справа № 759/11754/23
головуючий у суді І інстанції Журибеда О.М.
провадження № 22-ц/824/10363/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
10 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Войтенка Ігоря Васильовича, який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , у якому просила суд: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 535 000 доларів США та судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що у березні 1997 року перед переїздом до США ОСОБА_2 залишила відповідачу 535 000 доларів США., оскільки не знала, як складеться її доля у США та хотіла мати можливість повернутися до України не з порожніми руками.
Протягом 2000-х років відповідач став власником низки юридичних осіб, що вели успішний комп'ютерний бізнес, однак у 2018 році позивачці стало відомо, що відповідач вийшов з більшості юридичних осіб і ці компанії були закриті без погодження з нею.
Позивачка наполягла на видачі відповідачем розписки, якою він підтвердив факт отримання у борг зазначених вище грошових коштів і зобов'язався повернути їх на вимогу позивачки.
У травні 2023 року позивачка звернулась до відповідача з проханням переказати їй 535 000 доларів США, однак відповідач у телефонній розмові повідомив, що наразі не може переказати кошти, посилаючись на фінансові проблеми.
Позивачка направила відповідачу вимогу негайно повернути всю суму коштів. Відповідач повідомив, що в розписці не зазначено строк повернення, відтак він має право повернути позику протягом 3 років.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь громадянки США ОСОБА_2 борг у розмірі 535 000 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 13 420 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка усі обов'язки, передбачені договором від 03 листопада 2018 року, виконала, а відповідач свої зобов'язання не виконав, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 535 000 доларів США.
Оскільки відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобов'язання, сума позики ним досі не повернута, суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту.
20 грудня 2023 року між ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги №1, відповідно до якого первісний кредитор ОСОБА_2 передає у власність новому кредитору ОСОБА_4 , а новий кредитор приймає у власність права вимоги до ОСОБА_3 на суму 535 000 доларів США та 13 420 грн, які підтвердження та встановлені рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року у справі №759/11754/23.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року замінено вибулого стягувача - ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_4 у виконавчих провадженнях НОМЕР_6 та НОМЕР_7 щодо стягнення з ОСОБА_3 боргу у розмірі 535 000 доларів США та судового збору у розмірі 13 420 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Войтенко І.В., який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тими, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 07 червня 2002 року перебували у шлюбі. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
Вказує, що договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав у борг у ОСОБА_2 суму коштів 535 000 доларів США, укладений під час перебування ОСОБА_3 у шлюбі.
Ураховуючи той факт, що предметом спору у цій справі є правовідносини, що виникли під час перебування ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_1 , правовідносини мають вплив на права та обов'язки ОСОБА_1 у розрізі вимог статті 60 СК України, щодо солідарної відповідальності ОСОБА_1 у цьому спорі під час виконання рішення за наслідками його розгляду.
Зазначає, що їй не відомо про існування договору позики, начебто укладеного 03 листопада 2018 року між громадянкою США ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі 535 000 доларів США, хоча на той час вони перебували у шлюбі. Під час розгляду судами справи № 362/1505/18 про поділ майна подружжя ОСОБА_3 про такі обставини не повідомляв, натомість обґрунтував інші обставини походження указаних грошей.
Вказує, що вона, як дружина, повинна була бути повідомлена про укладення договору про придбання майна від 03 листопада 2018 року та надати згоду на його укладення. Однак, такої згоди вона не надавала, а сам по собі договір виходить за межі дрібного побутового.
Зазначає, що Васильківським районним судом Київської області розглядалась цивільна справа № 362/1505/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого під час шлюбу особистою приватною власністю.
14 квітня 2023 року Київським апеляційним судом скасовано рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2022 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ТОВ «АРКА ХАЙТЕК» про визнання майна особистою приватною власністю подружжя та поділ майна подружжя задоволено частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:
квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 41853, загальною площею 195,50 кв.м., вартістю 8 849 520 грн;
речі побутового вжитку, що знаходяться у квартирі АДРЕСА_2 , а саме: меблі в кабінеті, бігова доріжка, тюль та аксесуари до неї, килим, килим №2, шафи Ітіс, меблі у вітальні, стіл Ітіс, диван-ліжко, парта і стілець, телевізор Sony KD75XD8505, телевізор Sony KD55XD, акустична система Sonus Faber, В&О аудіосистема BEOSOUND 9000 6-CD CHANGER МК2, загальною вартістю 147 561 грн 90 коп.;
автомобіль LEXUS LS 460L, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 449 016 грн 55 коп;
автостоянку № 23 на 2 поверсі секції «Б» площею 14.9 кв.м. по АДРЕСА_3 вартістю 587 835 грн, а всього на загальну суму 10 033 933 грн 45 коп.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на:
будинковолодіння АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 6824864, вартістю 8 836 862 грн;
речі побутового вжитку в будинку АДРЕСА_4 , а саме дзеркало Luxordue, шафа для взуття Креденс, картини «Маски», картини «4 шт.», килимки, шафа для одягу, телевізор Sony KD55XD 9305, кухонні меблі, столик-візок, обідній стіл та стільці (комплект), мікрохвильова піч Miele, духова піч Miele, холодильних Side by Side, посуд, скляний стіл (підлоговий), телевізор Sony KD75XD8505, килим, газетниця, диван, торшер, сабвуфер активний Focal Electra Beryllium SW1000, колонка центральна Focal Electra СС 1000 Beryllium, колонки акустична Focal Electra Beryllium 1038, стіл сріблястий, крісла, навісні шафи, картина, декор «Кулі», люстра, меблі, килим, телевізор Sony KD75XD8505, вуличні меблі, акустична система Revox Re:Sound S brilliant, скляна тумба для ТВ, штори, тюль (комплект), диван, стіл, стілець з позолотою, стіл ПК, вітрина No 2, вітрина No 1, низька шафа Креденс, крісло, килим, ковролін, столик, диван, проектор Sony VPL-VW200, екран проекційний De-Lite, акустична система Revel Ultima Studio (пара), сабвуфер Ultima SUB-30 REVEL, акустична система Revel Ultima Embrace 2 шт., акустична система Revel Ultima Voice, підсилювач Mark Levinson No432. підсилювач Mark Levinson No 433, попередній підсилювач Lexicon MC12F1D, cd-програвач Denon DCM-500AE, аудіоресивер Denon DRA- 500AE - 8, медіа-центр Dune HD Max, столик, крісло, вішалка для халатів та рушників (комплект), шафи, дзеркало, ТВ у ванній, тюль та аксесуари до них, меблі для санвузлів, ліжко, меблі, диван, парта із стільцем, телевізор В&О BeoVision 7, телевізор Sony KD75XD8505, меблі Smania, шезлонг ротанг, тренажер велосипед PReCOR 846і, підставка під квіти, обладнання для сауни, ролети плісе загальною вартістю 1 336 825 грн 65 коп.;
земельну ділянку площею 0,0983 га в АДРЕСА_4 кадастровий номер 3221480903:02:006:0022, вартістю 332 598 грн;
земельну ділянку площею 0,1020 га в АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3221480903:02:006:0016, вартістю 345 117 грн;
квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 5768489 вартістю 1 985 000 грн;
автомобіль AUDI A8L QUATTRO, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 1 280 783 грн 99 коп.;
автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , вартістю 517 814 грн 78 коп.;
кошти у сумі 535 000 доларів США, які були розмішені ОСОБА_3 на депозитному рахунку ПАТ «Укрсоцбапк» відповідно до договору банківського вкладу НОМЕР_8 від 12 червня 2017 року, що по курсу НБУ станом на 14 квітня 2023 року 19 564 201 грн;
право вимоги за договором позики від 18 серпня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_3 позичив ОСОБА_4 300 000 доларів CШA, що по курсу НБУ станом на 14 квітня 2023 року складає 10 970 580 грн;
право вимоги за договором позики від 09 червня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_3 позичив ОСОБА_5 3 930 000 грн, що на момент позики становить еквівалент 150 000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14 квітня 2023 року складає 5 485 290 грн;
право вимоги за договором позики від 31 серпня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_3 позичив ТОВ «Арка Хайтек» 4 000 000 грн;
право вимоги за договором позики від 22 червня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_3 позичив ТОВ «Соковий завод Сокирянський» 2 000 000 грн;
а всього майна на загальну суму: 56 655 072 грн 42 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 23 310 569 грн 48 коп. в якості компенсації перевищення частки ОСОБА_3 в спільному майні подружжя.
15 травня 2023 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі № 362/1505/18 за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року у частині стягнення 23 310 569 грн 48 коп. компенсації за перевищення частки ОСОБА_3 у спільному майні подружжя та 13 020 000 грн компенсації половини коштів, внесених ОСОБА_3 у статутний фонд ТОВ «Соковий завод Сокирянський», ТОВ «Логіком Систем», ТОВ «Тріумфальна арка», до закінчення перегляду у касаційному порядку.
Посилається на недобросовісну поведінку ОСОБА_3 , оскільки поведінка останнього направлена на досягнення мети недопущення справедливого та законного поділу майна подружжя, шляхом приховування цього майна, фабрикування обставин, якими ОСОБА_3 намагався довести відсутність статусу спільного майна подружжя.
Вказує, що наявність нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 03 листопада 2018 року, наданої до суду у справі № 362/1505/18, у якій вона підтверджує, що в березні 1997 року нею передано її племіннику - ОСОБА_3 535 000 доларів США, жодним чином не вказує на наявність будь-яких боргових зобов'язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 , вказує на безпосередню обізнаність ОСОБА_2 про наявність спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а отже подальші дії із ініціювання спору щодо цих грошових коштів має ознаки штучності позовних вимог.
Правонаступник за правом вимоги - ОСОБА_4 , є матір'ю відповідача, та рідною сестрою позивача - ОСОБА_2 , мала статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог під час розгляду справи № 362/1505/18 та була обізнана про наявність спірних правовідносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо поділу майна подружжя.
Зазначене свідчить про те, що процесуальна поведінка сторін спору не є добросовісною та, подавши позовну заяву про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 , позивачка не переслідувала мету захисту майнового права. Вважає, що позивачка разом із відповідачем ввели суд в оману щодо наявності спірних правовідносин, переслідуючи мету іншу, аніж ту, що зазначена у позовній заяві, а саме унеможливлення виконання постанови Київського апеляційного суду у справі № 362/1505/18 шляхом приховування майна, на яке може бути звернуто стягнення під час виконання цього рішення суду у справі №362/1505/18.
Заявлені у позовній заяві правовідносини, як підстава позову, не збігаються із встановленими у суді обставинами, оскільки у позові мова навіть не йшла про будь-які боргові зобов'язання, не зазначено, на яких умовах ОСОБА_2 надавала грошові кошти, не зазначено час та умови повернення, відсутні дані, коли саме такі грошові кошти було передано відповідачу.
Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на безгрошевість розписки від 03 листопада 2018 року, яку надано позивачем до суду, оскільки у позові мова йде про передачу грошових коштів приблизно на 20 років раніше складання вказаної розписки, а обставини щодо вказаної грошової суми сторони пов'язують між собою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Войтенка І.В., який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року закрито на підставі пункту 3 частини 1 статі 362 ЦПК України, у зв'язку з тим, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Постановою Верховного Суду від 19 березня 2025 року скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року та передано справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 надійшли додаткові пояснення, у яких вона посилається на те, що у справі № 362/1505/18 розглядалось питання щодо депозиту ОСОБА_3 у ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі з договору банківського вкладу № НОМЕР_9 від 12 червня 2017 року.
Зазначає, що кошти надані ОСОБА_2 жодного відношення не мають до вищезазначеного депозиту.
Кошти, що є предметом цього спору надавались ОСОБА_2 ОСОБА_3 ще у 1997 році і є її власністю, про що зазначено у позовній заяві та у свідченнях ОСОБА_2 від 03 листопада 2018 року, завірених нотаріусом міста Спрінгфілд, штат Вірджинія, США, та не заперечується сторонами.
Вказує, що посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що стягнення заборгованості за договором позики, оформленого розпискою від 03 листопада 2018 року, впливає на права та інтереси ОСОБА_1 є абсолютно безпідставним.
Від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що грошові кошти, отримані від позивача у позику, та спірні правовідносини жодним чином не впливають на права та інтереси ОСОБА_1 .
Також від представника ОСОБА_3 - адвоката Російського І.К. надійшли додаткові пояснення, у яких він зазначив, що спірні грошові кошти були передані у 1997 році, а розписка 2018 року засвідчила цей давній факт. Отже, ця розписка не є безгрошовою, оскільки підтверджує реальне зобов'язання, яке виникло раніше.
Щодо нібито «суперечливої поведінки» ОСОБА_3 у справі про поділ майна, вказує, що він не зобов'язаний був заявляти про свій особистий дошлюбний борг у спорі про спільне майно подружжя. Це різні правові категорії.
Вказує, що апелянт не надала доказів, що у 2018 році у їх сім'ї виникла раптова потреба у 535 000 доларів, вони не купували разом нерухомість, не починали спільний бізнес, не оплачували дороге лікування. Жодної сімейної мети для такої позики не існувало.
Адвокат Войтенко І.В., який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_3 та його представник - адвокат Російський І.К. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла висновку про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь громадянки США ОСОБА_2 борг у розмірі 535 000 доларів США.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики від 03 листопада 2018 року виконала, а ОСОБА_3 грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилалася на те, що указаний договір позики від 03 листопада 2018 року укладений під час перебування ОСОБА_3 у шлюбі із ОСОБА_1 .
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 доведено наявність заборгованості за договором позики, укладеним 03 листопада 2018 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 07 червня 2002 року, який було розірвано рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року.
Відповідно до частини 2 статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частина 4 статті 65 СК України).
У Постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 752/7501/18 викладено висновок про те, що тлумачення частини 4 статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов'язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім'ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов'язану особу (боржника).
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі вказує, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються її прав та обов'язків, оскільки вона перебувала у шлюбних відносинах із позичальником станом на час укладення договору.
Апеляційний суд враховує, що оскільки позовних вимог до ОСОБА_1 заявлено не було, вона не мала статусу відповідачки, а тому не мала можливості подати свої пояснення та заперечення по суті спору, в тому числі і щодо безгрошовості договору позики.
Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення».
З огляду на встановлене, апеляційна скарга адвоката Войтенка І.В., який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд враховує, що позовні вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі з неналежним визначенням кола учасників, оскільки лише за умови залучення усіх належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Доводи апеляційної скарги щодо спору по суті апеляційним судом до уваги не беруться та не перевіряються, у зв'язку із неналежним суб'єктним складом, а тому позов підлягає залишенню без задоволення з процесуальних підстав.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - частина 1 статті 133 ЦПК України.
Враховуючи висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмову у задоволенні позову, судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає до стягнення з позивача на її користь.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Войтенка Ігоря Васильовича, який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 20 130 грн.
Відомості про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6;
Відомості про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_7 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 29 жовтня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська