ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1311/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу:
- Приватного підприємства «Абрис М»
- Фонду розвитку інновацій
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025, суддя суду першої інстанції Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 04.08.2025
по справі №916/1311/25
за позовом: Фонду розвитку інновацій
до відповідача: Приватного підприємства «Абрис М»
про стягнення 265 097,60 грн, -
Описова частина.
Фонд розвитку інновацій звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Абрис М» 265 097,60 грн., з яких: заборгованість у розмірі 231 625,36 грн., 27 734,04 грн. інфляційних витрат та 5 738,20 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони - BRAVE1 № 54-BRV/09/2023 від 14.09.2023 щодо здійснення витрат у безготівковій формі.
За позицією позивача відповідач порушив умови договору, виплативши заробітну плату у сумі 159 900,00 грн готівковими коштами (шляхом зняття коштів з корпоративної банківської карти), та здійснив витрати, які не передбачені затвердженим Фондом Кошторисом на загальну суму 71 725,36 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 позов Фонду розвитку інновацій задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства «Абрис М» на користь Фонду розвитку інновацій заборгованість у розмірі 159 900,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 21 831,57 грн, 3% річних у розмірі 3 948,20 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 228,16 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25.
Відповідач вказав, що виплата заробітної плати готівкою є основною формою виплати за замовчуванням, перерахування заробітної плати на банківський рахунок можливе лише за письмовою згодою працівника, а примушення працівника отримувати заробітну плату на банківську карту є порушенням законодавства. Отже, Відповідач вважає, що він діяв суворо у рамках законодавства, тоді як Позивач, включаючи до поняття «безготівкові розрахунки» також витрати на заробітну плату, грубо порушує такими умовами договору законодавство України.
Відповідач зазначив, що умову договору про здійснення витрат виключно у безготівковій формі ним було тлумачено виключно з дотриманням правил ділового обороту та законодавства. Адже, усі витрати, а саме витрати на товари, послуги, виконані роботи були зроблені саме у безготівковій формі з веденням окремого обліку. Жодні умови Договору, ані умови Положення про грантову програму не уточнюють поняття «витрати у безготівковій формі» і не вказують на умову, що до них входять виплати, пов'язані з заробітною платою.
Відповідач вказав, що суд першої інстанції неправомірно надав перевагу умовам договору, не зважаючи на те, що одна з умов (про безготівкову форму виплати заробітної плати) суперечить імперативній нормі статті 24 Закону України «Про оплату праці» та, відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, є нікчемною. Така умова не породжує правових наслідків і не підлягає застосуванню незалежно від чинності договору в цілому.
Керуючись викладеним вище? відповідач просить рішення Господарського суду Одеської області від 30 липня 2025 року по справі №916/1311/25 скасувати в частині стягнення з Приватного підприємства «Абрис М» на користь Фонду розвитку інновацій заборгованості у розмірі 159 900,00 грн, інфляційних витрат у розмірі 21 831,57 грн, 3% річних у розмірі 3 948,20 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 228,16 грн та прийняти нове рішення про відмову Фонду розвитку інновацій у позовних вимогах про стягнення зазначених коштів, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25.
Позивач вказав, що саме лише існування запиту на внесення змін до кошторису, на що посилається відповідач та суд першої інстанції, не свідчить про схвалення такого запиту Фондом у порядку, передбаченому Договором. Водночас, суд першої інстанції фактично усунувся від встановлення процедури та факту погодження змін, що є ключовим для вирішення спору у цій справі, не з'ясував обставини, які мають значення для справи, а саме чи були затверджені Фондом зміни до Кошторису, які б передбачали витрати на закупівлю товарів та/або матеріалів, необхідних для реалізації Розробки.
Позивач зазначив, що судом першої інстанції не встановлено правову природу здійснених Відповідачем витрат, а саме чи є такі витрати оплатою робіт та/або послуг, чи закупівлею товарів та/або матеріалів. Господарський суд Одеської області обмежився констатацією факту придбання товарів, однак не з'ясував, чи відповідав такий спосіб виконання зобов'язання (закупівля комплектуючих замість замовлення робіт з виготовлення підйомного циліндру у третіх осіб) умовам та суті укладеного договору.
Позивач також послався на те, що згідно з поданим відповідачем Фінансовим звітом спірні витрати на закупівлю товарів складають 71 721,55 грн, що на 3,81 грн менше за суму, яку Заявник відмовляється повертати на рахунок Фонду з посиланням на закупівлю цих товарів.
Крім того, позивач вказав, що Відповідач надав суду докази здійснення витрат на закупівлю товарів, але він не довів належним чином, що зазначені витрати були здійснені відповідно до Договору та затвердженого кошторису, а також що затвердженим Кошторисом були передбачені витрати на закупівлю цих товарів. Таким чином, суд першої інстанції помилково визнав встановленою обставину допустимості витрат та їх відповідності затвердженому кошторису, яка не є недоведеною Відповідачем.
Керуючись викладеним вище, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 у справі №916/1311/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 71 725,36 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 902,47 грн та 3% річних у розмірі 1 790,00 грн та ухвалити нове рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст відзивів на апеляційні скарги.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Фонду розвитку інновацій надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25.
Позивач вказав, що у п. 4.1. Договору зазначено, що витрати за цим Договором мають бути здійснені винятково у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки. Готівкові розрахунки за кошти Гранту не допускаються. У п. 5.2. Договору також вказано, що Заявник не може витрачати кошти Гранту на будь-які готівкові витрати. Наведене спростовує твердження Відповідача про те, що жодні умови Договору не уточнюють поняття «витрати у безготівковій формі», оскільки у Договорі чітко зазначено, що безготівкова форма витрат означає перерахування грошових коштів на банківські рахунки.
Позивач зазначив, що положення Договору, які забороняють готівкові розрахунки, не передбачають винятків, відтак зазначене положення не допускає іншого тлумачення, окрім як заборона на здійснення будь-яких готівкових розрахунків (зокрема, але не виключно, на виплату заробітної плати). Доводи ПП «Абрис М» про інше тлумачення умов Договору не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення у частині задоволених позовних вимог Фонду та вказують на спроби Відповідача уникнути відповідальності за порушення умов Положення і Договору.
На думку позивача, заборона у Договорі на здійснення готівкових розрахунків (до яких відноситься і виплата заробітної плати) не є порушенням законодавства України, оскільки останнє не забороняє здійснювати виплату заробітної плати у безготівковій формі.
З огляду на викладене вище, позивач просить залишити апеляційну скаргу Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 у справі № 916/1311/25 без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 у справі № 916/1311/25 в частині стягнення з Приватного підприємства «Абрис М» на користь Фонду розвитку інновацій заборгованості у розмірі 159 900,00 грн, інфляційних витрат у розмірі 21 831,57 грн, 3% річних у розмірі 3 948,20 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 228,16 грн - без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Абрис М» надійшов відзив на апеляційну скаргу Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25.
Відповідач вказав, що в матеріалах справи міститься доказ у вигляді скріншоту сторінки Вебпорталу Фонду - Запит про внесення змін до кошторису, який підтверджував внесення змін та їх погодження Фондом. На скріншоті можна чітко прочитати, під назвою документу, статус документа - «підписаний», отже узгоджений.
Відповідач зазначив, що у позові до суду першої інстанції та у відповіді на відзив Позивачем не було зазначено, що Зміни до кошторису не були затверджені Фондом. Навпаки Позивач вказував на затверджений кошторис та посилався тільки на «витрати не передбачені затвердженим кошторисом».
Відповідач послався на те, що у затверджених Змінах до кошторису були внесені зміни до інших статей витрат (наприклад збільшені витрати на металевий прокат). Але витрати за цими статтями кошторису Позивач не оскаржує, отже визнає, що ці зміни були ним узгоджені. Відповідно сам Запит на внесення змін до кошторису у цілому був затверджений фондом.
Відповідач вказав, що ще одним доказом затвердження кошторису є переписка у застосунку Telegram директора ПП «Абрис М» з менеджером з моніторингу програми Brave1 Наталією. У даному листуванні менеджер чітко вказує, що «перерозподіл погоджений».
Крім того, відповідач зазначив, що кошти з категорії кошторису «виготовлення підйомних циліндрів» були витрачені саме на виготовлення підйомних циліндрів. Отже ПП «Абрис М» діяло відповідно умов договору.
Відповідач також зазначив, що жодного самовільного перенаправлення коштів за кошторисом Відповідачем не відбувалося. Як зазналося, усі витрати за кошторисом були розподілені під керівництвом менеджерів Фонду та були затверджені самим Фондом. Отже ніяких змін договору в односторонньому порядку не відбувалося.
Відповідач просить залишити апеляційну скаргу Фонду розвитку інновацій без задоволення, скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1311/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1311/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1311/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1311/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25; розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.09.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25; розгляд апеляційної скарги Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; об'єднано апеляційні скарги Приватного підприємства «Абрис М» та Фонду розвитку інновацій в одне провадження для сумісного розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.09.2025.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватного підприємства «Абрис М» про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 вирішено здійснювати закритий розгляд справи за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Абрис М» та Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 08.09.2025, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/1311/25, була отримана в електронному кабінеті позивачем - 09.09.2025, відповідачем - 09.09.2025.
Тобто учасники справи вважаються повідомленими належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.
Щодо клопотання відповідача про долучення доказів.
Разом з відзивом на апеляційну скаргу від Приватного підприємства «Абрис М» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме скрін-шоти переписок в месенджері «Телеграм» з менеджером з моніторингу програми Brave1.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що цей доказ не був наданий раніше, так як сам факт затвердження змін до кошторису не ставився під сумнів навіть Позивачем. Відповідач вважав, що достатнім доказом є відповідний статус документу на порталі та посилання самого позивача на «затверджений кошторис».
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів погоджується з посиланнями відповідача на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивач жодним чином не заперечував факту погодження нового кошторису витрат. Вперше про відсутність такого погодження позивач зазначив лише в своїй апеляційній скарзі.
За таких обставин у відповідача була відсутня необхідність подавати докази на підтвердження обставин погодження нового кошторису, адже дані обставини визнавалися сторонами спору.
В той же час, враховуючи викладені у апеляційній скарзі позивача посилання на те, що зміни до кошторису не були погодженні, у суду наявні підстави для долучення таких доказів, наданих відповідачем.
Виключність підстав у даному випадку полягає саме у тому, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції з?явилися такі доводи позивача, а у відповідача відповідно з?явилося право на спростування таких аргументів.
Колегія суддів задовольняє клопотання Приватного підприємства «Абрис М» про долучення до матеріалів справи доказів, а саме скрін-шотів переписок в месенджері «Телеграм» з менеджером з моніторингу програми Brave1.
Фактичні обставини, встановлені судом.
14.09.2023 між Фондом розвитку інновацій (Фонд, позивач) та Приватним підприємством «Абрис М» (Підприємство, відповідач) укладений договір про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони - BRAVE1 № 54-BRV/09/2023 , згідно з яким Фонд надає Заявнику на умовах, визначених цим Договором, фінансову підтримку у формі гранту ("Грант"), а Заявник використовує грант на умовах, визначених цим Договором та Додатками до нього.
Відповідно до п.1.1 договору видача Гранту відбувається лише за умови подальшого моніторингу Фондом порядку використання коштів Гранту Заявником. Метою моніторингу є оцінка діяльності Заявника щодо виконання запланованих заходів та забезпечення відповідності фінансових витрат Заявника Додатку №1 (Заявка Заявника). Підписуючи цей Договір, Заявник надає згоду на моніторинг Фондом його діяльності, зокрема на перевірку Фондом поданого фінансового звіту про використання коштів Заявником та інформаційних довідок Заявника, також на моніторингові візити працівників Фонду за місцезнаходженням Заявника.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що звітним періодом для цілей цього Договору визначається три місяці. Першим днем звітного періоду є день зарахування коштів Гранту на банківський рахунок Заявника, призначеного для обліку коштів, пов'язаних з реалізацією Гранту. Звітний період завершується у відповідне число наступного місяця за місяцем, в якому було зараховано кошти на банківський рахунок Заявника, якщо звітним періодом визначено один місяць, або у відповідне число місяця, в якому завершується звітний період. Заявник зобов'язується через Вебпортал (portal.usf.com.ua) подати фінансовий звіт згідно з формою, що у Додатку №2 (Форма фінансового звіту Заявника), та звіт про діяльність згідно з формою, що у Додатку №3 (Форма звіту про діяльність Заявника), як правило не пізніше, ніж через п'ять (5) робочих днів після закінчення звітного періоду. Кількість звітних періодів не може бути змінена.
Згідно з п.2.1 договору загальний розмір Гранту становить 914 215 грн., що визначається як загальна сума витрат згідно заповненого Заявником кошторису (“Кошторис») у доларах США за офіційним курсом НБУ до гривні станом на дату укладення Договору. Зміна розміру Гранту у сторону збільшення не допускається.
Відповідно до п.2.2 договору Фонд зобов'язується сплатити Заявнику Грант протягом 5 (п'яти) банківських днів з наступного дня після укладення цього Договору. Грант перераховується Заявнику одним траншем у безготівковій формі на окремо відкритий Заявником банківський рахунок, що зазначений у статті 13 (Реквізити Сторін) цього Договору.
Згідно з п.3.1 договору до гарантій Замовника віднесено:
- Заявник гарантує використання коштів Гранту відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього (п. 3.1.3);
- Заявник гарантує наявність у нього належної системи обліку доходів і витрат та подачу звітів у спосіб, що відображає усі операції із коштами Гранту у повному обсязі (п. 3.1.4.);
- Заявник гарантує здійснення діяльності виключно відповідно до Додатку №1 (Заявка Заявника). Будь-які відхилення від показників, які зазначені у Додатку №1, вимагають попереднього письмового погодження з Фондом у випадках, визначених цим Договором та Програмою (п. 3.1.5.).
Відповідно до п.3.2.1 договору відхилення від обсягу витрат за кожною зі статей витрат, передбачених діючим Кошторисом Заявника, що не перевищують 15%, допускаються без обґрунтувань такого відхилення.
Згідно з п.3.2.2 договору будь-які відхилення від обсягу витрат, що не відповідають пункту 3.2.1., мають бути обґрунтовані Заявником в письмовому вигляді з посиланням на очікувані цілі Заявника. Будь-які зміни до обсягу витрат, передбачених діючим Кошторисом Заявника, передбачені цим пунктом Договору, підлягають затвердженню Фондом (моніторинговою комісією).
Відповідно до п.3.2.3 договору Заявник може передбачити нові статті витрат у діючому Кошторисі, якщо такі витрати відповідають очікуваним цілям Заявника. Такі витрати мають бути обґрунтовані Заявником в письмовому вигляді з посиланням на очікувані цілі Заявника. Для передбачення нових статей витрат Заявник подає через Вебпортал Фонду (моніторинговій комісії) Запит на перерозподіл витрат у звітному періоді (Додаток №4 до цього Договору) та нову редакцію Кошторису із відображенням таких змін. Зміни до витрат, передбачені цим пунктом Договору, підлягають затвердженню Фондом.
Згідно з п. 4.1 договору Фонд (моніторингова комісія) перевіряє фінансовий звіт про використання коштів Гранту Заявником з урахуванням усіх супровідних документів, що підтверджують придбання, оплату товарів/робіт/послуг чи здійснення інших витрат, що обов'язково подаються Заявником зі звітністю через Вебпортал Фонду та шляхом направлення, зокрема, на офіційні електронні адреси уповноважених працівників Фонду, зазначених на веб-сайті Фонду (https://usf.com.ua), з електронних адрес, зазначених в Заявці Заявника. Документи, які відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені. Всі витрати, понесені в рамках діяльності Заявника, що фінансуються Фондом відповідно до цього Договору та Додатків до нього мають бути деталізовані. Заявник зобов'язується разом із фінансовим звітом про використання коштів Гранту надати Фонду (моніторинговій комісії) всі супровідні документи, що підтверджують придбання товарів, оплату товарів/робіт/послуг чи здійснення інших витрат, зокрема, але не виключно, копії укладених договорів (з усіма додатками та невід'ємними частинами договорів), акти виконаних робіт, наданих послуг, видаткові накладні, платіжні документи, інше. Витрати за цим Договором мають бути здійснені винятково у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки. Готівкові розрахунки за кошти Гранту не допускаються. Облік джерел надходження ведеться у розрізі грантодавців/інвесторів.
Відповідно до п.5.1 договору Заявник зобов'язаний використовувати кошти Гранту на умовах, визначених цим Договором та Додатками до нього, а також Програмою з урахуванням наступного:
- заробітна плата з урахуванням всіх податків, зборів та внесків, що утримуються із заробітної плати, не повинна бути вищою ринкового рівня заробітних плат відповідних фахівців в Україні, який визначається на основі аналізу пропозицій на сайтах work.ua, rabota.ua, або інших онлайн ресурсах, які можуть містити зазначену інформацію. Витрати на заробітну плату не можуть перевищувати 50% від загального розміру витрат, передбачених Кошторисом. Місячний розмір заробітної плати однієї штатної одиниці не може перевищувати еквівалент трьох тисяч (3000) доларів США;
- вартість обладнання, та/або устаткування для виробничих цілей, та/або науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та випробування для реалізації Розробки (R&D) повинні визначатись на конкурентних умовах, тобто з використанням системи ProZorrо, або шляхом запиту та аналізу не менше трьох цінових пропозицій суб'єктів господарювання, які реалізують таке обладнання або виконують роботи;
- вартість просування Розробки, маркетингу повинна визначатись на конкурентних умовах, тобто з використанням системи ProZorrо, або шляхом запиту та аналізу не менше трьох цінових пропозицій суб'єктів господарювання, які надають відповідні послуги. Витрати на просування Розробки, маркетингу не повинні перевищувати 10% від загального Кошторису;
- вартість інших робіт та/або послуг, спрямованих на реалізацію Розробки, повинна визначатись на конкурентних умовах, тобто з використанням системи ProZorrо, або шляхом запиту та аналізу не менше трьох цінових пропозицій суб'єктів господарювання, які надають відповідні роботи та/або послуги;
- вартість товарів та/або матеріалів, необхідних для реалізації Розробки, повинна визначатись на конкурентних умовах, тобто з використанням системи ProZorrо, або шляхом запиту та аналізу не менше трьох цінових пропозицій суб'єктів господарювання, які реалізують відповідні товари та/або матеріали.
- інші витрати, якщо вони відповідають наступним умовам: витрати передбачені Кошторисом, який затверджено Фондом; витрати відбулись впродовж звітного періоду, з урахуванням п.п. 3.2.5 та п. 5.2 цього Договору; витрати є обґрунтованими та необхідними для досягнення Заявником очікуваних цілей (далі - КРІ) визначених у Заявці; витрати відповідають вимогам чинного законодавства та умовам Програми.
Фонд може погодити інші ліміти витрат за умови, якщо така зміна буде обґрунтована Заявником з посиланням на КРІ Заявника.
Згідно з п.5.2 договору Заявник не може витрачати кошти Гранту, зокрема, на будь-які готівкові витрати.
Відповідно до п.8.4 договору у випадку порушення Заявником Програми та/або умов цього Договору, та/або встановлення Фондом факту подання Заявником недостовірної, неправдивої інформації, та/або використання Заявником коштів Гранту у невідповідності до Програми та/або цього Договору, та/або порушення Заявником Антикорупційної політики Фонду, Заявник може бути позбавлений права на отримання Гранту та зобов'язаний повернути отримані ним кошти повністю або частково на рахунок Фонду, який буде зазначено в рішенні Фонду (моніторингової комісії), як правило впродовж двох (2) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Фонду, якщо інші строки не встановлені Фондом.
Згідно з п.11 договору Фонд може прийняти рішення про повернення коштів Гранту, наданих Заявнику, повністю або частково у разі порушення будь-яких умов Програми або невиконання умов Договору, включаючи, але не обмежуючись наступними порушеннями та обставинами:
- невиконання Заявником умов фінансування, визначених у Додатку №1 та діючому Кошторисі, використання коштів Гранту не за призначенням, здійснення витрат, непередбачених Кошторисом Заявника, без погодження з Фондом (моніторинговою комісією), здійснення витрат, передбачених Кошторисом Заявника, за відсутності та/або неможливості Заявником надати підтверджуючих документів таких витрат (необґрунтовані витрати);
- діями/бездіяльністю Заявника завдано шкоди репутації Фонду;
- надання неправдивої інформації на будь-якому етапі реалізації Програми та/або шахрайства;
- невиконання Заявником політик та процедур Фонду;
- ненадання Заявником фінансового звіту про використання коштів Гранту на вимогу Фонду;
- неспроможність Заявника забезпечити доступ Фонду до документів про діяльність Заявника та супровідних документів;
- неспроможність Заявника повідомити Фонд про будь-які значні зміни;
- порушення чинного законодавства України;
- інші порушення, визначені цим Договором та Програмою.
У випадку виявлення порушень щодо умов використання коштів Гранту Заявником, Фонд (моніторингова комісія) направляє Заявнику рішення з інформацією про перелік порушень та з вимогою усунути виявлені порушення у спосіб та строки, визначені Фондом (моніторинговою комісією). У разі якщо визначеного Фондом строку для усунення порушень недостатньо, Фонд (моніторингова комісія) може продовжити такий строк за обґрунтованим запитом Заявника, наданим не пізніше ніж за два (2) календарні дні до закінчення встановленого строку. Фонд (моніторингова комісія) приймає рішення про задоволення запиту чи відмову у його задоволенні та повідомляє Заявника про прийняте рішення не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого запиту.
Фонд (моніторингова комісія), враховуючи обставини, за яких було здійснено необґрунтовані витрати за рахунок грантових коштів, може розглянути питання та прийняти рішення про повернення всієї суми Гранту або суми необґрунтованих витрат на рахунок Фонду впродовж двох (2) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Фонду, якщо інші строки не встановлені Фондом.
У разі порушення будь-яких умов цього Договору Заявник буде зобов'язаний повернути всю суму або будь-яку частину коштів Гранту, виплачену Фондом згідно з Договором, конкретний розмір якої визначає Фонд (моніторингова комісія).
Якщо Заявник вирішить достроково розірвати цей Договір, він зобов'язаний повідомити про таке рішення Фонд за п'ятнадцять (15) робочих днів до дати розірвання та повернути Фонду всю суму Гранту, отриману в рамках виконання цього Договору.
У разі отримання обґрунтованого звернення Заявника, Фонд (моніторингова комісія) може зупинити фінансування (використання Заявником коштів Гранту). Протягом строку зупинення фінансування Заявник не має права використовувати кошти Гранту, крім оплати банківських послуг, пов'язаних з обслуговуванням банківського рахунку Заявника. Строк, протягом якого було зупинено фінансування відповідно до цього абзацу, не враховується у звітному періоді. Дата завершення звітного періоду визначається з урахуванням строку зупинення фінансування.
Відповідно до п.12.1 договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 14 березня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Цей Договір є договором приєднання відповідно до чинного законодавства України.
Підписуючи цей Договір Сторони підтверджують, що зареєстровані в системі електронного документообігу «Paperless» та згодні з відправкою їм Договору, додатків до нього чи додаткових угод в електронному вигляді з електронним підписом засобами системи електронного документообігу в системі «Paperless».
У Додатку №1 до договору сторонами затверджено заявку №105 на участь у грантовій програмі BRAVE1, до якої додано загальний кошторис №105 Макети військової техніки, згідно з яким загальні витрати кошторису становлять 914 215,00 грн., в тому числі:
- Заробітна плата в т.ч. нарахування та відрахування з заробітної плати (ПДФО, військовий збір, ЄСВ): Оператор ЧПУ на суму 30388,51 грн., зварювальник на суму 60557,6 грн., художник-бутафор на суму 60557,6 грн., монтажник на суму 60557,6 грн., директор на суму 42017,32 грн. - загальні витрати на суму 254 078,63 грн.;
- Закупівля товарів та/або матеріалів, необхідних для реалізації Розробки: пінополістерол на суму 110583,45 грн., полісечовина на суму 273167,44 грн., металевий прокат (в асортименті) на суму 138960,68 грн., плити деревини на суму 40225,46 грн., фарба на суму 32180,37 грн. - загальні витрати на суму 595 117,4 грн.;
- Оплата інших робіт та/або послуг, спрямованих на реалізацію Розробки (крім оплати послуг з оренди приміщень, комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, маркетингових послуг): оплата послуг бухгалтера на суму 19 747,04 грн., виготовлення підйомних циліндрів на суму 42419,58 грн. - загальні витрати 62 166,62 грн.
На виконання умов договору, 21.09.2023 позивачем перераховано відповідачу Грант, що підтверджується випискою за рахунком ПП «Абрис М» у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за період з 01.09.2023 по 21.12.2023.
Відповідачем через Вебпортал (portal.usf.com.ua) створено Запит на внесення змін до кошторису, згідно з яким:
- Заробітна плата в т.ч. нарахування та відрахування з заробітної плати (ПДФО, військовий збір, ЄСВ): Оператор ЧПУ на суму 30388,5 грн., зварювальник на суму 60557,58 грн., художник-бутафор на суму 60557,58 грн., монтажник на суму 60557,58 грн., директор на суму 42017,31 грн. - загальні витрати на суму 254078,55 грн.;
- Закупівля товарів та/або матеріалів, необхідних для реалізації Розробки: пінополістерол на суму 57600 грн., полісечовина на суму 123318 грн., металевий прокат (в асортименті) на суму 305402,13 грн., плити деревини на суму 40225,46 грн., фарба на суму 32180 грн. - загальні витрати на суму 558725,59 грн.;
- Оплата інших робіт та/або послуг, спрямованих на реалізацію Розробки (крім оплати послуг з оренди приміщень, комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, маркетингових послуг): оплата послуг бухгалтера на суму 19747,04 грн., виготовлення підйомних циліндрів на суму 71725,36 грн. - загальні витрати 91472,40 грн.
Згідно з Фінансовим звітом стартапу 105 за звітний період з 21.09.2023 до 21.12.2023 обсяг витрат за період становить 912807,75 грн. та залишок невикористаних коштів Гранту на дату подання звіту становить 1407,25 грн.
Згідно з протоколом засідання моніторингової комісії Фонду розвитку інновацій за напрямком прогарами BRAVE1 від 27.05.2024 №202-BRV, за наслідками розгляду перевірки фінансового Звіту Заявника за звітний період (Додаток №2 до договору) моніторингова комісія Фонду прийняла рішення відмовити у затвердженні фінансового звіту Заявника за звітний період (додатком №2 до Договору) та направити звіт на доопрацювання для відображення коштів, витрачених з порушенням умов Договору.
У зв'язку із виявленими порушеннями під час моніторингу використання коштів у звітному періоді, а саме:
- здійснення недопустимих витрат, що не відповідають умовам договору та не можуть бути профінансовані за рахунок коштів Фонду (витрачання коштів Гранту на готівкові витрати (зняття коштів Грантів готівкою у банкоматі для виплати заробітної плати працівникам) на загальну суму 159 900,00 грн;
- надлишково сплачені нарахування та відрахування з заробітної плати в сумі 16722,18 грн;
- різниця між сумою оплати та сумою, на який отриманий товар у розмірі 710 грн. та витрати, які не передбачені затвердженим Фондом кошторисом на загальну суму 83327,45 грн. в т.ч. відсутня видаткова накладна на придбання товару на суму 10042,11 грн.
У вказаному протоколі зобов'язано Заявника повернути кошти у розмірі 260 659,65 грн., які витрачені із порушенням умов фінансування на рахунок Фонду розвитку інновацій протягом двох банківських днів з дня отримання прийнятого комісією рішення (на підтвердження усунення вказаного порушення Заявник зобов'язаний надати виписку із банку).
Вказаний протокол надіслано відповідачу за допомогою електронної пошти 27.05.2024.
У листі від 29.05.2024 №29-01 ПП «Абрис М» повідомлено Фонд, що 28.05.2024 директору ПП «Абрис М» був направлений Протокол засідання моніторингової комісії Фонду від 27.05.2024 за номером 202-BRV та у відповідь щодо прийнятого рішення зазначено, що ПП «Абрис М» вважає, що зобов'язання на суму 231625,36 грн. були виконані з дотриманням законодавства, умов договору та фінансування, тому не погоджується із поверненням цієї суми, що стосується грошових коштів в сумі 29034,29 грн. дійсно були допущені помилки та ПП «Абрис М» готове повернути дану суму на відповідний запит з зазначенням реквізитів щодо повернення.
