№707/1912/25
1-кп/707/198/25
11 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42024272300000081 від 22.04.2024 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Максимівка, Мар'їнського району Донецької області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, військовослужбовця призваного на військову службу за мобілізацією, курсанта 3 навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10.06.2008 Мар'їнським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки. 15.11.2010 звільнений умовно достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 3місяці 2 дні;
- 29.09.2011 Мар'їнським районним судом за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців. 13.06.2014 звільнений умовно достроково, не відбутий строк покарання 5 місяців 3 дні;
- 21.12.2015 Вугледарським міським судом за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців;
- 08.04.2016 Вугледарським міським судом за ч. 1 ст. 263 КК України, з урахуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. 16.05.2019 звільнений умовно достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 5 місяців 11 днів;
- 10.11.2020 Вугледарським міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту строком 4 місяці, на підставі ст. 71, ст. 72 КК України приєднано частково не відбуте покарання за вироком Вугледарського міського суду від 21.12.2015, та призначено до відбуття покарання на строк 1 рік 7 місяців позбавлення волі; 08.04.2022 звільнений умовно достроково, невідбутий строк 3 місяці 20 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.1. ОСОБА_4 , 08.04.2024 біля 15 год. 00 хв. діючи з прямим умислом з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, без поважних причин самовільно залишив територію тактичного поля військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та вирушив за місцем проживання в с. Гусакове, Звенигородського району Черкаської області, де проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього, поки 18.10.2024 не був доставлений представниками Військової служби правопорядку до військової частини НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є триваючим воно вважається припиненим зокрема з моменту доставлення до військової частини, таким чином злочинне діяння останнього припинене, а злочин завершено у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
2.1. Показання обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнає. Зазначив, що через незадовільний стан свого здоров'я звертався до майора та подавав відповідні рапорти. Оскільки жодних рішень з цього приводу ухвалено не було, весною 2024 року він сів на автобус та поїхав додому. Потім знаходився на домашньому лікуванні, на стаціонарному лікуванні не перебував. Зазначив, що у подальшому бажає проходити військову службу та розкаюється в тому, що залишив військову службу.
2.3. Речові докази, документи
Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 182 від 27.06.2023, ОСОБА_4 зараховано з 27.06.2023 до особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду «курсант», ВОС-100.
Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 807 від 21.12.2023,за результатами службового розслідування ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення , передбачене п.в) ст. 48 Дисциплінарного Статуту збройних Сил України у виді «суворої догани», позбавлено премії за грудень 2023, знято з усіх видів забезпечення та виплати грошового забезпечення з 08.04.2024, та вирішено направити матеріали службового розслідування та повідомлення про вчинення злочину до Деснянської спеціалізованої прокуратури в оборонній сфері для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Відповідно до службової карткиОСОБА_4 у графі стягнення записано вид стягнення сувора догана за самовільне залишення військової частини, яке накладено на підставі наказу № 807 від 21.12.2023.
Згідно рапорту начальника 3 навчального курсу школи загальновійськової підготовки ОСОБА_6 від 08.04.2024,08.04.2024, 08.04.2024 близько 15:00 години, під час контрольного шикування 3 навчального курсу школи загальновійськової підготовки було виявлено відсутність військовослужбовця призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_4 .
Відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 № 1155 від 08.04.2024, 08.04.2024 близько 15:00 години, під час контрольного шикування 3 навчального курсу школи загальновійськової підготовки було виявлено відсутність військовослужбовця призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_4 . Командиром військової частини організовано розшук даного військовослужбовця, який позитивних результатів не отримав, на телефонні ОСОБА_4 не відповідає, місце знаходження його не відоме.
Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 806 від 08.04.2024, доручено заступнику начальника 3 навчального курсу з морально-психологічного забезпечення шкоди загальновійськової підготовки ОСОБА_8 проведення службового розслідування стосовно уточнення умов і причин відсутності на контрольному шикуванні о 15:00 особового складу 3 навчального курсу школи загальновійськової підготовки військовослужбовця призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_4 .
Відповідно до акту службового розслідування від 17.04.2024, було проведено службове розслідування за фактом самовільного залишення військовослужбовцем призваного на військову службу за мобілізацією курсанта 3 навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 . За результатами службового розслідування ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення передбачене п.в) ст. 48 Дисциплінарного Статуту збройних Сил України у виді «суворої догани», дисциплінарне стягнення, передбачене п.а) ст. 48 Дисциплінарного Статуту збройних Сил України у виді «зауваження», позбавлено премії за квітень 2024, знято з усіх видів забезпечення та виплати грошового забезпечення з 08.04.2024, та вирішено направити матеріали службового розслідування та повідомлення про вчинення злочину до Деснянської спеціалізованої прокуратури в оборонній сфері для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
22.04.2024 відомості за вищевказаним повідомленням були внесені до ЄРДР за № 42024272300000081з кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 146 від 23.05.2024,ОСОБА_4 з 22.04.2024 не враховується до чисельності Збройних Сил України.
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 337 від 08.11.2024,ОСОБА_4 з 08.11.2024 призначений на посаду солдата резерву взводу резерву роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 338 від 09.11.2024,ОСОБА_4 з 09.11.2024 виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області № 115 від 13.02.2025, ОСОБА_4 придатний до військової служби.
3. Стаття та частина статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення
3.1. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
4. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
4.1. Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України судом не встановлено.
Суд не вважає за можливе визнати обставиною, що пом'якшує покарання щире каяття.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував, коли визнається щире каяття.
Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
Таким чином, можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
В судовому засіданні було встановлено відсутність у обвинуваченого ОСОБА_4 щирого каяття, який, хоча і зазначив, що визнає вину та розкаюється у скоєному, проте згідно його пояснень у судовому засіданні, належну критичну оцінку своїй протиправній поведінці він не зробив, не вбачається, що він щиро жалкує про вчинене та негативно оцінює злочин.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.
5. Мотиви призначення відповідного покарання обвинуваченому
5.1. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65-68 КК України, враховує наступне:
- відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, який визнав вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення;
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином;
- форму вини (прямий умисел), мотив і мету (тимчасово не виконувати обов'язки військової служби, тимчасово ухилитися від її проходження), стадію вчинення правопорушення, яке є закінченим, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (відсутність військовослужбовця у розташуванні свого підрозділу під час воєнного стану у період війни за незалежність та існування України);
- відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання;
- особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був військовослужбовцем, якого призвано на строкову службу, під наглядом або на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем проходження військової служби станом на 08.04.2024 характеризувався негативно, раніше судимий.
5.2. Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тобто, в даному випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням заборонене в силу вимог Закону.
На підставі викладених обставин, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 ,покарання у виді позбавлення волі на певний строк, передбачений санкцією ч. 5 ст. 407 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Щодо наявності підстав для застосування положень ст. 71 КК України, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 10.11.2020 засуджений вироком Вугледарського міського суду за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту строком на 4 місяці, на підставі ст. 71, ст. 72 КК України частково приєднано покарання за вироком Вугледарського міського суду від 21.12.2015, та призначено остаточно покарання на строк 1 рік 7 місяців позбавлення волі; 08.04.2022 ухвалою Селидівського міського суду Донецької області звільнений умовно достроково, невідбутий строк 3 місяці 20 днів.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, 08.04.2024 тобто не протягом строку невідбутої частини покарання, за яким суд його звільнив умовно достроково, отже підстави для застосування ст. 71 КК України відсутні.
6. Рішення щодо цивільного позову та інших процесуальних питань.
6.1. Цивільний позов під час розгляду цієї справи заявлений не був. Судові витрати у справі відсутні, речові докази також відсутні.
6.2. Початок строку відбуття покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підстав для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним з метою уникнення ризиків щодо ухилення обвинуваченого від виконання вироку суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою ОСОБА_4 з 01 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 01 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити без змін у виді тримання під вартою.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області.
Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити або направити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1