачем земельного податку за період 2024 та 6 місяців 2025 становить 161 498,44 грн.
Прокурор вважає, що перебування спірних земельних ділянок в постійному користуванні ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" призвело не тільки до недоотримання сільською радою до бюджету 161 498,44 грн. земельного податку, а і до захаращення та занедбаного стану таких земельних ділянок, та неможливості передачі їх до комунальної власності територіальної громади Троїцької сільської ради, в силу п. 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який набрав чинності 27.05.2021, відповідно до якого, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.
Щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до статей 4, 53, 55 Господарського процесуального кодексу України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Аналіз зазначених положень дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Невжиття уповноваженим суб'єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо отримання земельного податку за користування земельної ділянки та забезпечення раціонального та ефективного користування нею, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
До того ж, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 (справа № 915/20/18) дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування.
При цьому, відповідно до пункту 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Слід також враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 в справі № 927/491/19, в якій, зокрема зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит про надання інформації).
Земельні ділянки державної форми власності, що розташовані на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської области, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, передано розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-481/0/3-21 від 26.05.2021 ДП "Дніпропетровський регіональний центр операцій з металобрухтом", найменування якого змінено на ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" (відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-683/0/3-21 від 29.07.2021), у постійне користування без зміни цільового використання.
Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і Законів України.
Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Приписами частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
З урахуванням викладеного, вбачається, що уповноваженим суб'єктом у цих правовідносинах є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, якою б і мали вживатись заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави.
Водночас, внаслідок невжиття уповноваженим суб'єктом заходів на захист порушених інтересів держави, економічні інтереси держави залишаються порушеними та потребують їх захисту та поновлення.
Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту уповноваженим суб'єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі цього суб'єкту - Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Частиною 1 статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Також, частиною 2 цієї ж статті визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до пункту 24 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.06.2021, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Таким чином, Дніпропетровська обласна державна адміністрація є суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку та зобов'язана здійснювати захист інтересів держави на ефективне та раціональне використання земель.
Невжиття повноважним органом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту права територіальної громади на повернення земельної ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Павлоградська окружна прокуратура листом №63-2457вих-25 від 29.04.2025 звернулась до Дніпропетровської обласної державної адміністрації із викладенням фактичних обставин та щодо надання інформації, зокрема, про вжиття обласною державною адміністрацією заходів цивільно-правового характеру щодо припинення права постійного користування ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" спірними земельними ділянками.
У відповідь на вказаний лист Департамент економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначив про те, що у разі звернення до суду уповноваженого органу та наявності ухвали суду щодо припинення права постійного користування відповідачем на спірні земельні ділянки, облдержадміністрацією будуть прийняті відповідні рішення (лист № 2248/0/31-25 від 23.05.2025).
У подальшому, окружна прокуратура звернулась до Фонду державного майна України з листом № 63-2458вих-25 від 29.04.2025 щодо надання інформації, зокрема, про припинення права постійного користування ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" спірними земельними ділянками.
Фонд державного майна України листом № 10-47-13416 від 23.05.2025 надав інформацію про те, що ним надано доручення Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях здійснити обстеження земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку", зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га.
Проте, інформації про вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо припинення права постійного користування ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" вказаними земельними ділянками або намірів вжити такі заходи, Фондом державного майна України не надано.
Крім того, окружна прокуратура звернулась до Троїцької сільської ради з аналогічного питання (листи № 63-854вих-25 від 05.02.2025 та № 63-1868вих-25 від 27.03.2025).
Водночас, з листів виконавчого комітету Троїцької сільської ради № 320/0/2-25 від 19.02.2025 та № 675/0/2-25 від 22.04.2025 вбачається, що листувань з ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" або Дніпропетровською обласною державною адміністрацією з питань несплати земельного податку або припинення права постійного користування щодо вказаних земельних ділянок сільською радою не здійснювалось.
Також, окружна прокуратура зверталась до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з листом № 63-2370вих-25 від 24.04.2025 з питань, зокрема, щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру про стягнення з ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" наявної заборгованості зі сплати земельного податку за використання земельних ділянок, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га та 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га.
Однак, з листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 22146/5/04-36-04-05-11 від 09.05.2025 вбачається, що таких заходів не вживалось. Також, жодної інформації щодо наміру вжити такі заходи ГУ ДПС не надало.
У постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 зазначено, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом (п. 8.10).
Враховуючи, що земельний податок відповідачем належним чином не сплачується, зволікання позивача з поверненням земельної ділянки не сприяє своєчасному наповненню бюджету та порушує державні інтереси у цій сфері.
Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.
При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, прокуратурою належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
09.07.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній, враховуючи позицію, викладену у листі департаменту економічного розвитку облдержадміністрації від 23.05.2025 № 2248/0/31-25, а також викладені в позовній заяві обставини, зазначив, якщо при розгляді вказаної справи на підставі належних, достатніх, допустимих доказів буде встановлено систематичну несплату відповідачем земельного податку, це є підставою для припинення права постійного користування спірними земельними ділянками.
Містять письмові пояснення Дніпропетровської обласної державної адміністрації і клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
21.07.2025 від другої третьої особи через систему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення, в яких остання зазначила, що відповідач знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів, обов'язкових платежів, у тому числі й земельного податку.
Вказує Головне управління ДПС у Дніпропетровській області також про те, що податкова звітність по платі за землю ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" за 2021-2025 не надавалась. В результаті проведення камеральної перевірки складено акт камеральної перевірки за неподання податкової звітності з плати за землю (земельний податок) за 2023-2025 від 17.07.2025 № 42214/04-36-04-13/00282033.
Крім того, ГУ ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку відповідача за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок), що перебувають у постійному користуванні останнього на підставі розпоряджень Дніпропетровської обласної державної адміністрації на право постійного користування земельними ділянками, у тому числі й ділянки з кадастровими номерами 1223587200:01:003:0752, 1223587200:01:003:0753, 1223587200:01:003:0745, 1223587200:01:003:0746.
За результатами перевірки складено акт від 10.06.2025 № 2637/04-36-07-01/30600236, який направлено на адресу платника засобами поштового зв'язку.
Так, за наслідками перевірки встановлено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 271.1, пп. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271, п. 285.1 п. 285.2 ст. 285, п. 286.1, п. 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено земельний податок, у тому числі за спірні земельні ділянки.
Зазначено у поясненнях ГУ ДПС і про те, що податковий борг зі сплати за земельні ділянки Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр розвитку", що знаходяться на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, станом на поточну дату відсутній.
21.07.2025 від Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява, в якій остання повідомила про те, що не заперечує проти задоволення позову, а також просить розглядати справи за відсутності представника першої третьої особи.
Ухвалою від 07.07.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3473/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2025.
Крім того, зазначеною вище ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Троїцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області та Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України.
Ухвалою від 22.07.2025 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 06.10.2025 та відкладено підготовче засідання до 09.09.2025.
04.09.2025 через систему "Електроний суд" до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке господарським судом задоволено, про що постановлено ухвалу від 04.09.2025.
Ухвалою від 09.09.2025 господарським судом відкладено підготовче засідання до 01.10.2025.
15.09.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему "Електроний суд" до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 01.10.2025 за відсутності його представника.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим господарським судом 01.10.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 21.10.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
14.10.2025 через систему "Електроний суд" до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке господарським судом задоволено, про що постановлено ухвалу від 14.10.2025.
Ухвалою від 21.10.2025 господарським судом відкладено судове засідання до 05.11.2025.
У судове засідання, що відбулось 05.11.2025, представники позивача, відповідача та третіх осіб не з'явились.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Троїцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Фонд державного майна України були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується залученими до матеріалів справи довідками про доставку електронного листа (ухвали суду від 21.10.2025) до електронних кабінетів останніх 24.10.2025.
З метою повідомлення Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" про розгляд справи № 904/3473/25, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надсилались ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025, 22.07.2025, 09.09.2025, 01.10.2025 та 21.10.2025.
Конверти із ухвалами від 07.07.2025, 22.07.2025, 09.09.2025, 01.10.2025 повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
05.11.2025 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для припинення Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Троїцької сільської ради, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га; зобов'язання відповідача повернути Дніпропетровській обласній державній адміністрації вказані земельні ділянки.
Як зазначає прокурор, Павлоградською окружної прокуратурою встановлено, що на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 14.01 - Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Згідно даних Державного земельного кадастру обмеження щодо використання зазначених земельних ділянок - відсутні.
Земельні ділянки сформовані у 2019 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ТОВ "Геобуд-Інвестпроект".
За результатом опрацювання інформації в електронній системі Державний реєстр речових прав на нерухоме майно Павлоградською окружною прокуратурою встановлено, що 05.03.2020 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною зареєстровано право власності за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією на земельні ділянки, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, номер відомостей про речове право 35901846. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2051880512235;
- земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, номер відомостей про речове право 35902330. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2052292412235;
- земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, номер відомостей про речове право 35921082. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2053287712235;
- земельну ділянку, кадастровий номер 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, номер відомостей про речове право 35920672. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2053266812235.
У подальшому, 17.05.2021 Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр операцій з металобрухтом" (код ЄДРПОУ 30600236) звернулось до Дніпропетровської обласної державної адміністрації із заявою № 789/0/1-21 щодо передачі в постійне користування без зміни меж та цільового призначення земельних ділянок державної власності.
За результатом розгляду вказаної заяви, розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-481/0/3-21 від 26.05.2021 ДП "Дніпропетровський регіональний центр операцій з металобрухтом" передано у постійне користування земельні ділянки державної форми власності без зміни цільового використання, розташовані на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зокрема, зазначені вище земельні ділянки.
Також прокурор вказує, що розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-683/0/3-21 від 29.07.2021 змінено найменування Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр операцій з металобрухтом" на Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр розвитку".
Право постійного користування спірними земельними ділянками зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" 21.10.2022 державним реєстратором департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Калініченко Тетяною Володимирівною. Номери записів про інше речове право 48257350, 48255818, 48257231 та 48257142.
Для отримання інформації, зокрема, про використання ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" вказаних вище земельних ділянок та наявності заборгованості зі сплати земельного податку за користування такими земельними ділянками до місцевого бюджету, окружна прокуратура звернулась до Троїцької сільської ради з листами № 63-854вих-25 від 05.02.2025 та № 63-1868вих-25 від 27.03.2025.
Листами № 320/0/2-25 від 19.02.2025 та № 675/0/2-25 від 22.04.2025 виконавчий комітет Троїцької сільської ради надав інформацію про те, що звертався до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" з питань використання спірних земельних ділянок.
Департамент економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом № 1153/0/31-25 від 13.03.2025 надав виконавчому комітету Троїцької сільської ради копії розпоряджень голови Дніпропетровської облдержадміністрації № Р-481/0/3-21 від 26.05.2021 та № Р-683/0/3-21 від 29.07.2021.
Відповіді від ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" та від ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу виконавчого комітету не надходили.
Крім того, до місцевого бюджету Троїцької сільської ради не надходила сплата земельного податку за користування земельними ділянками, кадастрові номери 122358720:01:003:0752, площею 0,2487 га, 122358720:01:003:0753, площею 1,0664 га, 122358720:01:003:0745, площею 0,1165 га та 122358720:01:003:0746, площею 0,4079 га.
Інформація щодо віднесення ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" до підприємств, які звільнені від сплати земельного податку за користування земельними ділянками, відсутня.
Також, комісією у складі сільського голови, начальника відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища, начальника відділу з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва та спеціаліста ІІ категорії виконавчого комітету Троїцької сільської ради 22.04.2025 проведено обстеження вказаних вище земельних ділянок.
Обстеженням встановлено, що земельні ділянки фактично не використовуються, заросли багаторічною трав'яною рослинністю та ознак господарської діяльності на них не виявлено.
При цьому, виконавчий комітет Троїцької сільської ради в листі № 675/0/2-25 від 22.04.2025 зазначив про те, що контроль за сплатою усіх податків, у тому числі місцевих, до яких відноситься плата за землю, покладено виключно на податкові органи.
З метою отримання інформації щодо нарахування та сплати ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" земельного податку за користування земельними ділянками, кадастрові номери 122358720:01:003:0752, площею 0,2487 га, 122358720:01:003:0753, площею 1,0664 га, 122358720:01:003:0745 площею 0,1165 га та 122358720:01:003:0746 площею 0,4079 га, які розташовані на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, окружна прокуратура звернулась до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з листом № 63-2370вих-25 від 24.04.2025.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 22146/5/04-36-04-05-11 від 09.05.2025, станом на 08.05.2025 податкові декларації по платі за землю (земельний податок) на 2022-2025 ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" не надавалися, плата за землю не сплачувалася. На адресу ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" Головним управлінням надіслано листи № 163260/6/04-36-04-10-21 від 08.03.2024 та № 40654/6/04-36-04-13-21 від 02.05.2025 щодо необхідності надання податкової звітності по земельному податку за зазначені вище земельні ділянки, проте, відповіді на вказані листи не надходило.
Крім того, за результатами камеральних перевірок з питання неподання податкової звітності по земельному податку за 2023-2025, проведених відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II, складено акти № 32356/04-36-04-10 від 08.09.2023, № 9281/04-36-04-10 від 08.03.2024 та № 17008/04-36-04-13 від 02.04.2025, та застосовано до ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" штрафні санкції на суму 1 700 грн.
Згідно даних інформаційної системи органів ДПС України по ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" сплата відсутня, за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" ІКП відсутня.
Станом на 08.05.2025 згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України обліковується податковий борг за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" (Троїцька ТГ) у сумі 1 700,00 грн., дата виникнення податкового боргу 16.05.2024 та 27.05.2024 (донараховані штрафні санкції за актами перевірок за неподання податкової звітності).
Відповідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" у період з 26.05.2021 по теперішній час, звітувало як платник податку на прибуток та подавало податкові декларації з податку на прибуток підприємств, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області по ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" призначена документальна позапланова невиїзна перевірка за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в постійному користуванні відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.
За твердженням окружної прокуратури, загальна сума недоотриманого Троїцькою сільською радою земельного податку, за використання ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" спірних земельних ділянок лише за 2024 та 6 місяців 2025 становить 161 498,44 грн.
Таким чином, прокурор вважає, що окружною прокуратурою встановлено факт систематичної несплати ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" земельного податку за користування земельними ділянками, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, які розташовані на території Троїцької сільської ради.
Зазначає останній і про те, що спірні земельні ділянки фактично не використовуються відповідачем, що свідчить про неефективне використання земель державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" та позбавляє Троїцьку сільську раду можливості отримати спірні земельні ділянки у комунальну власність з метою подальшого ефективного використання в інтересах територіальної громади.
Вказані обставини, на думку прокурора, є підставою для припинення Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Троїцької сільської ради, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, та їх повернення, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, припинення правовідношення.
Земельний кодекс України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України). Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.
За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, судам слід ураховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищезазначеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 та від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що ним встановлено систематичну несплату відповідачем земельного податку за передані у постійне користування земельні ділянки державної форми власності без зміни цільового використання, розташовані на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га.
Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Правові відносини у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом.
За змістом підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Землекористувачі земельних ділянок є платниками земельного податку, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні за змістом приписів підпункту 269.1.2. пункту 269.1. статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1. статті 270 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.
З листа виконавчого комітету Троїцької сільської ради вих. № 675/0/2-25 від 22.04.2025 вбачається, що інформація щодо віднесення ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" до підприємств, які звільнені від сплати земельного податку за користування земельними ділянками, відсутня.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 22146/5/04-36-04-05-11 від 09.05.2025 станом на 08.05.2025 податкові декларації з плати за землю (земельний податок) на 2022-2025 за земельні ділянки, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га та 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" не надавались, плата за землю не сплачувалась.
За результатами камеральних перевірок з питання неподання за 2023-2025 ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" податкової звітності по земельному податку, проведених відповідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II, складені акти № 32356/04-36-04-10 від 08.09.2023, № 9281/04-36-04-10 від 08.03.2024 та № 17008/04-36-04-13 від 02.04.2025, та застосовано до платника штрафні санкції на суму 1 700 грн.
Згідно з даними інформаційної системи органів ДПС України по ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" сплата відсутня, за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" ІКП відсутня.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено систематичне порушення відповідачем сплати земельного податку протягом 2022-2025 років.
Відповідно до пункту д статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
В свою чергу, стаття 143 Земельного кодексу України визначає випадки примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
З положень статті 143 Земельного кодексу України вбачається, що перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним, а систематична несплата земельного податку не включена до цього переліку.
Положеннями статті 144 Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, який передбачає чотири стадії процедури припинення права користування земельними ділянками, а саме: виявлення порушення, виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень, звернення до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, за результатами розгляду якого приймається рішення про припинення суб'єктивного права користування земельною ділянкою; оскарження землекористувачем рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою в судовому порядку.
З урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143, 144 Земельного кодексу України за наявності підстав, передбачених пунктом д статті 141 цього Кодексу, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Такий правовий висновок системно надається судом касаційної інстанції у подібних спорах та викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 924/689/17, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, прокурором не обґрунтовано належним чином заявлені позовні вимоги щодо припинення права постійного користування земельними ділянками, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку, оскільки повноваження на прийняття відповідного рішення з цих підстав належить безпосередньо позивачу.
Щодо посилання прокурора на те, що відповідачем не використовуються спірні земельні ділянки, слід зазначити про таке.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Так, прокурор у позовній заяві вказує про те, що комісією у складі сільського голови, начальника відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища, начальника відділу з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва та спеціаліста ІІ категорії виконавчого комітету Троїцької сільської ради 22.04.2025 проведено обстеження земельних ділянок, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га та 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га.
Обстеженням встановлено, що земельні ділянки фактично не використовуються, заросли багаторічною трав'яною рослинністю та ознак господарської діяльності на них не виявлено.
Крім того, із фототаблиці до акту обстеження вбачається, що будь-які об'єкти нерухомого майна на вказаних земельних ділянках відсутні.
Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що спірні земельні ділянки фактично не використовуються ДП "Дніпропетровський регіональний центр розвитку".
З прийняттям у 2001 році Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, законодавець змінив підхід до співвідношення змісту поняття "невикористання земельної ділянки" та "використання землі не за цільовим призначенням".
Так в Земельному кодексі України від 25.10.2001 № 2768-III в статті 141 передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
При цьому поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Суд зазначає, що правова позиція щодо застосування положень статей 141, 143 Земельного кодексу України стосовно того, що за наявності підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку має відбуватись у загальному порядку за рішенням компетентного органу, а з положень статті 143 Земельного кодексу України вбачається, що перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним, і систематична несплата земельного податку не включена до цього переліку та не є самостійною підставою для припинення права постійного користування за Земельним кодексом України, є сталою, та неодноразово викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 924/689/17, від 04.05.2018 у справі № 922/3334/16, від 16.01.2019 у справі № 926/1150/17, від 20.02.2020 у справі № 909/108/19, від 01.12.2020 у справі № 921/99/18, від 22.02.2021 у справі № 924/856/20, від 23.06.2021 у справі № 926/238/20, від 27.09.2023 у справі № 904/2674/22, від 19.11.2024 у справі № 907/883/22 та інших.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог прокурора щодо припинення Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Троїцької сільської ради, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, та їх повернення.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на прокуратуру.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр розвитку", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Фонду державного майна України, про припинення права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Троїцької сільської ради, кадастрові номери 1223587200:01:003:0752, площею 0,2487 га, 1223587200:01:003:0753, площею 1,0664 га, 1223587200:01:003:0745, площею 0,1165 га, 1223587200:01:003:0746, площею 0,4079 га, та їх повернення - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 11.11.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко