79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" листопада 2025 р. Справа №926/2399/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Зварич О.В.,
Панова І.Ю.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: Сондей А.Я.,
відповідача: Єфтемій Р.Ф.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» б/н від 12.09.2025 (вх. суду від 15.09.2025 №01-05/2753/25)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 (суддя Байталюк В.Д.)
у справі №926/2399/25
за позовом: Акціонерного товариства «Чернівціобленерго», м. Чернівці
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет», с. Реваківці, Чернівецька обл.
про: стягнення 1 282 680,10 грн,
На розгляді Господарського суду Чернівецької області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ № CV 2682 від 27.05.2024 в сумі 1 282 680,12 грн.
Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; зобов'язано відповідача у строк до 5 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду докази реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 вжито заходів процесуального примусу шляхом накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2025 по справі № 926/2399/25.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» (59333, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Реваківці, вул. Молодіжна, 34А, код ЄДРПОУ 32898366) в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795; Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печер. р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100) 30 280,00 грн штрафу.
Суд першої інстанції вказав, що враховуючи порушення відповідачем процесуальних обов'язків, неподання витребуваних судом доказів без поважних причин, суд вважає за необхідне покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» штраф в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 30280,00 грн, шляхом його стягнення в дохід Державного бюджету України.
Не погодившись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» звернулося до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 про вжиття заходів процесуального примусу шляхом накладення на ТОВ «Брук-Бет» та стягнення штрафу в сумі 30 280,00 грн - скасувати.
Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, за відсутності фактів грубого порушення процесуальних обов'язків зі сторони відповідача, створення ним протиправних перешкод у здійсненні судочинства, за які він міг би бути підданий заходам процесуального примусу.
Апелянт зазначає, що нормами ГПК України та іншими приписами законодавства не передбачено прямих санкцій чи штрафів для вищевказаних осіб та учасників судового процесу за нереєстрацію електронного кабінету в ЄСІКС.
Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» подало відзив на апеляційну скаргу, у якій просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2025 у справі № 926/2399/25 залишити без змін.
На думку позивача, ухвала Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 року є законною та обґрунтованою, оскільки відповідачем проігноровано процесуальні обов'язки, покладені ухвалою суду від 30.07.2025 року, а доводи апелянта не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують факту порушення вимог ГПК України та ухвали суду, а використання формальних аргументів є лише інструментом для уникнення відповідальності.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 справу №926/2399/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет», б/н від 12.09.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2753/25 від 15.09.2025) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 2 вересня 2025 року у справі № 926/2399/25.
На підставі розпорядження керівника апарату від 22.10.2025 №397 проведено повторний автоматизований розподіл, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 визначено наступний склад суду: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 справу № 926/2399/25 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Зварич О.В. та Панової І.Ю.; призначено справу № 926/2399/25 до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2025.
У судовому засіданні 11.11.2025 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.
При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про застосування заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу в розмірі 30 280,00 грн за невиконання вимог ухвали Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2025 (не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Як було зазначено судом вище, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2025, зокрема, зобов'язано відповідача у строк до 5 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України докази наявності (реєстрації) електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".
Інші ухвали, які б повторно зобов'язували відповідача виконати вимоги цієї ухвали чи зобов'язували б відповідача зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом не було постановлено.
Указом Президента України від 11.06.2021 №231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки (далі - Стратегія).
Підпунктом 4.1.4 п.4 розд.4 "Напрями та заходи" Стратегії визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у галузі інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування через, зокрема, впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.
З 05.10.2021 в Україні розпочала функціонувати ЄСІТС (до цього вона працювала в тестовому режимі і реєстрація електронного кабінету не була обов'язковою).
Відповідно до ч.7 ст.15-1 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Положення про ЄСІТС затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
05.10.2021 набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).
Отже, 05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистеми відеоконференцзв'язку (30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС) (див. п.7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22).
У публічному оголошенні про початок функціонування ЄСІТС Вища рада правосуддя на своєму сайті (https://hcj.gov.ua/news/elektronne-sudochynstvo-v-diyi-v-ukrayini-oficiyno-pochynayut-funkcionuvaty-try-pidsystemy) повідомила, що, з 05.10.2021 починають офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС:
- "Електронний кабінет";
- "Електронний суд";
- підсистема відеоконференцзв'язку.
Вища рада правосуддя звернула увагу, що задля успішного користування сервісами згідно з вимогами чинного процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Вища рада правосуддя також вказала, що використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
Відповідне оголошення про початок роботи окремих модулів ЄСІТС було надруковане у газеті "Голос України" №168 (7668) від 04.09.2021 на 15 сторінці та на вебпорталі "Судова влада України".
Діюча редакція абз.1 ч.6 ст.6 ГПК щодо обов'язку юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати електронні кабінети викладена в новій редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи" від 19.10.2023 №3424-IX (далі - Закон №3424), який набув чинності 04.11.2023. Ця редакція уточнила перелік осіб, для яких була обов'язковою реєстрація електронного кабінету, зокрема виключені юридичні особи, створені за іноземним законодавством.
Ця редакція передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у cправі № 908/3731/23 зазначила, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз.1 ч.6 ст.6 ГПК, внесених законом №3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
Апеляційним судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» зареєструвало електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 11.09.2025.
Пунктом 1 ст. 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Відповідно до частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Так, у даному випадку суд попередньої інстанції дійшов висновку про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в максимальному розмірі (30 280,00 грн). При цьому, суд обмежується лише висновками про невиконання відповідачем вимог ухвали від 30.07.2025 та не обґрунтовує необхідності присудження штрафу з відповідачем у такому розмірі.
Колегія суддів зазначає, що для відповідача, який згідно з частиною 6 ст.6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, однак не зробив цього, законодавець передбачив процесуальну відповідальність у вигляді, зокрема,
- відсутності обов'язку інших учасників справи, які подають документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, надсилання такому відповідачеві паперових копій документів (абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України);
- залишення апеляційної чи касаційної скарги без руху у випадку відсутності в скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, з подальшим їх поверненням в разі не усунення цих недоліків (пункт 2 частини 2 ст.258 ГПК України, пункт 2 частини 2 ст.290 ГПК України, ст.ст.260, 292, ст.174 ГПК України ).
Таким чином, приписи вказаних положень ГПК України спонукають осіб, перелік яких визначений частиною 6 ст.6 ГПК, виконати свій обов'язок з реєстрації електронного кабінету, усвідомлюючи, зокрема, можливі негативні процесуальні наслідки його невиконання.
У постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі 904/4199/20, суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційний ресурс, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Здійснивши послідовний аналіз вищезазначених норм, колегія суддів вважає, що обов'язок зареєструвати електронний кабінет передбачений насамперед для надання можливості стороні бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами.
Подібний висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у від 30.08.2024 у cправі № 908/3731/23.
В той же час, наявність електронного кабінету у сторін нівелює необхідність у суду надсилати сторонам процесуальні документи засобами поштового зв'язку, що у свою чергу, забезпечує економію бюджетних коштів.
Однак, в контексті наведеного, апеляційним судом встановлено, що в представника відповідача - адвоката Стоцького Романа Миколайовича наявний електронний кабінет у підсистемі Електронний суд (зареєстровано 25.01.2024), та представник 11.08.2025 звертався до суду першої інстанції з заявою про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина перша статті 61 ГПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Водночас суди мають обов'язок сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірно формалізму.
Подібний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.05.2024 у справі № 916/4992/23.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
Слід зазначити, що вирішення питання щодо застосування заходів процесуального примусу перебуває в межах дискреційних повноважень суду, проте постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції не наведено мотивів у застосування заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу, при цьому у максимально можливому розмірі, що передбачений ч. 1 ст. 135 ГПК України.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив про неподання відповідачем витребуваних судом доказів без поважних причин, проте у матеріалах цієї справи відсутні судові рішення, постановлені в порядку ст. 81 ГПК України, якими було б зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» надати суду докази.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов'язку з реєстрації електронного кабінету та ці наслідки прямо передбачені ГПК, беручи до уваги участь у справі представника відповідача, у якого наявний електронний кабінет, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з надмірним формалізмом та із застосуванням непропорційного процесуального заходу.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі № 926/2399/25 скасуванню.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом Чернівецької області.
Керуючись ст. ст. 86, 132, 135, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Бет» б/н від 12.09.2025 (вх. суду від 15.09.2025 №01-05/2753/25)- задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі № 926/2399/25 - скасувати.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
4. Матеріали оскарження ухвали повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя О.В. Зварич
суддя І.Ю. Панова