10 листопада 2025 року м. Київ справа №320/25600/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут транспортно-енергетичних систем України» про визнання протиправним та скасування висновку,
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-24-014487-а від 14.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що замовником складено тендерну документацію у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, а висновки відповідача про порушення пунктів 3, 28, 47 Особливостей при проведенні публічної закупівлі є безпідставним та протиправним. Також представник товариства наголошував на тому, що у випадку встановлення порушення, висновок повинен містити таке зобов'язання, яке спрямоване на усунення виявленого (існуючого) порушення, тобто висновок повинен містити конкретне та чітке формулювання та приписи, а не вимоги недопущення порушення у майбутньому, що в подальшому породжує юридичну невизначеність.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 року виправлено описку допущену у резолютивній частині ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №320/25600/24 та викласти абзац 3 резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «Залучити в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут транспортно-енергетичних систем України (код ЄДРПОУ 32843579, адреса: 04119, м.Київ, вул.Деревлянська, буд.8 оф.35)».
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення позивачем пунктів 3, 28, 47 Особливостей, оскільки в тендерній документації встановлено спосіб для надання інформації, яка знаходиться у відкритому публічному доступі (щодо підтвердження відсутності підстави за пп.3 п.47 Особливостей). Окремо у відзиві наголошено на правомірності вимог щодо усунення порушень, а саме зобов'язання Замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому.
У відповіді на відзив позивач наголошував на обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач наголошував на хибності доводів позивача та відсутності підстав для задоволення позову.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
24.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в електронній системі закупівель (портал prozono.gov.ua) було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023-11-24-014487-а.
Предмет закупівлі згідно коду ДК 021:2015:45440000-3: Фарбування та скління.
Джерело фінансування закупівлі: власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства).
24.11.2023 ТОВ «Оператор ГТС України» в електронній системі закупівель оприлюднило тендерну документацію для процедури закупівлі - «Фарбування та скління (Вибірковий ремонт ізоляційного покриття магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» Ду1400 Ру75 на ділянці км 3609,317-км 4105,903 та магістрального газопроводу «Прогрес» на ділянці км 3745,262 - км 4194,162 в межах обслуговування Золотоніського ЛВУМГ)» та додатки до тендерної документації, а саме:
- Додаток 1 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі»,
- Додаток 1.1 «Гарантійний лист»,
- Додаток 2 «Перелік інформації, що подається учасником в складі його тендерної пропозиції, та вимоги до неї»,
- Додаток 3 «Вимоги до документів, що надаються переможцем торгів, порядку і строків їх надання»,
- Додаток 4 «Проект договору про закупівлю послуг»,
- Додаток 5 «Форма оцінки відповідності потенційного контрагента»,
- Додаток 6.1 «Вимоги до банківської гарантії (забезпечення тендерної пропозиції)»,
- Додаток 6.2 «Вимоги до банківської гарантії забезпечення виконання договору».
Тендерні пропозиції по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут транспортно-енергетичних систем України», Акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ФІРМА «УКРГАЗПРОМБУД».
12.12.2023 в електронній системі закупівель по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а було оприлюднено протокол розкриття тендерних пропозицій, згідно якого переможцем стало ТОВ «Інститут транспортно-енергетичних систем України», у зв'язку з чим в цей же день було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із переможцем.
29.12.2023 між ТОВ «Оператор ГТС України» та ТОВ «Інститут-енергетичних систем України» було укладено договір № 4600008872 про закупівлю послуг.
В подальшому, 21.02.2024 Західним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України наказом № 36 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-24-014487-а.
14.03.2024 відповідачем було опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-24-014487-а, в якому зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення вимог пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов'язав вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178 при складанні тендерної документації. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон 922-VIII).
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, у складі Західного Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Підпунктом 2 пунктом 4 цього Положення про Управління передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до підпунктів 2, 4, 13, 16 пункту 10 Положення про Управління, начальник управління:
організовує та забезпечує виконання своїх повноважень відповідно до актів законодавства, наказів Держаудитслужби та Офісу, а також доручень керівництва Держаудитслужби та Офісу;
забезпечує проведення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель;
підписує накази управління;
затверджує висновок про результати моніторингу закупівлі.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 2939-XII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення вимог 3, 28, 47 Особливостей, суд зазначає наступне.
Підпунктом 31 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178).
Згідно із пунктом 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
Положеннями пункту 28 Особливостей №1178 передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Також згідно з пунктом 28 Особливостей №1178 визначено, що у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.
Абзацом 15 пункту 47 Особливостей № 1178 переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 47 Особливостей № 1178 Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією.
24.11.2023 в електронній системі закупівель Замовником оприлюднено оголошення про проведення публічної закупівлі UA-2023-11-24-014487-а та тендерну документацію.
Пунктом 5 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а передбачено, що інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників та переможця процедури закупівлі встановленим вимогам згідно пункту 47 Особливостей, викладено серед іншої інформації у пп. 1.1 та пп.1.2 п.1 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та у Додатку 3 до тендерної документації.
