про повернення позовної заяви
10 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8728/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комунального підприємства некомерційного підприємства "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" та військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії, -
29 жовтня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Комунального підприємства некомерційного підприємства "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" (89100, Мукачівський р-н, Закарпатська обл. смт. Воловець, вул. Карпатська, буд. 23, код ЄДРПОУ 01992529), ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у невжитті заходів щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства діяльності свого підпорядкованого структурного підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( АДРЕСА_2 , який не зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. 3. Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЄРДПОУ НОМЕР_3 та від ІНФОРМАЦІЯ_1 не відоме ( АДРЕСА_3 ) копію висновку/ постанови від 07.06.2025р. військово лікарської комісії відповідно до якого мене визнано придатним до військової служби і надіслати копію витягу з наказу “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації в особливий період» в частині призову ОСОБА_1 . та всі наявні документи на ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 для дослідження усіх обставин і прийняття судом законного рішення. 4. Витребувати від військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) копію постанови проходження ВЛК ОСОБА_1 , від 07.06.2025. Копію наказу про мобілізацію відносно ОСОБА_1 від 07.06.2025р. Копію витягу з наказу відносно ОСОБА_1 про зарахування до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України, та витребувати особисту справу на ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 для дослідження усіх обставин і прийняття судом законного рішення. 5. Визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 не відоме ( АДРЕСА_3 ) не законними від затримання без складання протоколу про затримання, не законне доставлення у ТЦК і СП, поміщення мене ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 у не людські, антисанітарні умови у приміщенні зазначеного ТЦК та СП. 6. Визнати бездіяльність протиправною відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 не відоме ( АДРЕСА_3 ) і військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) в частині не надання копії документів які я у них запитував. 7. Визнати протиправним та скасувати висновок від 07.06.2025р. позаштатної військово- лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 якає є і зареєстрована як КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВОЛОВЕЦЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ ВОЛОВЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" ЄДРПОУ: 01992529 (89100, Мукачівський р-н, Закарпатська обл. смт. Воловець, вул. Карпатська, буд. 23) відповідно до якого ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 визнано придатним до військової служби. 8. Визнати протиправним та скасувати наказ в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації від 08.06.2025р.начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 не відоме ( АДРЕСА_3 ) в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відносно мене ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 . 9. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) в частині зарахування ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України. 10. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 національної гвардії України виключити ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України, та звільнити від проходження військової служби ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 . 11. Витрати за сплату судового збору покласти на Відповідачів.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року даний позов був залишений без руху та надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
05 листопада 2025 року позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якої зазначив, що після доставки ОСОБА_1 07 червня 2025 року до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач був позбавлений мобільного зв'язку. 08 червня 2025 року ОСОБА_1 доставили до військової частини НОМЕР_1 НГУ, де також був відсутній мобільний зв'язок. А відтак, був позбавлений можливості звернутися до суду чи особисто скористатися правовою допомогою. При цьому, позивач вказує, що перебував у військовій частини НОМЕР_1 НГУ у АДРЕСА_4 з внутрішнім військовим режимом під охороною, а тому зазначені непереборні обставини не залежали від позивача, у зв'язку з вище наведеним просив вважати окреслені причини поважними, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права. Окрім того, вказує, можливість зареєструватися у системі Електроний суд у позивача з'явилася лише 13 липня 2025 року.
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача, суддя виходить з наступного.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином військову службу законодавцем віднесено до публічної служби.
Як вбачається із позовної заяви, позивач, зокрема просить суд визнати протиправними та скасувати:
висновок від 07 червня 2025 року позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
наказ в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації від 08 червня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України в частині зарахування ОСОБА_1 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України.
Таким чином з 08 червня 2025 року позивач перебуває на військовій службі.
З даним позовом, позивач звернувся до адміністративного суду 29 жовтня 2025 року, тобто з пропуском установленого місячного строку звернення до суду.
Щодо посилання позивача на те, що він перебуває на службі у військовій частині і був позбавлений можливості звернутися до суду чи особисто скористатися правовою допомогою.
Суд зазначає, що додані до матеріалів справи документи підтверджують лише факт перебування позивача на військовій службі, проте не підтверджують наявність обставин, що ускладнювали або унеможливлювали своєчасне звернення до суду з цим позовом (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; факт неможливості вибути за територію військової частини; перебування позивача на лікуванні тощо).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10 квітня 2025 року у справі № 200/2237/24, від 23 квітня 2025 року по справі № 420/26807/24, від 29 квітня 2025 року по справі № 340/2467/24.
Суд зазначає, що зволікання зі зверненням до окружного адміністративного суду є виключною відповідальністю лише позивача та свідчить про невжиття ним реальних дій для своєчасного захисту свого права.
Позивач не навів аргументів, які б переконливо вказували на те, що він протягом тривалого часу дійсно не міг звернутися до суду, а зробив це одразу, отримавши таку змогу. З урахуванням такого надміру тривалого строку зазначені обставини мають бути дійсно вагомими і доведеними, проте під час судового розгляду їх існування не підтвердилося.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.04.2025 у справі № 200/2237/24.
Разом із тим, суд зауважує, що позивач вказує, що можливість зареєструватися у системі Електроний суд у нього з'явилася 13 липня 2025 року, при цьому із даним позовом позивач звернувся лише 29 жовтня 2025 року, тобто із пропуском місячного строку звернення.
Позивачем в клопотанні про поновлення строку наведені причини, але не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості звернутись до суду із даним позовом своєчасно.
Слід зауважити, що в матеріалах справи відстані докази того, що позивач за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_6 , яка знаходиться в межах Ужгородського району Закарпатської області, приймав безпосередню участь у бойових діях, що, звичайно, розцінюється як об'єктивна підстава, що перешкоджала позивачеві звернутися до суду у стрки, що визначені для цього законом.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого місячного строку звернення до суду.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Розглянувши наведені у заяві про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об'єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене дану позовну заяву через пропуск строку звернення до суду необхідно повернути позивачеві.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Комунального підприємства некомерційного підприємства "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" (89100, Мукачівський р-н, Закарпатська обл. смт. Воловець, вул. Карпатська, буд. 23, код ЄДРПОУ 01992529), ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко