Справа № 420/14624/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасувати рішення №262740010415 від 25.02.2025 року на заміну рішення про відмову № 262740010415 від 25.04.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначені пенсії ОСОБА_1 як спортсмену; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області призначити ОСОБА_1 від 16.04.2024 року №3347 пенсію відповідно до п. «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 25.02.2025 року №262740010415 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії та просить суд задовольнити позов. Як зазначив позивач, він має право на призначення пенсії, як спортсмену, що підтверджується наданими до Пенсійного Фонду документами та діючим законодавством України, що не враховано відповідачем під час прийняття оскарженого рішення.
03.06.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як вказав відповідач, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного від 17.10.2024 по справі № 420/20111/24, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 по справі № 420/20111/24, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.04.2024 № 3347 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та 25.02.2025 винесено рішення № 262740010415 про відмову у призначенні пенсії на заміну рішення про відмову № 262740010415 від 25.04.2024. Згідно розрахунку страховий стаж позивача станом на 11.10.2017 становить лише 23 роки 06 місяців 1 день, що не дає підстави для призначення пенсії. Відповідно пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються спортсменам, заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу- членам збірних команд при стажі роботи станом на 11.10.2017 не менше 25 років і перебуванні в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку. Як зазначив відповідач, за доданими документами до страхового стажу відсутні підстави зарахувати період навчання з 01.09.1993 по 26.06.1997, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби. За таких обставин, як вказав відповідач, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 262740010415 від 25.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону, за відсутності необхідного страхового стажу роботи станом 11.10.2017 - 25 років. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 30.04.2039. З наведеного вбачається, що у Позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.
06.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що не погоджується із відзивом відповідача з підстав, викладених у адміністративному позові та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.04.2024 звернувся до територіальних органів Пенсійного форду України з заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №262740010415 від 25.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 420/20111/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 25.04.2024 року № 262740010415 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2024 року №3347 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “є» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного від 17.10.2024 по справі № 420/20111/24, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 по справі № 420/20111/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.04.2024 № 3347 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та 25.02.2025 винесено рішення №262740010415 про відмову у призначенні пенсії на заміну рішення про відмову № 262740010415 від 25.04.2024.
Так, як вбачається з вказаного рішення, страховий стаж позивача становить 29 років 11 місяців 01 день, страховий стаж станом на 11.10.2017- 23 роки 06 місяців 01 день, спеціальний стаж - 06 років. За доданими документами до страхового стажу відсутні підстави зарахувати період навчання з 01.09.1993 по 26.06.1997, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби. За таких обставин, як вказав відповідач, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 262740010415 від 25.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону, за відсутності необхідного страхового стажу роботи станом 11.10.2017 - 25. (а.с.21-22)
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають спортсменам - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 25 років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 положення, зокрема, ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційний Суду України наголосив на тому, що підвищення на п'ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону N 1788, а саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія статті 51 Закону N 1788 поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у статтях 54, 55 Закону N 1788. Таким чином, зі змісту оспорюваних положень Закону N 1788 випливає, що стан здоров'я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених пунктом "а" статті 54, пунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "є", "ж" статті 55 Закону N 1788, через певний проміжок часу погіршується, у зв'язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тому вказані положення нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті Конституції України.
Приймаючи вказане рішення, Конституційний Суд України виходив з того, мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов'язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Втрата професійної працездатності або придатності не пов'язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.
Згідно зі ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на вказане, з 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та Законом № 911-VIII.
Враховуючи те, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії його страховий стаж становив 29 років 11 місяців 01 день, що є більшим, ніж встановлений пунктом пункт «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законами №213 VIII від 02.03.2015 та №911-VIII від 24.12.2015) необхідний страховий стаж (20 років), суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність у позивача необхідного загального стажу роботи на 11.10.2017 - 25 років.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення №262740010415 від 25.02.2025 року на заміну рішення про відмову № 262740010415 від 25.04.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначені пенсії ОСОБА_1 як спортсмену.
Разом з тим, суд зазначає, що рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо перерахунку пенсії та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі № 2040/6320/18.
Пунктом 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії повторно з підстав, що не відповідають діючому законодавству України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення похідних позовних вимог шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно заяви від 16.04.2024 року № 3347.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №262740010415 від 25.02.2025 року на заміну рішення про відмову № 262740010415 від 25.04.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначені пенсії ОСОБА_1 як спортсмену.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно заяви від 16.04.2024 року № 3347.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна 83, м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра