про продовження судового розгляду
10 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/3931/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивачапро поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 30 жовтня 2024 року № 997 (з основної діяльності) командира Військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування стосовно втрати міномету “УПІК-82» № 61401114».
21 травня 2025 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року замінено відповідача у справі № 260/3931/25 - Військову частину НОМЕР_2 на його правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Закарпатського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення в справі.
07 листопада 2025 року до суду на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
В заяві представник позивача зазначив, що процесуальний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, у поєднанні з абз. 1 ст. 122 КАС підлягає поновленню позивачу з 30 жовтня 2024 року - дати видання наказу № 997 до 19 травня 2025 року - дати звернення до суду з позовом від 19 травня 2025 року, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо практики застосування ст. 122 КАС України, у взаємозв'язку зі ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 20 березня 1968 року, викладених у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.
Розглянувши подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Поряд з цим, норми ч. 5 ст. 122 КАС України передбачають скорочені строки для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, зокрема місячний строк.
В свою чергу публічною службою, розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, проходження військової служби у складі Збройних Сил України є публічною службою в розумінні норм КАС України.
Відповідно до заявлених позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 30 жовтня 2024 року № 997 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування стосовно втрати міномету “УПІК-82» № 61401114».
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX) якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Відповідно до п. 2 розділу VI Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
Військова частина НОМЕР_2 , на адвокатський запит представника позивача від 03.05.2025 року, листом від 09 травня 2025 року № 1471/1558 повідомила, що старшому сержанту ОСОБА_1 було надано копію матеріалів службового розслідування за фактом втрати міномету УПІК-82 № 61401114 в електронному вигляді (pdf-формат) в листопаді 2024 року та в березні 2025 року засобами «Signal».
В той же час, вищевказаними нормами Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX та Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 передбачено, що наказ доводиться до винної особи саме під підпис.
При цьому, як вбачається із копії вищевказаного листа військової частини НОМЕР_2 від 09 травня 2025 року 1471/1558, до такого листа долучено матеріали службового розслідування за фактом втрати міномету УПІК-82 № 61401114.
Лист військової частини НОМЕР_2 від 09 травня 2025 року № 1471/1558 (разом із оскарженим наказом) був направлений представнику позивача 10 травня 2025 року, що підтверджується відміткою на поштовому конверті. Відповідно до відомостей із сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за № 8420700045259, вбачається, що вищевказаний лист військової частини НОМЕР_2 вручено одержувачу (представнику позивача) - 14 травня 2025 року.
До суду з даним позовом позивач звернувся 19 травня 2025 року.
Враховуючи вищенаведене, та оскільки оскаржений наказ був отриманий представником позивача 14 травня 2025 року, після чого позивачем відразу реалізовано його право на звернення до суду, суд приходить висновку про поважність причини пропуску строку звернення до суду та про наявність підстав для його поновлення.
При цьому, суд враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
У Рішенні у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відтак, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на пріоритетності захисту прав саме людини шляхом забезпечення реального доступу до правосуддя, при цьому необхідним є уникнення занадто формалізуючих підстав для позбавлення особи єдиного способу захисту її прав. Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами п. 8 ч. 1ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
В той же час, враховуючи наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, суд приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно із частиною 14 статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Зважаючи на те, що позивач усунув недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 171, 248 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - продовжити.
Призначити судове засідання на 19 листопада 2025 року о 10:00 год., в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька