Справа № 339/377/25
3-зв/339/18/25
11 листопада 2025 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Скригун В.В. по справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, непрацюючу,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП, яку протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Скригун В.В.
10 листопада 2025 року Явдощак Н.В. подала заяву про відвід судді Скригун В.В., мотивуючи тим, що під час розгляду справи суддя допустила дії, що викликають сумнів у її неупередженості та об'єктивності.
Зокрема, під час судового засідання 07 листопада 2025 року суддя підвищила голос, висловлювала суб'єктивні судження, що не стосуються суті справи та ставила під сумнів її моральні якості, як матері.
Вважає, що вищевказані обставини можуть вплинути на об'єктивність та неупередженість судді при прийнятті рішення у справі.
ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви, доповнивши її тим, що така поведінка головуючої з приводу висловлюваннями щодо виконання нею материнських обовязків, свідчить про те, що суддею буде прийнято рішення щодо її винуватості за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , дослідивши заяву про відвід, приходжу до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Ст.126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Окрім цього, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Озтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Беручи до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75КПК України, суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
Слід зазначити, що за своїм змістом заява про відвід судді подана, зокрема, з цієї підстави.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Оскільки, ні матеріали справи, ні подана заяви про відвід не містять у собі доказів щодо наявності об'єктивного або суб'єктивного критерію упередженості та необ'єктивності головуючої при розгляді даної справи, слід прийти до висновку, що заявлені підстави відводи є необґрунтованим.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог чинного законодавства України незалежність та неупередженість суду є однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів.
В Україні цей принцип реалізується в тому числі за допомогою встановлення у галузі процесуального права інституту відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді справи, оскільки відвід це заява про недовіру складу суду, що розглядає справу, з підстав, зокрема, наявності сумнівів у його неупередженості та об'єктивності.
Регламентуючи нормами права цей процесуально-правовий інститут, необхідно керуватися єдністю принципів здійснення судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, а вони однакові для усіх видів судочинства. Саме відвід (самовідвід) є законодавчо передбаченою процедурою, яка б гарантувала сторонам незалежність, неупередженість та об'єктивність судді у ставленні до кожного з них, а відтак, була б гарантією реалізації цих принципів.
З огляду на наведене, з метою забезпечення права особи на справедливий суд, уникнення звинувачень в упередженому ставленні судді при здійсненні правосуддя, недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності, неупередженості судді та законності і правильності прийнятого в подальшому судового рішення, а також з метою створення таких умов, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом, заяву про відвід слід задоволити.
Керуючись ст.221 КУпАП, ст.7, ст.56 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів",
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Скригун В.В. задоволити.
Матеріали справи №339/377/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу іншому судді, визначеному відповідно до вимог чинного законодавства.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Головенко О.С.