ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5729/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 (суддя О.В. Цісельський, м.Одеса, повний текст складено 02.06.2025)
у справі №916/5729/24
за позовом: Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейп»
про стягнення 43030,22 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейп» про стягнення 43030,22 грн заборгованості з орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди комунального майна територіальної громади №2130 від 05.12.2019 щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у позові відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у період з січня по грудень 2023 року відповідач був звільнений від орендної плати за договором оренди комунального майна територіальної громади №2130 від 05.12.2019 на підставі положень підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), а також з огляду на місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон та воєнний стан в Україні в цей період.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на те, що після 18.11.2022 території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади більше не було включено до територій, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, у зв'язку з чим орендарі комунального майна, розташованого на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади, та зокрема міста Херсона, не можуть бути звільнені від орендної плати за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 на підставі норм підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 № 634.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 18.06.2025 за вх.№2599/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/5729/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/5729/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
30.06.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/5729/24.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи; апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову у даній справі, що становить 43030,22 грн і є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради вказаною ухвалою суду від 04.07.2025 вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Окрім того, відповідною ухвалою суду від 04.07.2025 встановлено відповідачу строк до 21.07.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на те, що у відповідача відсутній зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, копія вказаної ухвали суду від 04.07.2025 надсилалася Товариству з обмеженою відповідальністю «Тейп» за адресою, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.101-102), а саме: вул. 28 Армії, 15, кв.74, м.Херсон, Херсонський р-н, Херсонська обл.,73028, однак поштове відправлення повернулося апеляційному суду з довідкою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071), і які регулюють відносини між ними, надалі - Правила надання послуг поштового зв'язку.
За приписами підпункту 13 пункту 2, пункту 15 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством.
Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв'язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв'язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку (пункт 73 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Пунктом 83 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Колегія суддів також зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вжив належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про наявне судове провадження щодо нього, направляючи рекомендованою кореспонденцією відповідну ухвалу за адресою, наявною у Єдиному демографічному реєстрі.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів дійшла висновку, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 у справі №916/5729/24 вважається врученою скаржнику 11.07.2025, тобто у дату проставлення оператором поштового зв'язку у довідці про причини повернення відмітки про відсутність адресата.
Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі від 04.07.2025 була надіслана позивачу та його представнику в їх Електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 07.07.2025.
З урахуванням викладеного, сторони про розгляд даної справи повідомлені належним чином.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розгляд апеляційної скарги здійснювався у розумний строк.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
05.12.2019 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, як орендодавцем, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейп», як орендарем, укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади №2130 (надалі - договір), відповідно до пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування будівлі та споруди, загальною площею 215,4 кв.м, за адресою: місто Херсон, вулиця Театральна (до перейменування - Горького), будинок 16, вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ФОП Цатуровим С.В., станом на 30.06.2019, які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності, для розміщення молодіжного спортивно-оздоровчого центру, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 16.09.2019 №149, затвердженого наказом начальника управління від 16.09.2019 №196.
Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 №499, і становить 23970,23 грн без ПДВ за рік (додаток 1).
Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата становить 1997,52 грн (базовий - жовтень 2019 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 №499, перераховується орендарем Управлінню комунальної власності на р/р 37119016178147 Держказначейська служба України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору, а також своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату.
В свою чергу, згідно з пунктами 7.1., 7.2. договору орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання комунального майна, переданого в оренду, а також виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок неналежного використання або невиконання умов цього договору.
Цей договір діє з 05.12.2019 до 05.12.2044 включно (пункт 10.1. договору).
Згідно з пунктом 10.4. договору договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з таких підстав: орендар використовує об'єкт оренди не за призначенням; передачі орендованого майна в суборенду; орендар не приступив до проведення капітального ремонту в строки, встановлені договором оренди; орендар порушив умови, передбачені підпунктом 5.5. пункту 5 цього договору; невнесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль.
Додатком до договору є розрахунок орендної плати за базовий місяць оренди. Договір та розрахунок розміру орендної плати підписано сторонами та скріплено печатками контрагентів. Договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Матеріали справи містять висновок про вартість майна станом на 31.07.2019.
05.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейп» (орендарем), Управлінням комунальної власності (орендодавцем) та КП «Херсонміськсвітло» (балансоутримувачем) було підписано акт приймання-передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб'єкту підприємницької діяльності, згідно з яким відповідачу було передано у користування будівлі та споруди, загальною площею 215,4 кв.м, за адресою: місто Херсон, вул. Театральна (до перейменування - Горького), буд. 16.
18.03.2024 Департамент звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейп» з вимогою №01-20-412-вих, згідно якої позивач, посилаючись на обставини, встановлені 12.03.2024 за результатами обстеження об'єкта оренди, а також на наявність заборгованості за орендною платою у розмірі 50960,07 грн, вимагав розірвати договір оренди №2130 від 05.12.2019.
Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейп» про розірвання укладеного між сторонами договору оренди комунального майна міської територіальної громади №2130 від 05.12.2019.
11.09.2024 рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2189/24 позов Департаменту задоволено. Розірвано договір оренди комунального майна міської територіальної громади №2130 від 05.12.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейп», а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейп» на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позивач, посилаючись на те, що відповідач всупереч положенням договору оренди не виконав належним чином зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з січня по грудень 2023 року в розмірі 43030,22 грн, звернувся з даним позовом до суду.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором №2130 від 05.12.2019 між сторонами виникли орендні правовідносини.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України та статей 283- 291 Господарського кодексу України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Приписами частин першої, третьої і п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються оренди комунального майна, то до них підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Отже, за своєю правовою природою відносини найму (оренди) носять оплатний характер.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 3.2. договору №2130 від 05.12.2019 сторони погодили, зокрема, що орендна плата перераховується орендарем Управлінню комунальної власності на р/р 37119016178147 Держказначейська служба України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/2189/24 розірвано договір оренди комунального майна міської територіальної громади №2130 від 05.12.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейп». Договір №2130 від 05.12.2019 був розірваний судом з підстав невикористання Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейп» об'єкта оренди, незабезпечення збереження об'єкта оренди та нездійснення відповідачем поточного ремонту для підтримання належного стану об'єкта оренди, які суд визнав істотними порушеннями умов договору.
Вказане рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/2189/24 сторонами в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 11.10.2024.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судове рішення у справі №916/2189/24 має преюдиційне значення для розгляду даної справи.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня 2023 року по грудень 2023 року у розмірі 43030,22 грн.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Між тим, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості за договором оренди №2130 від 05.12.2019 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року в розмірі 43030,22 грн, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейп» не надано доказів на спростування її наявності.
При цьому висновок суду першої інстанції про те, відповідач був звільнений від орендної плати у спірний період, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
-фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
-які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Отже, згідно з наведеною нормою, обов'язковою умовою для звільнення орендарів від орендної плати за користування державним і комунальним майном є його розташування в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
При цьому текстуальний вираз норми на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, означає встановлення присічного строку її дії саме до 31.12.2022 незалежно від інших наведених раніше подій або дій (припинення чи скасування воєнного стану).
Стосовно того, що починаючи з 01.01.2023 орендарям, визначеним підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, орендна плата нараховується у розмірі 100% без урахування знижки, також роз'яснено у листі Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09.
Тобто, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 встановлено норму про звільнення від орендної плати, яка діє: 1) за колом осіб для орендарів державного та комунального майна; 2) у просторі на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану; 3) у часі з присічним строком (межею існування суб'єктивного права) до 31.12.2022.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5.
З 18.11.2022 територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін'юсту від 01.04.2022 №1307/5 відповідно до наказу Мін'юсту від 17.11.2022 №5152/5 (набрав чинності з 18.11.2022).
Отже, з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, що набрав чинності 13.01.2023, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №386/37722.
При цьому, як вбачається із преамбули наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, його прийнято відповідно до підпункту 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно з підпунктом 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 №209, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка набрала чинності 25.12.2022, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №469, яка набрала чинності 23.05.2023, до вказаної норми внесено зміни, згідно із якими визначено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Таким чином, починаючи з грудня 2022 року змінилося правове регулювання порядку визначення територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції. По-перше, такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. По-друге, самі території повинні мати статус таких, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих. А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територію Херсонської міської територіальної громади віднесено до наступних територій: 1) з 01.03.2022 до 11.11.2022 - територія тимчасово окупованих Російською Федерацією (підпункт 1.9 пункту 1 розділу І); 2) з 11.11.2022 до 01.05.2023 - територія можливих бойових дій (пункт 11 розділу ІІ); 3) з 01.05.2023 - територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підпункт 3.6. пункту 3 розділу І в редакції наказу від 13.07.2023 №199).
Отже, у період з 18.11.2022 до 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади не відносилася до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій. А з 01.05.2023 є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, яка набрала чинності 08.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Зокрема, доповнено пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 підпунктом 1-1, згідно із яким орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634» від 07.05.2024 №512 установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, щодо незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Також суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України, у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99, згідно із якими в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У даному випадку, доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 підпунктом 1-1, яким звільнено від нарахування орендної плати орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, є переходом від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої із застосуванням зворотної дії у часі (ретроактивної форми).
Однак зворотна дія норм підпункту 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 поширена на вказані правовідносини, починаючи з 01.01.2024. Тобто, дія цих норм ретроспективно не поширюється на правовідносини, що існували у 2023 році, зокрема, у спірний для сторін у цій справі період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Враховуючи викладене, оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, правомірним є нарахування позивачем відповідачу орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
За наведеного, несплата відповідачем орендної плати за вищевказаним договором оренди у період з січня 2023 року по грудень 2023 року є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно статті 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 43030,22 грн та такою, що підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/5729/24 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з нез'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору за апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284
Господарського процесуального кодексу України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/5729/24 скасувати.
3.Ухвалити нове рішення, яким позов Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради задовольнити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейп» на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради 43030,22 грн заборгованості з орендної плати, 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн витрат за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 11.11.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран