10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/2602/23
адміністративне провадження № К/990/38931/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області) від 04 січня 2023 року №15;
- поновити ОСОБА_1 на роботі та стягнути грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня наказу від 04 січня 2023 року до дня фактичного виконання рішення суду.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2024 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, та ухвалив нове судове рішення, яким визнав протиправними та скасував накази про звільнення позивача, поновив його на посаді та стягнув з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Верховний Суд постановою від 08 травня 2025 року скасував постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та направив справу №420/2602/23 до цього ж суду на новий розгляд.
За результатом нового розгляду П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2025 року залишив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року без змін.
23 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Ухвалою від 09 жовтня 2025 року Верховний Суд залишив цю касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання:
- заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин;
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Скаржникові роз'яснено, що у разі, якщо він не надасть клопотання про поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені ним підстави поновлення цього строку будуть визнані неповажними, то у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі ж невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у частинні подання касаційної скарги в новій редакції, - касаційну скаргу буде повернуто.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Суд зазначив, що останнім днем строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року є 09 липня 2025 року (з урахуванням вихідних днів), проте касаційну скаргу позивач (вп'яте) подав до Суду 23 вересня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Суд урахував, що до цього позивач вже неодноразово скористався своїм правом на звернення із касаційною скаргою в цій справі. Зокрема, касаційні скарги від позивача надходили до Верховного Суду 08, 14, 15 липня, 06 серпня 2025 року, проте через їх невідповідність вимогам процесуального Закону Верховний Суд ухвалами від 24, 25 липня та 21 серпня 2025 року (провадження №К/990/29019/25, №К/990/29895/25, №К/990/30123/25, №К/990/33308/25) повернув зазначені касаційні скарги особі, яка їх подала. Позаяк у прохальній частині касаційної скарги, що надійшла 23 вересня 2025 року, скаржник просив поновити строк на касаційне оскарження, проте не обґрунтував причин пропуску такого строку та не надав будь-яких доказів на підтвердження їх поважності, Суд вказав на потребу подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього.
Іншою підставою залишення касаційної скарги без руху стала відсутність у ній посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень та не зазначення передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд зауважив, що касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, проте загалом посилання на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до статті 328 КАС України. До того ж, в скарзі не наведено підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Із цих підстав Суд вказав на потребу надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням.
20 жовтня 2025 року на виконання вимог ухвали від 09 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява, у якій позивач просив: поновити строк на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року; прийняти касаційну скаргу до розгляду; визнати поважними причини пропуску строку, оскільки він з 11 липня 2025 року до 12 жовтня 2025 року проходив військову службу та бойову підготовку, не маючи технічної можливості подати заяви або виправити недоліки; звільнити від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»; за можливості - розглянути справу в режимі відеоконференції.
Перевіривши наведені заявником мотиви, Суд вважає, що позивач не усунув недоліків касаційної скарги, що зумовлює її неприйнятність і перешкоджає відкриттю провадження за цією скаргою.
В ухвалі від 09 жовтня 2025 року Суд уже звертав увагу на те, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Суд зазначає, що як у касаційній скарзі, так і поданій на виконання ухвали від 09 жовтня 2025 року заяві, скаржник не навів підстав касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції повторює, що не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір (старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги, в тому числі в заяві, поданій на виконання ухвали від 09 жовтня 2025 року, не зазначено.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Наявність наведених недоліків, які заявник в установлений судом строк не усунув, унеможливлює прийняття касаційної скарги до розгляду та зумовлює повернення цієї касаційної скарги особі, яка її подала.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд не перевіряє інших мотивів скаржника в аспекті прийнятності касаційної скарги, оскільки її повернення не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду