печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27949/18-ц
"16" жовтня 2025 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності, -
В провадженні судді Печерського районного суду м. Києва судді Підпалого В.В. перебувала справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності.
05.07.2021 ухвалою суду позов було залишено без руху.
08.05.2025, відповідно до розпорядження № 226 від 08.05.2025 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням судді Підпалого В.В. у довгостроковій відпустці.
Таким чином, дана справа надійшла в провадження судді Ільєвої Т.Г.
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи вбачає, що копія ухвали про залишення позову без руху направлялась неодноразово на адресу представника позивачів, що підтверджується конвертами, які наявні в матеріалах справи.
Також, судом направлялась дана ухвала на електронну адресу представника позивачів, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа ще 03.09.2024.
Після надходження справи у провадження судді Ільєвої Т.Г., з метою не порушення прав учасників процесу, ухвалу суду від 05.07.2021 було повторно направлено адвокату на його електрону адресу, яку останній отримав 21.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом з цим, стороною позивачів недоліки, визначені ухвалою суду від 05.07.2021, не були виконані протягом чотирьох років.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачам дана позовна заява є неактуальною, оскільки вимоги ухвали суду від 05.07.2021 позивачі не мають наміру виконувати, так як на протязі довгого періоду самостійно не цікавляться справою.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Окрім цього, суд звертає увагу, що ч. 5, 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №757/48467/21 зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі N 947/26777/19 (провадження N 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі N 465/6147/18 (провадження N 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі N 759/14068/19 (провадження N 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі N 725/486/22 (провадження N 61-7107 св22).
Так, згідно положень ч. 13 ст. 187 та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
За змістом ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відтак, оскільки у встановлений судом строк позивачі не усунули виявлених судом недоліків позовної заяви, не виконали вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 257, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА