10 листопада 2025 року м. Київ справа №320/13212/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31 березня 2023р. №150-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 було позбавлено права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, а відтак і прав. Також наголошено, що у дисциплінарної комісії були відсутні повноваження для розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача, а дисциплінарне провадження, порушене на підставі наказу Держлікслужби № 84 від 08.02.2023 (про обставини одно й того самого правопорушення), закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що унеможливлювало в подальшому прийняття спірного наказу про оголошення догани. Зауважено про відсутність належного повідомлення позивача про складання подання від 24.03.2023.
Також за висновком представника позивача, спірний наказ не містить чіткого формулювання по суті та обставин допущеного проступку, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування певного виду стягнення, а отже рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню.
1 травня 2023 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у задоволенні клопотання Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у задоволенні клопотання Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді з посади, справа №320/13212/23 передана на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 1 липня 2025 року о 10:00 год.
Відповідачем до суду надано відзив на позов, в якому зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачці було надано як право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи так і право на присутність під час розгляду справи.
Щодо відсутності повноважень на розгляд дисциплінарної справи відносно позивачки відповідач зазначив про відсутність підстав для створення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня, якою в даному випадку відносно Держлікслужби мала бути Комісія МОЗ України. Проте, до Держлікслужби не надходив наказ МОЗ України про утворення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування щодо розгляду справи відносно позивачки.
Також відповідач вважає безпідставними доводи позивачки про порушення пункту 35 Порядку №1039 з огляду на те, що матеріали дисциплінарної справи містять повідомлення ОСОБА_1 про внесення подання Голові Держлікслужби та запропоновано їй надати пояснення відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Порядку. Крім того, Голова Держлікслужби ОСОБА_4 своїм письмовим дорученням від 24.03.2023 № 13-001.1/20-23 доручив ОСОБА_1 до 12.00 год. 31.03.2023 надати письмові пояснення щодо місця, обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, її усвідомлення чи заперечення провини, а також інших питань, які мають значення у справі. Із означеним дорученням позивачка була ознайомлена під підпис 24.03.2023 та перед прийняттям остаточного рішення 31.03.2023 надала відповідні письмові пояснення.
У підготовчому засіданні 01 липня 2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 9 липня 2025 року об 11:00 год.
У відповіді на відзив позивач наполягала на задоволенні позовних вимог.
У відповідь на відзив відповідачем подано заперечення, в яких наголошено на безпідставності аргументів позивача та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні 09.07.2025 ураховуючи клопотання представників сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
26.01.2023 до Держлікслужби надійшло повідомлення від Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 за № 12-01.1.1/010.1/06.11-23 про невідповідність лікарських засобів вимогам методами контролю якості (МКЯ), зокрема - «ТЕНОРІКтм», таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 50мг/12,5мг, по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній, серії: НV062004, НV062005 (реєстраційне посвідчення UА/2902/01/01).
Відповідно до інформації в системі «Мегаполіс» лист Служби від 25.01.2023 № 12- 01.1.1/010.1/06.11-23 зареєстрований у Держлікслужбі 26.01.2023 за № 175/0/11-23.
Резолюція Голови Держлікслужби ОСОБА_4 внесена в системі «Мегаполіс» 27.01.2023 « ОСОБА_3 . До опрацювання. Доповісти».
Одночасно, 26.01.2023 до Держлікслужби надійшов лист Святошинської окружної прокуратури міста Києва від 25.01.2023 № 44-402 ВИХ23, відповідно до якого поінформовано, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42022102080000110 від 08.11.2022 було залучено спеціаліста лабораторії контролю якості Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області, як спеціаліста для проведення контролю якості лікарських засобів за можливими показниками МКЯ. Додатком до цього листа є лист Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Київській області від 25.01.2023 № 12- 01.1.1/010.1/06.11-23 про невідповідність лікарських засобів вимогам методів контролю якості (МКЯ) разом з копіями висновків про якість лікарських засобів. В цей же день (26.01.2023), Департаментом контролю якості лікарських засобів та крові оформлено наказ Держлікслужби №89 від 26.01.2023 «Про проведення обстеження». Підставою для видачі цього наказу в преамбулі зазначено: «... враховуючи лист Святошинської окружної прокуратури міста Києва від 25.01.2023 № 44-402вих23 щодо сумнівів в результатах лабораторних аналізів серій лікарських засобів (перелік зазначено у листі).
Крім цього, згідно з листом Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Київській області від 25.01.2023 № 6-01.1.1/010.1/05.11-23 зазначено, що лікарські засоби є підозрілі щодо фальсифікації.
Відповідно до роз'яснення Міністерства охорони здоров'я України від 07.02.2023 № 24-04/3073/2-3 Держлікслужби як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, повинна приймати рішення щодо подальшого обігу лікарських засобів або становлення заборони обігу щодо яких виявлені невідповідності показникам якості.
Позивач обіймала посаду директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Як зазначає відповідач, з боку позивача, як керівника Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові на виконання резолюції голови Держлікслужби було зобов'язано опрацювати та доповісти по листу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Київській області від 25.01.2023 № 12-01.1.1/010.1/06.11-23 до 03.02.2023, однак будь-яких дій щодо заборони обігу підозрілих до фальсифікації лікарських засобів вжито не було; проте, Департамент контролю якості лікарських засобів та крові, оформлюючи наказ Держлікслужби № 89 від 26.01.2023 «Про проведення обстеження» врахував лист Святошинської окружної прокуратури міста Києва від 25.01.2023 № 44-402вих23 та лист Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Київській області від 25.01.2023 № 6-01.1.1/010.1/05.11-23, в якому зазначено, що лікарські засоби є підозрілі щодо фальсифікації, але жодних дій не вчинив. І тільки 03.02.2023 після подання Голові Держлікслужби доповідної записки №12-008.0.1/008.0.1/3-23 О.Дяченка, начальника Відділу правового забезпечення, щодо наявності підстав для внесення тимчасової заборони по лікарським засобам, Департаментом контролю якості лікарських засобів та крові 03.02.2023 о 16 год. 34 хв. було підготовлено розпорядження про тимчасову заборону на реалізацію та застосування підозрілих до фальсифікації лікарських засобів виробника Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія, зокрема: «ТЕНОРІКтм».
Враховуючи вищевикладені обставини, а саме невиконання, на думку відповідача, ОСОБА_1 резолюції Голови Держлікслужби «До опрацювання. Доповісти.» на листі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 № 12-01.1.1/010.1/06.11-23, з метою перевірки фактів наявності в діях ознак дисциплінарного проступку та визначення ступеня вини, характеру і тяжкості проступку, Головою Держлікслужби було прийнято наказ Держлікслужби від 17.02.2023 № 89-к «Про порушення дисциплінарного провадження відносно директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_1 ».
За наслідком проведеної перевірки відповідачем складено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно Ірини Суворової, директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові від 22.03.2023, яким було рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 , директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові, дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв'язку з наявністю у діях дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах власних повноважень, тобто не інформування щодо заходів, які необхідно застосувати щодо лікарського засобу «ТЕНОРІКтм», таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 50мг/12,5мг, по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній упаковці з маркуванням українською мовою, серії: НV062004, НV062005, виробництва Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія, реєстраційне посвідчення UА/2902/01/01.
Наказом Держлікслужби від 31.03.2023 № 150-к на підставі зазначеного подання дисциплінарної комісії ОСОБА_1 було оголошено догану.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту також Закон № 889).
Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 889 відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями частини першої статті 64 Закону №889 визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889 дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Частиною першою статті 66 Закону № 889 визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
В силу положень частини четвертої статті 66 Закону № 889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Частиною першою статті 67 Закону №889 визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Абзацом 2 частини другої статті 69 Закону №889 визначено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
В силу положень частин десятої та одинадцятої статті 69 Закону №889 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно зі статтею 71 Закону №889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; порядок формування дисциплінарної комісії; порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону №889).
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону №889 дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення (частина перша статті 75 Закону №889).
Відповідно до частин першої-третьої, п'ятої статті 77 Закону №889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Системний аналіз означених положень Закону дає підстави для висновку про покладення на державних службовців певних обов'язків, перелік яких міститься, зокрема в статті 8 Закону №889. Невиконання ж покладених на державного службовця обов'язків чи неналежне їх виконання може призвести до притягнення його до дисциплінарної відповідальності у випадку встановлення під час службового розслідування вчинення таким державним службовцем дисциплінарного проступку. При цьому, в залежності від характеру вчиненого дисциплінарного проступку Законом №889 визначено види застосовних дисциплінарних стягнень, серед яких догана.
Водночас, обов'язковою передумовою для застосування до державного службовця одного з видів дисциплінарної відповідальності є встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Тобто, для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування / дисциплінарного провадження.
Такий правовий висновок викладено, зокрема, Верховним Судом у постанові від 29.06.2021 у справі № 200/8522/19-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 97976488).
Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком №1039.
Пунктом 2 Порядку №1039 визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктами 3, 4 Порядку №1039 визначено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єкт призначення - стосовно інших державних службовців.
Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Пунктом 10 Порядку №1039 визначено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі.
До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1039 у разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.
У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія утворюється одноразово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження за рішенням НАДС з урахуванням вимог цього Порядку за поданням особи, яка прийняла рішення про порушення дисциплінарного провадження.
Згідно положень пунктів 16, 17 та 19 Порядку №1039 з числа членів дисциплінарної комісії обираються її голова та секретар. Голова дисциплінарної комісії організовує її роботу, призначає місце та дату проведення засідання дисциплінарної комісії та головує на ньому, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарного провадження їх прав та обов'язків, забезпечує об'єктивне та повне з'ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення на засіданні належного порядку та здійснює інші повноваження, які пов'язані із забезпеченням діяльності дисциплінарної комісії.
У разі відсутності на засіданні головуючого члени Комісії обирають з числа присутніх членів Комісії іншу особу, яка буде тимчасово головувати на відповідному засіданні. У разі відсутності голови або секретаря дисциплінарної комісії під час засідання члени дисциплінарної комісії обирають її голову або секретаря на час проведення цього засідання.
Формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання. Засідання Комісії, дисциплінарної комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше половини її членів від загального складу.
Відповідно до роз'яснення Міністерства охорони здоров'я України від 07.02.2023 № 24-04/3073/2-3, Держлікслужба, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, повинна приймати рішення щодо подальшого обігу лікарських засобів або становлення заборони обігу щодо яких виявлені невідповідності показникам якості.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 22.11.2011 № 809 (далі - Порядок), у разі встановлення факту обігу неякісних, фальсифікованих, незареєстрованих лікарських засобів, Держлікслужба встановлює заборону (тимчасову заборону) обігу лікарського засобу.
Сторонами не заперечується, що станом на момент спірних правовідносин, позивач обіймала посаду директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Відповідно до п. 2.1 Положення про Департамент контролю якості лікарських засобів від 12.01.2022, Департамент забезпечує організацію здійснення державного контролю якості лікарських засобів, в тому числі забезпечення організації державного контролю при ввезенні лікарських засобів на митну територію України. Крім цього, пунктом 2.7. Положення про Департамент контролю якості лікарських засобів та крові від 10.01.2023, Департамент здійснює забезпечення організації роботи та вжиття заходів по виявленню, вилученню та запобіганню обігу в Україні фальсифікованих, неякісних, незареєстрованих лікарських засобів, а також лікарських засобів, що не відповідають вимогам, установленим нормативним документам, у межах компетенції Департаменту.
Розділом 3 (Основні посадові обов'язки) посадової інструкції директора Департаменту контролю якості лікарських засобів від 12.01.2022 передбачено наступні обов'язки ОСОБА_1 , як директора Департаменту контролю якості лікарських засобів, зокрема: організація роботи щодо проведення державного контролю якості лікарських засобів, ввезених на митну територію України та медичних імунобіологічних препаратів; організація роботи по недопущенню в обіг лікарських засобів, що не відповідають вимогам, установленим нормативним документами в тому числі фальсифікованих, незареєстрованих лікарських засобів; організація роботи щодо здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення якості та безпеки лікарських засобів на всіх етапах обігу.
За висновками дисциплінарного провадження, з боку позивача, як керівника Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові на виконання резолюції голови Держлікслужби: «ОСОБА_1.М. Прошу опрацювати. Доповісти.» по листу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Київській області 25.01.2023 № 12-01.1.1/010.1/06.11-23 до 03.02.2023 будь-яких дій щодо заборони обігу підозрілих до фальсифікації лікарських засобів вжито не було.
Тож, враховуючи викладені обставини, а саме невиконання позивачем резолюції Голови Держлікслужби «До опрацювання. Доповісти.» на листі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 № 12-01.1.1/010.1/06.11-23, з метою перевірки фактів наявності в діях ознак дисциплінарного проступку та визначення ступеня вини, характеру і тяжкості проступку, Головою Держлікслужби було прийнято рішення - наказ Держлікслужби від 17.02.2023 № 89-к «Про порушення дисциплінарного провадження відносно директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_1 ».
Позивач наполягала на відсутності у дисциплінарної комісії повноважень для розгляду дисциплінарних справ стосовно неї, зокрема, проведення засідань дисциплінарної комісії на виконання наказу відповідача від 17.02.2022 № 89-к та обґрунтовує твердження припиненням повноважень ОСОБА_4. , як голови дисциплінарної комісії.
Водночас, згідно пункту 10 Порядку № 1039, незважаючи на самовідвід голови дисциплінарної комісії ОСОБА_4 , дисциплінарна комісія діяла у складі чотирьох членів, склад якої затверджено відповідним наказом від 17.02.2023, при цьому, суд акцентує увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження неможливості утворення в Держлікслужбі дисциплінарної комісії відповідно до положень пункту 12 Порядку №1039, наслідком чого є відсутність підстав вважати обґрунтованими доводи позивача у цій частині.
Також, суд не бере до уваги посилання сторони позивача на подання її представником клопотання до МОЗ України 07.03.2023 про утворення дисциплінарної комісії органом вищого рівня для розгляду дисциплінарних проваджень відносно позивачки, на лист МОЗ України від 17.03.2023 про утворення комісії з опрацювання клопотання адвоката Павленка М.В. щодо утворення дисциплінарної комісії державним органом вищого рівня та на подану 01.03.2023 скаргу щодо наявності у діях ОСОБА_4 ознак дисциплінарного проступку, як такі, що не є підставою для утворення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. Зазначені доводи не можуть бути підставою для зупинення/відкладення розгляду дисциплінарного провадження.
До того ж, до відповідача не надходив наказ МОЗ України про утворення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування щодо розгляду справи відносно позивача. Протилежного суду не повідомлено.
Суд констатує, що позивачем не було надано належного нормативного обґрунтування відсутності повноважень у дисциплінарної комісії для розгляду дисциплінарних справ відносно неї.
Абзацом 1 пункту 34 Порядку № 1039, визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Згідно з пунктом 35 Порядку № 1039, комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.
Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб'єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
Тож, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
За результатами проведеного засідання вирішено підготувати та внести суб'єкту призначення Держлікслужби подання про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889, а саме, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Рекомендувати суб'єкту призначення Держлікслужби застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Одночасно із внесенням подання дисциплінарної комісії повідомити позивачку про дату його внесення суб'єкту призначення Держлікслужби.
Суд вважає, що доводи позивача щодо неможливості реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення безпідставними, адже не підтверджені документально, оскільки на звернення представника позивача щодо ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до дати внесення подання відповідачем було повідомлено листом від 03.03.2023 №03/03(89) про можливість ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи «…06.02.2023 в період часу з 08.00 до 10.00 год». З огляду на порушення дисциплінарного провадження 17.02.2023 та складення означеного вище листа 03.03.2023, наявні підстави вважати про допущення відповідачем технічної (що, власне і не заперечується відповідачем) описки у місяці при зазначенні дати « 06.02.2023», маючи на увазі « 06.03.2023».
В позові також зазначено, що без відповіді залишилось клопотання про ознайомлення від 06.04.2023, направлене на електронну адресу відповідача. Проте, суд вважає, що дане клопотання не впливає на результати розгляду справи з огляду на його направлення на адресу відповідача після винесення спірного наказу від 31.03.2023 № 150-к про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Інших клопотань про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення на позивачку матеріали справи не містять.
Аналізуючи доводи позивача про позбавлення її права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, суд зазначає, що державний службовець безумовно має право знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії як у паперовій, так і в електронній формі, проте, це корелюється також із активними діями державного службовця чи дій представника. Доказів, які підтверджують відмову відповідача у наданні для ознайомлення матеріалів дисциплінарного провадження не надано.
Матеріали дисциплінарної справи містять повідомлення № (89-к) від 24.03.2023 відповідно до якого, позивача було повідомлено про внесення подання Голові Держлікслужбі (24.03.2023) та запропоновано позивачу надати пояснення відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження», крім цього, дане повідомлення містить дату (24.03.2023) та підпис позивача про ознайомлення з ним.
Окрім цього, Голова Держлікслужби ОСОБА_4 своїм письмовим дорученням від 24.03.2023 № 13-001.1/20-23, в порядку статті 75 Закону України «Про державну службу», доручив до 12.00 год. 31.03.2023, надати письмові пояснення щодо місця, обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, її усвідомлення чи заперечення провини, а також інших питань, які мають значення у справі. Із зазначеним дорученням Голови Держлікслужби, позивач також була ознайомлена під особистий підпис 24.03.2023, а 31.03.2023 перед прийняттям остаточного рішення суб'єктом призначення, ОСОБА_1 супровідним листом №159-002.0.1/002.0/3-23 від 31.03.2023 надала відповідні письмові пояснення.
Щодо суті встановлених порушень та правомірності прийняття спірного наказу, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 36 Порядку № 1039, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.
Дослідивши зміст спірного наказу Держлікслужби від 31.03.2023 № 151-к, судом встановлено, що дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача ознак бездіяльності при виконанні своїх посадових обов'язків, тобто невиконання та неналежне виконання посадових обов'язків.
Проте, в спірному наказі відсутнє чітке формулювання суті та обставин допущеного ОСОБА_1 проступку, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Також у означеному наказі відсутнє обґрунтування наявності вини в діях чи бездіяльності позивачки, як і шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і її поведінкою.
Натомість, суд бере до уваги, що позивачкою в поясненнях на лист голови дисциплінарної комісії № 1-97 від 21 лютого 2023 року щодо лікарського засобу ТЕНОРІК тм наведено перелік дій, вчинених нею на виконання листа Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25 січня 2023 року № 12- 01.1.1/010.1/010.1/06.11-23, в тому числі:
1. здійснення лабораторних аналізів проводилось не в рамках заходів державного нагляду (контролю), а за вимогою постанови Святошинської окружної прокуратури м. Києва про залучення спеціаліста;
2. сумнівність правильності здійснення правоохоронними органами відбору зразків лікарських засобів для лабораторного аналізу та умов їх зберігання та транспортування;
3. наявні у Висновку щодо якості лабораторії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області (далі - ДС у Київській області) (від 25.01.2023 №0004) невідповідності за показником «Маркування» вже були встановлені під час здійснення експертизи документів ДС у Київській області на етапі здійснення державного контролю якості при їх ввезенні, описані в інформаційному листі (від 05.10.2022 №2460/22/111/7.1) та листі Держлікслужби (від 31.10.2022 №6951-001.2/002.0/17-22), у відповідності до законодавства та внутрішніх процедур;
4. відсутність у Висновку щодо якості лабораторії ДС у Київській області (від 25.01.2023 №0004) інформації щодо ознак фальсифікації даного лікарського засобу;
5. ненадходження на адресу Держлікслужби термінового повідомлення за встановленою формою, передбаченою Порядком та СОП-02-20 від ДС у Київській області;
6. наявність позитивного висновку про якість ввезеного в Україну лікарського засобу на зазначений лікарський засіб, виданий ДС у Київській області (від 31.10.2022 № 39756/22/10) відповідно до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, порядок якого затверджений постановою КМУ від 14.09.2005 № 902 (при видачі висновку інформації повідомлень щодо сумніву у якості та/або недостовірності даних по даному лікарському засобу від ДС у Київській області на адресу Держлікслужби не надходило);
7. ненадходження від МОЗ України та територіальних органів Держлікслужби повідомлень про непередбачувані побічні реакції та/або смерть людини внаслідок застосування серії або серій лікарського засобу;
8. відсутність скарг споживачів на неналежну якість даного лікарського засобу або відсутність ефективності.
Тобто, позивачем комплексно розглянуто питання по суті, вжито всіх необхідних заходів, передбачених чинними нормативно-правовими актами, отже виконано резолюцію голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками в повному обсязі.
Окрім цього, суд бере до уваги, що положеннями розділів III і IV Порядку № 809 врегульовано підстави та процедуру встановлення заборони (тимчасової заборони) лікарських заходів на території України.
Зокрема, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 809 одержання Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками підставою для встановлення тимчасової заборони обігу лікарського засобу є повідомлення від її територіальних органів про невідповідність якості лікарських засобів, а саме:
негативні результати лабораторних досліджень зразків серії або серій лікарських засобів, проведених лабораторіями з контролю якості лікарських засобів із встановленням невідповідностей першого, другого або третього класу;
виявлення серії або серій лікарських засобу, стосовно якої (яких) виникла підозра у фальсифікації.
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1. розділу IV Порядку тимчасова заборона з подальшою забороною обігу окремих або всіх серій лікарських засобів встановлюється за такими процедурами: територіальні органи Держлікслужби у разі наявності підстав, зазначених у пункті 3.1 розділу ІІІ цього Порядку, надсилають Держлікслужбі термінові повідомлення про виявлення неякісних, фальсифікованих або незареєстрованих лікарських засобів (крім випадків, визначених Законом України «Про лікарські засоби»).
Держлікслужба протягом п'яти робочих днів вивчає такі повідомлення та оцінює наявність в них підстав, передбачених пунктом 3.1 розділу III цього Порядку.
У разі наявності таких підстав Держлікслужба видає розпорядження про встановлення тимчасової заборони обігу серії або серій лікарського засобу.
Водночас, доказів надходження повідомлення або термінового повідомлення, передбачених підпунктами 3.1.1, 4.1.1 Порядку № 809 щодо лікарського засобу ТЕНОЧЕК тм, до Держлікслужби не надано, як і не надавались позивачці.
Таким чином, у позивача були відсутні правові підстави для видачі розпорядження про встановлення тимчасової заборони обігу серії або серій лікарського засобу.
Встановлено лише про обставини надходження до Держлікслужби саме листа Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області №12-01.1.1/010.1/010.1/06.11-23 від 25.01.2023, що був зареєстрований в Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками 26 січня 2023 року, на вказаному листі було проставлено резолюцію: «ОСОБА_1. До опрацювання. Доповісти».
Відтак, враховуючи імперативні вимоги Розділів III та IV Порядку, якими визначено підстави та процедуру встановлення заборони (тимчасової заборони) лікарських заходів на території України, надходження листа від 25.01.2023 №12- 01.1.1/010.1/010.1/06.11-23 не зобов'язувало позивача готувати розпорядження про тимчасову заборону лікарського засобу.
Більш того, суд наголошує, що резолюція, що викладена на листі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 №12.01.1.1/010.1/06.11-23 містила лише посилання на опрацювання, за наслідком чого позивачу необхідно було доповісти. Поряд з цим, в наведеному тексті резолюції відсутні будь-які інші вказівки для виконання позивачем, відсутнє доручення вчинити конкретні дії щодо лікарських засобів, а також відсутній строк виконання.
Вказане свідчить про поверхневе проведення дисциплінарного провадження та незабезпечення ретельної перевірки усіх обставин, що мають значення при його проведенні.
Під час здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія вибірково врахувала пояснення сторін, не навела обставин та доказів на їх підтвердження, за яких дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
Зазначаючи про невиконання або неналежне виконання позивачкою посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах власних повноважень, тобто не інформування щодо заходів, які необхідно застосувати щодо лікарського засобу «ТЕНОРІКтм», таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 50мг/12,5мг, по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній упаковці з маркуванням українською мовою, серії: НV062004, НV062005, виробництва Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія, реєстраційне посвідчення UА/2902/01/01, відповідач об'єктивно не встановив всі фактичні обставини, що свідчить про те, що дисциплінарне провадження проведено неповного, вибірково, без належного аналізу та оцінки обставин подій, характеру цих дій, обставин, за яких вчинені такі дії.
Слід зауважити, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Так, національне законодавство не передбачає відповідної шкали стягнень за дисциплінарні порушення та не містить правил забезпечення їхнього застосування відповідно до принципу пропорційності.
У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: "Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям".
Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено наявності підстав, які є достатніми для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як догана.
Однак, характеристика та результати оцінювання службової діяльності позивача не були враховані дисциплінарною комісією під час обрання позивачці дисциплінарного стягнення, відповідних мотивів не містять матеріали дисциплінарного провадження.
Слід зауважити, що при оцінці співмірності обраного виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання посадових обов'язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв'язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до посадових обов'язків.
Відтак, аналіз вищевказаного вказує на можливість свободи розсуду та обґрунтованої мотивації суб'єктом призначення чи керівником державної служби при застосуванні виду дисциплінарного стягнення, які передбачені частиною 1 статі 66 Закону № 889-VIII.
Проте, відповідачем не обґрунтовано підстав застосування до позивача саме цього виду стягнення (догани) до виявлених під час дисциплінарного провадження порушень та з яких підстав орган, що проводив дисциплінарне провадження, дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого виду стягнення, як і не обґрунтовано, що відповідачем враховувалась попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання посадових обов'язків та до скоєного, відсутність діючих дисциплінарних стягнень, а також заохочування відзнаками та нагородами, тощо.
А тому, наказ відповідача від 31 березня 2023 р. №150-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " прийнятий необґрунтовано.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 10.04.2023.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 31 березня 2023 року №150-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10 листопада 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.