Відповідно до пункту 6 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а вимоги до документів, що надаються переможцем торгів*, порядку і строків їх надання, зазначено в Додатку 3 до тендерної документації (* вимоги застосовуються, якщо такі документи не були надані в складі тендерної пропозиції).
Замовник у Додатку 3 до Тендерної документації по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а передбачив перелік документів, що подаються Переможцем торгів.
Зокрема, відповідно до підпункту 1.4.4 пункту 1.4 розділу 1 Додатку 3 до Тендерної документації по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а Переможець торгів у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію та/або документи про відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, а саме: оригінал та/або електронну копію та/або скановану копію документу/-ів, виданого/-их не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, (у формі Інформаційної довідки або витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення) про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Водночас, Додаток 3 до Тендерної документації по публічній закупівлі UA-2023-11-24-014487-а містить примітку, згідно якої Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.».
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення - це портал, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Реєстратором вищевказаного Реєстру є самостійний структурний підрозділ апарату Національного агентства, що вносить або вилучає відомості про: 1) фізичних осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень; 2) юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення (Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 №166).
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 364 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати додаткових заходів, зокрема зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
У зв'язку з цим, на час дії воєнного стану в Україні вільний доступ до відомостей, що містяться в таких системах могло бути тимчасово зупинено або обмежено.
Також, на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції також зазначено, що «Функції пошуку та перегляду відомостей про осіб, притягнутих до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, перевірка довідок Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, а також доступ до публічного АРІ будуть відновлені після закінчення воєнного стану в Україні».
При цьому, суд бере до уваги, що будь-які окремі нормативно-правові акти чи акти індивідуальної дії стосовно як закриття, так і відновлення доступу до Реєстру корупціонерів Національним агентством не публікувалися, що позбавляло ТОВ «Оператор ГТС України», як Замовника, можливості своєчасно дізнаватися про офіційний статус доступу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Водночас, системний аналіз змісту положень Додатку 3 до Тендерної документації по публічній закупівлі UА-2023-11-24-014487-а свідчить, що Переможцю закупівлі необхідно подавати документ на підтвердження відсутності підстав, визначених підпунктом 3 пункту 47 Особливостей № 1178 (у формі Інформаційної довідки або витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення) лише за умови, якщо доступ до такої інформації, яка оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Отже, умовами тендерної документації не передбачено можливість відхилення учасника-переможця в разі ненадання учасником-переможцем Інформаційної довідки або витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, в разі якщо доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, наявний.
При цьому, суд зауважує, що такий спосіб жодним чином не обмежує конкуренцію та не призводить до дискримінації учасників публічних закупівель.
Більш того, ні Закон №922-VII, ні Особливості №1178 не містять прямої заборони надання підтвердження інформації у спосіб, встановлений позивачем у тендерній пропозиції.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок за результатом моніторингу процедури закупівлі щодо порушення позивачем вимог 3, 28, 47 Особливостей № 1178 прийнято необґрунтовано та з формальних підстав.
Щодо способу усунення виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.
В пункті 3 оскаржуваного висновку зазначено: «керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов'язав вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178 при складанні тендерної документації. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Разом із тим, Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі № 160/3289/21 досліджувалось питання обґрунтованості та вмотивованості висновку Східного офісу Держаудитслужби, який зобов'язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Верховний Суд погодився з доводами позивача, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Таким чином, визначення відповідачем зобов'язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» не відповідає вимогам закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії, оскільки зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даному випадку Державною аудиторською службою України зроблено не було.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення Замовником чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, від 04 травня 2023 року по справі № 160/5890/22.
В свою чергу, встановлення відповідачем в оскаржуваному висновку обов'язку позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії.
Таким чином, зазначаючи в оскаржуваному висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Тобто, відповідач в оскаржуваному висновку чітко не визначив позивачу конкретний захід, який має бути направлений на недопущення встановленого порушення у подальшому та який має бути оприлюднений через електронну систему закупівель протягом п'яти робочих днів.
При цьому, зобов'язання здійснити заходи, а не захід, свідчить про необхідність вжиття позивачем більше одного заходу, направленого на недопущення встановленого порушення у подальшому. Однак, яких саме заходів відповідач при цьому в оскаржуваному висновку не зазначає.
Крім того, вимоги оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі сформульовано таким чином, що їх виконання не спрямоване на усунення існуючих порушень, бо фактично вони спрямовані на майбутнє шляхом зобов'язання позивача не допускати такі порушення в подальшому.
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-24-014487-а від 14.03.2024.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 20.03.2024 № 236155.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 3 028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут транспортно-енергетичних систем України» про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-24-014487-а від 14.03.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40479801, адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» ( код ЄДРПОУ 42795490, адреса: 03065, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 44) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10 листопада 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.