Згідно з протоколом засідання моніторингової комісії Фонду розвитку інновацій за напрямком прогарами BRAVE1 від 13.06.2024 №234-BRV за наслідками розгляду та перевірки фінансового Звіту Заявника за звітний період (Додаток №2 до договору) моніторингова комісія Фонду прийняла рішення відмовити у затвердженні Фінансового звіту Заявника за звітний період (Додаток №2 до договору ) та направити звіт на доопрацювання для сплати та відображенні в фінансовому звіті на Вебпорталі Фонду коштів у розмірі 260 659,65 грн, витрачених з порушенням умов договору згідно Протоколу засідання моніторингової комісії Фонду розвитку інновацій за напрямком програми BRAVE1 від 27.05.2024 №202-BRV. Враховуючи залишок коштів на рахунку Заявника за результатами звітного періоду у розмірі 1407,25 грн. зобов'язано Заявника повернути даний залишок на рахунок Фонду розвитку інновацій протягом двох банківських днів з дня отримання прийнятого комісією рішення та надати виписку із банківського рахунку на підтвердження повернення суми у розмірі 1407,25 грн.
Вказаний протокол надіслано відповідачу за допомогою електронної пошти 13.06.2024.
З наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №1221 від 19.06.2024 вбачається повернення відповідачем позивачу 1407,25 грн. невикористаних коштів., про що відповідачем повідомлено позивача листом від 19.06.2024 №19-01.
У претензії від 11.10.2024 №04/03-489 Фондом заявлено вимогу про стягнення 260659,65 грн. боргу зі сплати коштів Гранту та стягнення 2862,98 грн 3% річних та 7332,88 грн. інфляційних втрат.
У відповіді на претензію від 11.11.2024 за вих.№11/11 відповідачем повідомлено про незгоду з рішенням моніторингової комісії Фонду розвитку інновацій щодо повернення коштів у розмірі 231625.36 грн., про повернення коштів в розмірі 29034,29 грн. на розрахунковий рахунок Фонду, та про незгоду з нарахованою сумою пені у зв'язку з відсутністю порушення умов договору Замовником.
В матеріалах справи також наявні:
- платіжна інструкцію №1668 від 07.11.2024 про повернення коштів згідно договору в розмірі 29034,29 грн.;
- акт приймання-передачі військового майна МІМ104 Patriot (Пускова установка) від 28.12.2023 та повідомлення від 19.01.2024, згідно з яким В/ч НОМЕР_1 отримала від ПП «Абрис М» в рамках волонтерської допомоги один макет (копію) зразка озброєння та військової техніки;
- заключна виписка за період з 01.09.2023 по 21.12.2023;
- Наказ Мінстратегпром №482-КВ від 05.09.2024 «Про визначення ПП «АБРИС М» таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, та критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно- промислового комплексу»;
- Положення про грантову програму BRAVE1 із змінами станом на 27.07.2023 (Додаток №5 до протоколу №63 засідання Наглядової ради Фонду розвитку інновацій від 27.07.2023) та Положення про грантову програму BRAVE1 станом на 27.08.2024, яке затверджено протоколом засідання Наглядової ради №84 від 27.08.2024;
- Відомості на виплату грошей АБ - 0000009 за вересень 2023, АБ-0000012 за жовтень 2023, АБ-0000011 за жовтень 2023, АБ-0000013 за листопад 2023, АБ-0000014 за листопад 2023, АБ-0000015 за грудень 2023;
- штатний розпис ПП «Абрис М» з 21.09.2023 та з 10.10.2023.
Крім того, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури на оплату товарів та матеріалів, необхідних для реалізації розробки:
-№4373386 від 09.11.2023 на суму 3 499,21 грн. (видаткова накладна №933765739 від 10.11.2023);
- №4399262 від 01.12.2023 на суму 12 107,86 грн. (видаткова накладна №933801234 від 12.12.2023);
- №4320819 від 21.09.2023 на суму 35 862,68 грн. (видаткова накладна №933720739 від 04.10.2023);
- №4381690 від 16.11.2023 на суму 1 099,80 грн. (видаткова накладна №933772409 від 16.11.2023);
- №4402976 від 05.12.2023 на суму 3 922,01 грн. (видаткова накладна №933794386 від 06.12.2023);
- №4414882 від 15.12.2023 на суму 12 080,75 грн. (видаткова накладна №933811112 від 20.12.2023);
- №4411093 від 13.12.2023 на суму 15 229,99 грн.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Як вище встановлено колегією суддів, між сторонами у справі укладений договір про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони - BRAVE1 № 54-BRV/09/2023 від 14.09.2023, за умовами якого позивач надає відповідачу фінансову підтримку у формі гранту, а відповідач використовує грант на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 231 625,36 грн., з яких:
- 159 900 грн. - заборгованість, яка виникла у зв'язку із здійсненням відповідачем витрат, що не відповідають умовам договору - витрачання коштів гранту на готівкові витрати (зняття коштів Гранту готівкою у банкоматі для виплати заробітної плати працівникам),
- 71 725,36 грн. - заборгованість, яка виникла у зв'язку з витрачанням коштів гранту на витрати, не передбачені кошторисом.
Щодо заборгованості у розмірі 159 900,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з Положенням про грантову програму Brave1, використовуючи Вебпортал, Заявник підтверджує, що прочитав та зрозумів Положення, а також погоджується з його умовами. Якщо Заявник не погоджується (або не може погодитись) з умовами Положення, тоді він не вправі брати участь у Грантовій програмі.
Відповідно до п. 2.2. Положення заявка на отримання Гранту (заявка) - електронна форма, що заповнюється Заявником на Вебпорталі https://portal.usf.com.ua та підписується електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом) з метою участі у Грантовій програмі.
Відповідно до п. 4.4.1. Положення за рахунок Гранту можуть бути профінансовані витрати, що одночасно відповідають таким умовам: - витрати передбачені у Заявці (кошторисі) Заявника; - витрати відповідають вимогам чинного законодавства та умовам цього Положення.
Подання ПП «АБРИС М» заявки на участь у Грантовій програмі Brave1 через Вебпортал (зазначена заявка є невід'ємною частиною Договору, докази знаходяться у матеріалах справи), є беззаперечним доказом повної та безумовної згоди Відповідача з усіма вимогами Положення, зокрема щодо здійснення витрат, які відповідають умовам цього Положення.
Водночас, згідно з п. 4.4.4. Положення за рахунок Гранту не можуть бути профінансовані такі категорії витрат як, зокрема, будь-які готівкові витрати.
Оскільки п. 4.4.4. Положення не передбачає винятків для виплати заробітної плати чи будь-яких інших витрат, зазначене положення не допускає іншого тлумачення, окрім як повна заборона на здійснення готівкових витрат (зокрема, але не виключно, на виплату заробітної плати).
Таким чином, подаючи заявку на участь у Грантовій програмі Brave1, Відповідач не міг не розуміти, що кошти Гранту не можуть бути використані на здійснення готівкових витрат, у тому числі на виплату заробітної плати.
Аналогічно до вимог Положення, у Договорі також міститься заборона на здійснення витрат у готівковій формі.
Відповідно до п.4.1 укладеного між сторонами договору витрати за цим Договором мають бути здійснені винятково у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки. Готівкові розрахунки за кошти Гранту не допускаються.
Згідно з п.5.2 договору Заявник не може витрачати кошти Гранту, зокрема, на будь-які готівкові витрати.
Доказів ані внесення сторонами змін у вказані положення договору, ані визнання договору в цій частині недійсним, до суду не надано.
Наведене спростовує твердження Відповідача про те, що жодні умови Договору не уточнюють поняття «витрати у безготівковій формі», оскільки у Договорі чітко зазначено, що безготівкова форма витрат означає перерахування грошових коштів на банківські рахунки.
Відповідно до п.11 договору Фонд (моніторингова комісія), враховуючи обставини, за яких було здійснено необґрунтовані витрати за рахунок грантових коштів, може розглянути питання та прийняти рішення про повернення всієї суми Гранту або суми необґрунтованих витрат на рахунок Фонду впродовж двох (2) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Фонду, якщо інші строки не встановлені Фондом. У разі порушення будь-яких умов цього Договору Заявник буде зобов'язаний повернути всю суму або будь-яку частину коштів Гранту, виплачену Фондом згідно з Договором, конкретний розмір якої визначає Фонд (моніторингова комісія).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 159 900 грн, адже відповідач здійснив такі витрати у готівковій формі з метою виплати заробітної плати.
Посилання апелянта на те, що зняття готівки для подальшого здійснення виплати заробітної плати передбачено законодавством України, зокрема постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України», колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що укладаючи спірний договір, відповідач був обізнаний з його умовами та мав розуміти всі ризики такого укладання.
У випадку відсутності у Відповідача можливості здійснювати виплату заробітної плати безготівково, ПП «АБРИС М» повинно було відмовитися від участі у грантовій програмі Brave1 або передбачити у кошторисі використання коштів Гранту на інші категорії витрат, які Відповідач мав можливість здійснити у безготівковій формі відповідно до вимог Положення.
Посилання відповідача на те, що відмова у виплаті заробітної плати готівкою заборонена законодавством, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки заборона у Договорі на здійснення готівкових розрахунків (до яких відноситься і виплата заробітної плати) не є порушенням законодавства України, оскільки останнє не забороняє здійснювати виплату заробітної плати у безготівковій формі.
Відтак, погоджуючись на участь у грантовій програмі Brave1, формуючи Кошторис та укладаючи Договір, саме Відповідач, який обізнаний із відповідними положеннями законодавства України, зобов'язаний був запевнитись, чи є у нього всі передбачені законодавством підстави для виплати заробітної плати у порядку, встановленому Договором, зокрема особисті письмові згоди працівників. Нездатність або небажання Відповідача організувати цей процес не може слугувати підставою для невиконання договірних зобов'язань перед Позивачем.
На переконання колегії суддів відсутні підстави вважати, що положення Договору про заборону будь-яких готівкових витрат за рахунок Гранту суперечать трудовому законодавству України.
Адже зобов'язання з дотримання вимог трудового законодавства щодо виплат заробітної плати покладено саме на відповідача, в той же час він має враховувати, що якщо відповідна виплати буде здійснюватися за рахунок грантових коштів, то така виплата можлива виключно в порядку встановленому договором, тобто в безготівковій формі.
Таким чином безпідставними є доводи апеляційної скарги відповідача щодо необхідності скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог.
Щодо заборгованості у розмірі 71 725,36 грн. господарський суд виходить з наступного.
Як свідчить наявний у справі загальний кошторис №105 вартість витрат на виготовлення підйомних циліндрів становить 42 419,58 грн.
Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що Заявник може передбачити нові статті витрат у діючому Кошторисі, якщо такі витрати відповідають очікуваним цілям Заявника. Такі витрати мають бути обґрунтовані Заявником в письмовому вигляді з посиланням на очікувані цілі Заявника. Для передбачення нових статей витрат Заявник подає через Вебпортал Фонду (моніторинговій комісії) Запит на перерозподіл витрат у звітному періоді (Додаток №4 до цього Договору) та нову редакцію Кошторису із відображенням таких змін. Зміни до витрат, передбачені цим пунктом Договору, підлягають затвердженню Фондом.
Відповідач надав до суду Запит на внесення змін до кошторису (скріншот відповідної сторінки Вебпорталу Фонду), в якому наявні відомості щодо вартості витрат на виготовлення підйомних циліндрів в розмірі 71 725,36 грн.
На скріншоті можна чітко прочитати, під назвою документу, статус документа -«підписаний».
При цьому, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначив: «Перед початком робіт, від військових надійшло прохання, щоб Макети мали рухи, аналогічні з дійсними зразками. Тому ПП «Абрис М» було заявлено про розробку підйомного циліндра. Консультант з Brave1 вказала в якому пункті це записати… Дані зміни відображені у Запиті на внесення змін до кошторису, який знаходиться в особистому кабінеті вебпорталу.».
Позивач не заперечує подання запиту на внесення змін до кошторису.
В той же час, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідні зміни до кошторису ним не були затверджені.
По-перше, такі аргументи позивач заявив виключно в апеляційній скарзі, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач не заявляв про відсутність погодження змін до кошторису.
По-друге, у затверджених змінах до кошторису були внесені зміни до інших статей витрат (наприклад збільшені витрати на металевий прокат). Але витрати за цими статтями кошторису Позивач не оскаржує, отже визнає, що ці зміни були ним узгоджені. Дані обставини на переконання колегії суддів свідчать про затвердження фондом змін до кошторису у повному обсязі.
Ще одним доказом затвердження кошторису є переписка у застосунку Telegram директора ПП «Абрис М» з менеджером з моніторингу програми Brave1 Наталією.
Зі змісту даних скрін-шотів вбачається, що представник позивача чітко вказує, що «перерозподіл погоджений».
Положеннями статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що більш вірогідними є саме докази того, що зміни до кошторису було погоджено, а отже посилання позивача у даній частині не приймаються колегією суддів до уваги.
Крім того, безпідставними є посилання позивача на те, що здійснивши витрати у сумі 71 721,55 грн на закупівлю комплектуючих, Заявник порушив умови Договору і Положення про грантову програму Brave1, здійснив недопустимі витрати, що не відповідають умовам Договору, та не можуть бути профінансовані за рахунок коштів Фонду/
Колегія суддів встановила, що за рахунок коштів Гранту відповідачем були придбані у ТОВ «Камоцці» комплектуючі, зокрема: пневноциліндри, фітинги, глушники, сферичні накінечники, пневмодроселі, трубопроводи, пневморозподільники, заглушки, котушки, роз?єми електричні, шарові насадки на шток, мініциліндри та трубки поліуретанові, загальною вартістю 71 721,55 грн.
Як вбачається із Кошторису, у розділі Кошторису «Закупівля товарів та/або матеріалів, необхідних для реалізації Розробки» не передбачені витрати на закупівлю перелічених вище комплектуючих.
В свою чергу, як вбачається з пояснень відповідача, зазначені витрати були здійснені як категорія витрат «Виготовлення підйомних циліндрів», що було передбачено у розділі «Оплата інших робіт та/або послуг, спрямованих на реалізацію Розробки (крім оплати послуг з оренди приміщень, комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, маркетингових послуг)».
Відповідач також вказав, що він не замовляв послуги та/або роботи виготовлення. Усі роботи були виконані підприємством самостійно. Були тільки придбані матеріалі та комплектуючі, що повністю відповідає умовам Договору та Положенню.
На переконання колегії суддів, зазначення витрат у невірну категорію в кошторисі не свідчить про безпідставність та незаконність таких витрат, адже позивач жодним чином не спростував, що вказані вище витрати відповідача були зроблені саме з метою досягнення мети гранту.
Технічна помилка у визначенні категорії витрат не може підтверджувати обставин того, що такі кошти були витрачені не на умовах Договору та не у відповідності до кошторису.
За таких обставин, господарський суд вважає, що витрати в розмірі 71 721,55 грн. є такими, що відповідають затвердженому кошторису, із врахуванням внесених до нього змін.
Щодо посилань позивача на витрати у сумі 3,81 грн, колегія суддів зазначає наступне.
По-перше, про необгрунтованість даних витрат вказує сам позивач, однак не зазначає, до яких з категорій витрат вони були віднесені відповідачем.
По-друге, ця сума є фактичною різницею між запланованими у кошторисі витратами на виготовлення підйомних циліндриків у сумі 71 725,36 грн та реально понесеними витратами на їх виготовлення у сумі 71 721,55 грн.
У даному випадку, позивач в межах суми основного боргу заявляв до стягнення витрати, пов'язані з закупівлею складових для «Виготовлення підйомних циліндрів», які на його думку були здійснені в порушення умов договору, на суму 71 725,36 грн.
Однак, як встановлено вище, реальна сума таких витрат становить 71 721,55 грн.
Тобто грошові кошти у сумі 3,81 грн взагалі не були втрачені відповідачем та були повернуті позивачу, як залишок невикористаних коштів Гранту, тому відсутні підстави для задоволення позову в даній частині.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи наявні у справі первісні документи, які надані відповідачем, та які свідчать про здійснені відповідачем витрати на закупівлю запчастин для виготовлення під?ємних циліндрів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 71725,36 грн.
Щодо вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 11 Договору встановлено, що Фонд (моніторингова комісія), враховуючи обставини, за яких було здійснено необґрунтовані витрати за рахунок грантових коштів, може розглянути питання та прийняти рішення про повернення всієї суми Гранту або суми необґрунтованих витрат на рахунок Фонду впродовж двох (2) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Фонду, якщо інші строки не встановлені Фондом.
Перевіривши наведений судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів встановила, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.
Таким чином, розмір 3% річних за період з 01.06.2024 по 28.03.2025 становить 3 948,20 грн., а розмір інфляційних втрат за період з червня 2024 по лютий 2025 становить 21 831,57 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено вище, доводи апеляційних скарг також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційних скарг на апелянтів.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Абрис М» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фонду розвитку інновацій на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 по справі №916/1311/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на апелянтів.
Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.
Постанову складено та підписано 10.11.2025.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран