4 листопада 2025 року місто Київ.
Справа №940/496/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13023/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В, Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційною скаргою Майорова Василя Олександровича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року (ухвалено у складі судді Косович Т.П.)
у справі за подання начальника Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Колесник С.А. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2
Начальник Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Колесник С.А. звернулась до Тетіївського районного суду Київської області із поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 , в якому зазначає, що на виконанні у Тетіївському відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчих документів: постанови Малинівського районного суду м. Одеса № 3/521/879/24 від 02.05.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 1216406,21 грн., ВП № НОМЕР_2; постанови Центрального районного суду м. Миколаєва № 3/940/3954/24 від 30.12.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 245990,25 грн., ВП № НОМЕР_3.
24.07.2024 року та 05.03.2025 року начальником Тетіївського відділу ДВС винесено постанови про відкриття даних виконавчих проваджень, в яких зазначалось про необхідність боржнику виконати рішення судів та подати декларацію про майновий стан, копії яких направлено сторонам виконавчих проваджень за вих. №№ 39936, 39937 та №№ 10960, 10961.
Відповідно до рекомендованих повідомлень копії постанов про відкриття виконавчих проваджень боржнику вручені не були через відсутність адресата.
З метою забезпечення виконання 24.07.2024 року та 05.03.2025 року винесені постанови про арешт коштів, які містяться на рахунках, відкритих на ім'я боржника, які направлено на виконання до установ банків та сформовані запити в системі АСВП, спрямовані на виявлення майна, зареєстрованого за боржником.
В результаті опрацювання постанов про арешт коштів боржника та з отриманих відповідей вбачається:
-на відкритих рахунках в установах банків кошти відсутні;
-Державна податкова служба України - інформація щодо джерел доходів станом на 24.07.2024 року: ТОВ «Олідарк», ТОВ «ТД «Юнікс», ТОВ «Модера». 25.07.2024 року до зазначених підприємств направлені постанови про звернення стягнення на доходи боржника, які повернуті до відділу за закінченням терміну зберігання. В подальшому встановлено, що останнє джерело доходів - 2 квартал 2024 року;
-Державна фіскальна служба України - боржник за вказаним у запиту податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває;
-Державна прикордонна служба України - відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону;
-Пенсійний фонду України - дата останнього місця роботи божника та отримання доходу 01.04.2024 року ТОВ «Модера»;
-Міністерство внутрішніх справ України - відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби;
-відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, об'єктів нерухомого майна за боржником не зареєстровано, 30.07.2024 року зареєстровано обтяження речових прав на нерухоме майно за № 56052698.
24.07.2024 року та 05.03.2025 року направлено запити щодо реєстрації та фактичного місця проживання боржника, за результатами яких встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 , проте за даною адресою фактично не проживає з 2009 року.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року подання задоволено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник боржника 12 червня 2025 року подав через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні подання.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що підстави для розшуку відсутні, оскільки боржником повідомлено державному виконавцю актуальну адресу для листування та інформацію про місце проживання. Крім того боржником частково сплачено борг. Отже, боржник активно співпрацює з виконавчою службою.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні акти виконавця про неявку боржника або неотримання відповіді за вказаною адресою. Також відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ухилення від виклику державного виконавця.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - Майоров В.О. підтримав доводи апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового розгляд повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_2 не відоме, прийнятими державним виконавцем діями не виявилося можливим встановити його місце проживання (перебування), ОСОБА_2 на виклики державного виконавця жодного разу не прибув, вказав адресу для листування місцезнаходження адвоката Майорова В.О., місце свого проживання чи перебування не повідомив ні виконавцю ні суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 438ЦПК України передбачено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст.36Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
В силу ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника, в тому числі через переховування та/або ухилення останнього.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», як то утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Перевіривши надані начальником Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Колесник С.А.докази, колегія суддів відзначає, що в розпорядженні суду першої інстанції були достатні дані, які свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на нього постановами Малинівського районного суду м. Одеса № 3/521/879/24 від 02.05.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 1216406,21 грн., ВП № НОМЕР_2 та Центрального районного суду м. Миколаєва № 3/940/3954/24 від 30.12.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 245990,25 грн., ВП № НОМЕР_3. На момент звернення з поданням факт такого свідомого ухилення боржника фактично вже відбувся, є об'єктивно наявним та вбачається з виконавчих проваджень.
Суд першої інстанції встановив та не спростовано стороною боржника, що останній ухиляється від добровільного виконання рішення суду, місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_2 не відоме, прийнятими державним виконавцем діями не виявилося можливим встановити його місце проживання (перебування).
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_2 на виклики державного виконавця жодного разу не прибув до подачі подання про розшук боржника. І тільки після початку судового розгляду даного подання ОСОБА_2 подав до Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 02 травня 2025 року, разом з тим вказав адресу для листування місцезнаходження адвоката Майорова В.О. Часткова сплата боргу у розмірі 700 грн при свідомому ухиленівід виконання покладених на нього обов'язків за виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження»до подачі подання про розшук не є підставою для відмови у задоволенні подання про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 .
Оскільки ні виконавцям ні суду місце проживання боржника не повідомлено,зазначення адреси адвоката, який може змінюватись не може бути підставою для скасування оголошеного в установленому Законом порядку розшуку.
Доказів на спростування встановлених судом обставин, щодо ухилення від виконання боржником та його представником не надано, в апеляційній скарзі здійснено посилання на формальні підстави, яким судом першої інстанції в повному обсязі надано оцінку, а також на обставини, які мали місце після звернення виконавця до суду, які за своєю суттю не спростували ухилення боржника від своїх обов'язків, передбачених законом.
З огляду на вказані обставини та положення чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення подання державного виконавця та оголошення у розшук боржника ОСОБА_2 , який має значну суму заборгованості та добровільно рішення судів не виконує, а відомості про своє місце проживання чи перебування не надає.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Ухвала суду першої інстанції про задоволення подання про оголошення розшуку боржника у даній справі постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України залишається без змін, а скарга на таку ухвалу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення то сплачений боржником судовий сбір не поветається.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Майорова Василя Олександровича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 29 травня 2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повна постанова складена 07 листопада 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова