4 листопада 2025 року місто Київ.
Справа №755/16711/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12244/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В, Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційною скаргою Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року (у складі судді Гончарука В.П., повний текст ухвали складено 27.02.2025 року)
у справі за скаргою Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго», за участі заінтересованих осіб: Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко Ірини Ігорівни, боржник: ОСОБА_1 , на дії держаного виконавця
Скаржник Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду зі скаргою на дії Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І. І. та відповідно до вимог просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2021 р. винесену суб'єктом оскарження в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що на виконанні державного виконавця Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І. І. перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 35 366, 86 грн.
Вказане виконавче провадження було відкрите 10 червня 2019 р..
Після цього скаржнику про виконання вказаного виконавчого провадження нічого відомо не було та на якій стадії перебувало вказане виконавче провадження та відповідно до відповіді Дніпровського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), від 28 серпня 2024 р. стало відомо, що в рамках вказаного виконавчого провадження була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2021 р. на підставі п.3 ч.1 ст.39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку зі смертю боржника.
На думку скаржника суб'єкт оскарження не виконала всіх необхідних дій спрямованих на стягнення заборгованості, а сам встановивши факт смерті боржника, суб'єкт оскарження повинна була встановити коло спадкоємців та у відповідності до вимог чинного законодавства звернутися до суду для замінити сторони у виконавчому провадженні.
На підставі викладеного скаржник вважає, що через бездіяльність суб'єкта оскарження в рамках вказаного вище виконавчого провадження не виконується судове рішення .Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, КП «Київтеплоенерго» 21 травня 2025 року подало засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом не досліджено у повному обсязі обставини справи, наслідком чого стало незаконне та необгрунтоване судове рішення. Зазначає, що суд першої інстанції поклав обов'язок із встановлення кола спадкоємців та наявність спадкового майна безпосередньо на стягувача, наслідком чого стало допущення порушення та неправильне застосування норм матеріального права, порушення висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду.
Посилаючись на положення ЗУ «Про виконавче провадження» та висновки Верховного Суду, вказує, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій. Виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, мав вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 вбачається, що головний державний виконавець органу ДВС не звертався та не отримав даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлої сторони виконавчого провадження її спадкоємцем. Ним не вжито всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом, та передчасно прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
В судовому засіданні представник КП «Київтеплоенерго» підтримав доводи апеляційної скарги. Головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко Ірина Ігорівна у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомлені, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що в провадженні Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І. І. перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь скаржника заборгованості за надані послуги, яке було відкрито 10 червня 2019 р.
30.09.2021 р. в рамках вказаного виконавчого провадження була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку зі смертю боржника.
Відповідно до відповіді з Київського відділу державної реєстрації смерті слідує, що боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . актовий запис №18554
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник не звертався до суду у відповідності до вимог ст. 442 ЦПК України, також не визначено коло спадкоємців, а також наявність спадкового майна.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Порядок закінчення виконавчого провадження у випадку смерті боржника - фізичної особи перебував предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/617/17 (провадження № 14-48гс20).
У постанові від 03.11.2020 року Великої Палати Верховного Суду містяться висновки про те, що частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
У свою чергу, частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII.
Пунктом 3 частини першої та частини другої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту З частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження НОМЕР_1 стосувалось стягнення на користь скаржника заборгованості за надані послуги, тобто правовідносини між сторонами у справі допускають правонаступництво.
Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому провадженні відсутні відомості щодо встановлення державним виконавцем кола спадкоємців померлого боржника на виконання вимог Закону № 1404-VIII.
Відтак висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права, оскільки правовідносини між сторонами у справі допускають правонаступництво, державний виконавець не виконав обов'язків щодо встановлення кола спадкоємців померлого боржника, а тому його дії щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження не можуть вважатися правомірними.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 761/22518/17, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Частиною 2 статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі №439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову державного виконавця від 12.08.2019 року стягувач отримав 20 вересня 2025 року після подачі заяви про надання інформації про хід виконання та документів виконавчого провадження. Головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І. І., будучи належним чином повідомлена про розгляд скарги (а.с. 22), разом з тим доказів протилежного суду подано не було.
Скаргу ж до суду першої інстанції КП «Київтеплоенерго» подав 26 вересня 2024 року.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк для звернення зі скаргою до суду, як такий, що пропущений з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, відповідно до ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року - скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким скаргу Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Поновити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міського державної адміністрації) «Київтеплоенерго» строк для подання скарги на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Визнати дії Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко Ірини Ігорівни в частині винесення в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2021 неправомірними.
Зобов'язати Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко Ірину Ігорівну відновити виконавче провадження НОМЕР_1.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 07.11.2025
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова