Справа № 420/28615/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства “МІРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства “МІРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088588/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 255 від 01.07.2025 року; визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088546/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 256 від 02.07.2025 року; визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088559/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 257 від 04.07.2025 року; визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088574/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 258 від 04.07.2025 року; визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088547/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 259 від 07.07.2025 року; визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088572/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 260 від 07.07.2025 року; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства “МІРО» № 255 від 01.07.2025 року, № 256 від 02.07.2025 року, № 257 від 04.07.2025 року, № 258 від 04.07.2025 року, № 259 від 07.07.2025 року, № 260 від 07.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного рішення та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав представник, надані ПП «МІРО» первинні документи не суперечать змісту господарських операцій, а навпаки, підтверджують факт здійснення таких операцій. Більше того, комісія регіонального рівня не навела у оскаржуваних рішеннях, які конкретно документи з переліку поданих складені з порушенням законодавства та які саме вимоги законодавства порушені при їх складанні, а також яким чином ці порушення впливають на недоведеність здійснення поставки дизельного палива. Хоча відповідно до назви змісту розділу повинна була вказати конкретні документи, які були складені із порушенням чинного законодавства. Навіть в самій назві графи «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» передбачається, що податковий орган зобов'язаний зазначити конкретні документи, які на його думку були складені чи оформлені із порушенням законодавства. Однак цього податковим органом зроблено не було. При цьому жодних зауважень щодо повноти, достатності документів, які були подані разом з поясненнями оскаржувані рішення також не містять. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. Як наголосив позивач, оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку ПП «МІРО» виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. З урахуванням викладено, позивач вказав, що вказані рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають принципу юридичної визначеності, оскільки зі змісту рішення неможливо встановити, який конкретно документ (чи документи) складений (складені) з порушенням законодавства та які норми законодавства порушені, а відповідно неможливо встановити і конкретну підставу прийняття оскаржуваних рішень, що є підставою для висновку про те, що є протиправними та підлягають скасуванню.
09.09.2025 до суду від представника відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, надійшов відзив на позовну заяву у якому, представник вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача. Як зазначив представник, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної. Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач вказав, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору - скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідачі дійшли висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду.
16.09.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої, представник, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Між Приватним підприємством “МІРО» та його контрагентами укладено ряд договорові поставки нафтопродуктів:
-№У-9469/2449 від 11.06.2024 з С(Ф)Г «ІЗГРЕВ»;
-№У-9469/2419 від 01.02.2024 з С(Ф)Г «ДЕЛЬТА»;
-№У-9469/2425 від 22.02.2924 з ПП «КАРАКЛІЯ»;
-№У-9469/2428 від 04.03.2024 з ПП «АГРОІНКОМ»;
-№У-9469/2417 від 26.01.2024 з ПП «ВЛАХОС»;
-№У-9469/2406 від 10.01.2024 з ФГ «АРНА».
Приватним підприємством “МІРО» складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 255 від 01.07.2025 року, №256 від 02.07.2025 року, № 257 від 04.07.2025 року, № 258 від 04.07.2025 року, № 259 від 07.07.2025 року, № 260 від 07.07.2025 року.
За результатами обробки податкової накладної, документ доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена з підстав, що податкові накладні складено платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
На пропозицію відповідача позивачем до контролюючого органу надано відповідні пояснення з додатками, а саме, копіями ліцензії на право оптової торгівлі пальним, договорами поставки нафтопродуктів, заявок, платіжних інструкцій, видаткових накладних та ТТН.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2025 року №13088588/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 255 від 01.07.2025 року; від 17.07.2025 року № 13088546/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 256 від 02.07.2025 року; від 17.07.2025 року № 13088559/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 257 від 04.07.2025 року; від 17.07.2025 року № 13088574/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 258 від 04.07.2025 року; від 17.07.2025 року № 13088547/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 259 від 07.07.2025 року; від 17.07.2025 року № 13088572/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 260 від 07.07.2025 року, з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарі (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Згідно з вимогами пп.«а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до підпунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Також підпунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна.
Згідно з вимогами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.
Відповідно до вимог п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення ПН/РК;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Як вбачається з квитанцій, підставою для зупинення реєстрації спірних ПН слугувало те, що ПН відповідають вимогам пункту 8 додатку 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без наведення зазначення чіткого переліку документів, які необхідно надати, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно якої можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зауважує, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено з тієї підстави, що позивача віднесено контролюючим органом до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В постанові від 12 листопада 2020 року у справі №240/3906/19 Верховний Суд зазначив, що віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин. Включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній / розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Отже, віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, дає підстави для зупинення реєстрації податкової накладної такого платника податків, проте не виключає обов'язку контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації зазначати конкретний перелік документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС для реєстрації спірних податкових накладних та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою, що не було дотримано відповідачем.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.
Позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд.
З матеріалів справи вбачається, що надані документи підтверджують відповідність господарської операції видам діяльності позивача.
Оскаржуване рішення містить посилання на «надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства».
Суд наголошує, що ні в рішенні, ні під час розгляду цієї справи не надано пояснень, які саме документи складені з порушенням законодавства.
Суд зазначає, що посилання в рішенні на віднесення позивача по платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, не звільняє відповідачів від обов'язку при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної досліджувати надані платником податків пояснення і документи. Відповідачами не наведено аргументів щодо неврахування поданих позивачем документів, що підтверджують господарську операцію з контрагентом.
Аналіз змісту оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН/РК дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності цієї операції з урахуванням її змісту і обсягу.
При цьому, Головне управління ДПС в Одеській області не було позбавлено можливості додатково запитати у позивача документи, яких, на його думку, не вистачало для підтвердження реальності операції, що не було вчинено.
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Крім того, суд враховує, що 22 липня 2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення № 8358 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відносно ПП «МІРО».
При вирішенні питання про реєстрацію ПН/РК адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі №140/2456/18, від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції, доказів надання позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства матеріали справи не містять, а відповідачами таких доказів до суду не надано.
Відповідачами не спростовано надання на розгляд контролюючого органу для реєстрації податкових накладних документів, які складені з дотриманням вимог законодавства.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у Головного управління ДПС в Одеській області не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації досліджуваних податкових накладних.
Суд враховує, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом зупинення реєстрації податкових накладних.
Отже, враховуючи фактичні обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства “МІРО» № 255 від 01.07.2025 року, № 256 від 02.07.2025 року, № 257 від 04.07.2025 року, № 258 від 04.07.2025 року, № 259 від 07.07.2025 року, № 260 від 07.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з вказаними нормами, податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судами не встановлено і відповідачами не доведено.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За таких обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд зазначає, що задоволення позовних вимог про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, подані позивачем є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
На підставі наведеного, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства “МІРО» № 255 від 01.07.2025 року, № 256 від 02.07.2025 року, № 257 від 04.07.2025 року, № 258 від 04.07.2025 року, № 259 від 07.07.2025 року, № 260 від 07.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на користь позивача 14534,40 грн. сплаченого ним судового збору.
Разом з тим, позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути витрат на правову допомогу у розмірі 50 400,00 грн.
В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 400,00 грн позивач додав до позовної заяви договір про надання правової допомоги №11/12/23 від 11.12.2023, додаткову угоду №2 від 12.08.2025, платіжну інструкцію №228 від 13.08.2025.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст.134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (с.7 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 50400,00 грн. є необґрунтованим та завищеним.
З урахуванням зазначеного, характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, суд вважає за можливе зменшити розмір таких витрат до 3000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства “МІРО»- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088588/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 255 від 01.07.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088546/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 256 від 02.07.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088559/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 257 від 04.07.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088574/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 258 від 04.07.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088547/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 259 від 07.07.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.07.2025 року № 13088572/14339469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 260 від 07.07.2025 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства “МІРО» № 255 від 01.07.2025 року, № 256 від 02.07.2025 року, № 257 від 04.07.2025 року, № 258 від 04.07.2025 року, № 259 від 07.07.2025 року, № 260 від 07.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на користь Приватного підприємства “МІРО» (код ЄДРПОУ 14339469, м.Ізмаїл, вул. Пушкіна 19) судовий збір у розмірі 7267,20 грн (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень двадцять копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн.(одна тисяча п'ятсот гривень).
Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа 8, м. Київ) на користь Приватного підприємства “МІРО» (код ЄДРПОУ 14339469, м.Ізмаїл, вул. Пушкіна 19) судовий збір у розмірі 7267,20 грн (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень двадцять копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн.(одна тисяча п'ятсот гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра