Справа № 533/1173/24 Номер провадження 33/814/533/25Головуючий у 1-й інстанції Козир В. П. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
07 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кисіля І.Б. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; місце проживання: АДРЕСА_1 ; військовослужбовець
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку зі закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою судді, 17 грудня 2024 року о 21 годині 00 хвилин по вулиці Центральній, буд. 7, с. Винники Кременчуцького району Полтавської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки Skoda Octavia A5, державний номерний знак НОМЕР_1 , громадянин ОСОБА_1 не врахував безпечної швидкості руху, дорожньої обстановки та під час обгону не дотримався безпечного бокового інтервалу, у результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду з механічними пошкодженнями транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху.
Окрім цього, 17 грудня 2024 року о 21 годині 00 хвилин по вулиці Центральній, буд. 7, с. Винники Кременчуцького району Полтавської області, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Skoda Octavia A5, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги підпункту «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Кисіль І.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що огляд проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, який не мав підтвердженого проходження періодичної повірки на момент огляду, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Крім того, у справі відсутні документи про технічне обслуговування та градуювання приладу, яке має проводитись кожні 6 місяців.
Вказує, що схема дорожньо-транспортної пригоди має суттєві недоліки, оскільки відсутні сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів, відсутні сліди гальмівного шляху транспортних засобів, їх розміщення відносно елементів проїжджої частини, відсутні координати місця зіткнення, відомості про ширину узбіччя, недеталізована ділянка схеми пригоди.
На переконання сторони захисту, у результаті закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі за ініціативою та згодою особи, яка притягується до відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою винного діяння.
Зазначає, що жодних доказів, як показання свідків, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять, а тому не доведено, що він є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його адвокат Кисіль І.Б. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення не надавали, від адвоката Кисіля І.Б. надійшла заява про проведення апеляційного розгляду справи за відсутності учасників у зв'язку з участю адвоката в іншому судовому засіданні та перебуванні ОСОБА_1 при виконанні бойових завдань, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі учасників справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Посилання адвоката в апеляційній скарзі на порушення порядку проведення огляду через застосування технічного приладу, який не пройшов періодичну повірку у встановлений строк на момент огляду, є безпідставними.
Так, суддею при розгляду справи детально та всебічно проаналізовані у постанові доводи адвоката про обставини неправильного градуювання приладу Drager Alcotest 6810, з чим й погоджується суд апеляційної інстанції.
Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 № 1314-VII (із змінами) термін періодична повірка засобів вимірювальної техніки вживається в такому значенні - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest®, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Згідно вищенаведеної роздруківки тесту, прилад Drager Alcotest 6810 пройшов градуювання 29.08.2024 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу, що свідчить про те, що огляд було проведено з дотриманням інструкції, яка регулює проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо твердження захисника про порушення працівниками поліції приписів ст. 266-1 КУпАП у зв'язку із тим, що не було викликано Військову службу правопорядку, то апеляційний суд не бере їх до уваги, оскільки в день та час складання адміністративних протоків, ОСОБА_1 не виконував обов'язки військової служби та відповідно не знаходився на території військової частини, а тому у даній ситуації він був учасником дорожнього руху та з урахуванням ст. 15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, як водій транспортного засобу має нести відповідальність на загальних підставах.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а посилання водія на порушення такого порядку є безпідставними.
Апеляційний суд встановив, що результати аналізу наявних матеріалів справи дають підстави вважати, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вказаних у постанові обставин, є обґрунтованими, оскільки підтверджуються сукупністю доказів у даній справі.
Окрім того, суд першої інстанції в повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №198958 від 17.12.2024 підтверджуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовані дорожня обстановка, місце дорожньо-транспортної пригоди та напрямок руху транспортних засобів, їх положення на місці пригоди та пошкодження, письмовими поясненнями потерпілого та свідків, які підтверджували факт допущення водієм ОСОБА_1 зіткнення із припаркованим автомобілем з увімкненою світловою сигналізацією внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який не заперечував факт зіткнення та порушення Правил дорожнього руху, що підтверджується відеозаписом з місця події.
Із наявної схеми місця події та характеру механічних пошкоджень автомобілів чітко вбачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулося зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, враховуючи схему місця події та характер механічних пошкоджень автомобілів, за результатами розгляду всіх фактичних обставин справи в судовому засіданні встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки він не врахував дорожню обстановку, безпечної швидкості руху та під час здійснення маневру обгону не дотримався інтервалу, що і потягло за собою зіткнення автомобілів.
Апеляційні доводи адвоката Кисіля І.Б. про недопустимість, як доказу схеми місця дорожньо-транспортною пригоди з огляду на відсутність даних про прив'язку до об'єктів та сталих орієнтирів, відсутність гальмівного шляху є безпідставними, оскільки схема місця дорожньо-транспортної пригоди містить всі необхідні елементи, необхідні для встановлення вини ОСОБА_1 у порушенні саме ним п.12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, схема дорожньо-транспортної пригоди підписана учасниками події без жодних зауважень щодо зафіксованих відомостей.
Твердження сторони захисту про відсутність права суду констатувати факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та наявність його вини, з огляду на закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, на переконання апеляційного суду, є помилковими та такими, що суперечить правовій суті адміністративної відповідальності, оскільки така обставина не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Так, закриття провадження у справі з підстав ст.38 КУпАП можливе лише за умови встановлення факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки наявність вини суттєво впливає на права потерпілої особи, зокрема й щодо стягнення шкоди з особи винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди в цивільно-правовому порядку.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і могли б слугувати підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційна скарга не містить та при розгляді скарги апеляційним судом не встановлено.
Ураховуючи зазначене апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому обставини, на які посилається адвокат в апеляційній скарзі, є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Постанова судді районного суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Кисіля І.Б. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко