Справа № 729/683/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/105/25
Категорія - ст. 336 КК України. Доповідач ОСОБА_2
10 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024270400000023 від 26 січня 2024 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 18 червня 2024 року,
щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
Цим вироком ОСОБА_7 засуджений за ст. 336 КК України до трьох років позбавлення волі. Запобіжний захід не обирався.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з часу фактичного затримання.
Судом ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що будучи військовозобов'язаним та достовірно обізнаним про уведений на всій території України згідно Указів Президента України воєнний стан, під час призову громадян за мобілізацією у відповідності до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, пройшов 16.08.2022 медичний огляд відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, за результатами якого постановою військово-лікарської комісії його визнано придатним за станом здоров'я до військової служби, за відсутності обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б надавали ОСОБА_7 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку шляхом вручення йому 10.01.2024 під розписку бойової повістки про відправку до 169 навчального центру на 14 год. 00 хв. 11.01.2024 для проходження військової служби за мобілізацією, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, будучи повідомленим про наслідки неявки, маючи можливість прибути до вказаного навчального центру та не маючи підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин відмовився від проходження військової служби за мобілізацією та умисно не прибув у визначені повісткою дату та час до 169 навчального центру для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, чим ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на особливий період, а саме в період воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», термін дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 №451/2023 воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024року строком на 90 діб, тим самим, порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію».
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеність вини та кваліфікацію його дій, просить вироку суду змінити, знизити строк покарання до одного року позбавлення волі.
Мотивує тим, що при призначенні покарання не враховано загальні принципи - справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, а тому покарання за своїм розміром є явно несправедливим через суворість та таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Не заперечує, що дійсно пройшов медичний огляд 16 серпня 2022 року і був визнаний придатним за станом здоров'я до несення військової служби. Постійно мешкаючи за місцем реєстрації, жодного виклику та повісток до 10 січня 2024 року не отримував і від явки до ТЦК не ухилявся. Отримавши 10 січня 2024 року бойову повістку про відправку на 14 годину 11 січня 2024 року до навчального центру для проходження військової служби за мобілізацією, почав збирати необхідні речі, проте, повідомивши про це наступного дня своїй матері, остання відчула себе погано, а тому вимушений був залишитися, щоб забезпечити матері постійний догляд, оскільки вона мешкає сама та була позбавлена можливості самостійно пересуватися. Повідомити ж про дані обставини ІНФОРМАЦІЯ_2 також не міг, оскільки у селі вимикали світло, у зв'язку з чим був відсутній зв'язок та Інтернет.
Посилаючись на положення ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вважає, що мав поважні причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки переконаний, що життю його матері дійсно загрожувала небезпека і вона потребувала догляду.
Усвідомлюючи, що в такий непростий для країни час має відповідати за вчинений злочин, проте вважає, що покарання має бути співмірним аби не зламати долю людини.
Відтак, вважає, що за наявності у суду дискреційних повноважень, йому може бути призначене покарання з урахуванням положень ст. 69 КК України, а саме, за наявності обставин, які пом'якшують покарання, якими є: щире каяття у вчиненні даного злочину, активне сприяння органам досудового розслідування, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
Крім того, обставиною, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, на думку апелянта, є вчинення неумисного злочину. Просить врахувати, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув приблизно 15 січня 2024 року, але працівники повідомили, що вже необхідно чекати виклику поліції, а оскільки не є фахівцем у законодавстві України, тому не розумів, які дії необхідно виконувати в даній ситуації. Крім того, просить суд врахувати дані про його особу - веде здоровий спосіб життя, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується виключно з позитивного боку і заслуговує на пом'якшення покарання.
Під час апеляційного розгляду справи надійшло клопотання від обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Захисник адвокат ОСОБА_8 підтримав заявлене клопотання та подав заяву про проведення судового засідання без його участі
Прокурор ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання.
Відповідно до ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, віднесене до нетяжких злочинів, згідно класифікації, яка наведена у ст. 12 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, 04 червня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 28 вересня 2025 року по теперішній час, що підтверджується довідкою командира військової частини.
Для застосування ст. 48 КК України, необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. У даному випадку, особа, засуджена за ухилення від призиву на військову службу, пішла служити у військову частину по мобілізації, відповідно, вчинений нею злочин втратив свою суспільну небезпечність.
Заслухавши прокурора, який не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 417, 532 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, задовольнити.
Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 18 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 , скасувати.
Обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024270400000023 від 26 січня 2024 року, щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11