29 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3677/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Біров Н.Е.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
за участі представника позивача - адвоката - Ламбруха Олександра Сергійовича;
відповідач: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради - представник - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 - представник - Глеба Павло Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії, -
12 травня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, 4, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), яким просить суд: “1. Прийняти дану позовну заяву до свого провадження; 2. Вразі неявки без поважних причин розглянути справу без участі позивача; 3. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 31 березня 2025 року, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:8075-2170-6842-7057, яким відмовлено ОСОБА_3 у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 »; 4. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 42-М/25 від 31.03.2025 “Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва», в частині відмови ОСОБА_3 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 »; 5. Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видати ОСОБА_3 містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 ».».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року даний позов був залишений без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року дану адміністративну справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року було залучено ОСОБА_4 до участі в даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 20 березня 2025 року позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради з заявою про надання містобудівних умов та обмежень для забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 ». Протре, рішенням Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 31 березня 2025 року, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:8075-2170-6842-7057 та наказом № 42-М/25 від 31 березня 2025 року йому було відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 » відповідно до статті 29 частини 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: неподання визначених частиною 3 цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень. Вказане рішення містить примітку про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:10:002:0179 накладено обтяження № 58943577 у вигляді арешту нерухомого майна від 11 березня 2025 року Відділом ДВС у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Позивач, вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови, посилаючись на положення статті 29 частини 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки позивачем надано всі документи, необхідні для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень. Відтак, вважає, що рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень та відповідний наказ підлягають скасуванню.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, зокрема просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що при розгляді заяви про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:10:002:0179 та 2110100000:10:002:0167 та доданих до неї документів, відповідачем було отримано інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, що на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179 накладено арешт. Як випливає із змісту положень Закону України «Про виконавче провадження», а також положень сталої судової практики, арешт земельної ділянки є юридичною забороною на вчинення будь-яких дій, пов'язаних із арештованою земельною ділянкою (зміною її правового статусу, використанням чи забудовою, включаючи видачу містобудівних умов та обмежень тощо). Це обтяження також унеможливлює реалізацію будівельного проєкту - реконструкцію будівлі під пологовий будинок, до моменту його зняття в установленому законом порядку, оскільки передбачає використання арештованої земельної ділянки під час реконструкції будівлі. А відтак, вказує, що рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень ухвалено в межах повноважень відповідача та з додержанням вимог чинного законодавства. Відмова мотивована об'єктивними обставинами - наявністю арешту, що підтверджується офіційними даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких остання просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що видача містобудівних умов та обмежень, під час дії ухвали Закарпатського апеляційного суду по справі № 308/16134/24 щодо арешту земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:10:002:0179, прямо суперечить накладеній забороні, в тому числі, на проведення реєстраційних дій. Враховуючи наведене, відповідач діяв в межах чинного законодавства та у нього були відсутні підстави для видачі позивачу містобудівних умов та обмежень у зв'язку із судовим рішенням, що набрало законної сили. Відтак, відмова відповідача у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечили явку представника, хоча судом вживалися заходи щодо його виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Судом вживалися заходи направлення відповідачу повістки про виклик в підготовче засідання призначене на 29 жовтня 2025 року з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 15 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник відповідача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (Т. 2 а.с. 8).
Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, у даному випадку, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Згідно із статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.
В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у поясненнях на позов.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, 20 березня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради з заявою про надання містобудівних умов та обмежень для забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 » (Т. 1 а.с.а.с. 13-24).
Рішенням Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 31 березня 2025 року, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:8075-2170-6842-7057 та наказом № 42-М/25 від 31 березня 2025 ОСОБА_3 відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 » відповідно до статті 29 частини 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: неподання визначених частиною 3 цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень (Т. 1 а.с.а.с. 25-28).
При цьому, вказане рішення містить примітку про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:10:002:0179 накладено обтяження № 58943577 у вигляді арешту нерухомого майна від 11 березня 2025 року Відділом ДВС у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Не погоджуючись із прийнятими рішенням та наказом відповідача про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування.
Статтею 19 частиною 2 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон України № 3038- VI).
Відповідно до статті 1 частина 1 пункту 8 Закону України № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з цією ж статтею Закону України № 3038-VI замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до статті 6 Закону України № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Статтею 26 Закону України № 3038-VI визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Відповідно до приписів статті 29 частини 1 Закону України № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Таким чином, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки і дотримання вимог містобудівних умов та обмежень є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
Статтею 29 частинами 2 та 3 Закону України № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Статтею 29 частиною 4 Закону України № 3038-VI визначено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Аналіз норми статті 29 частини 4 Закону України № 3038-VI дає змогу дійти висновку, що у разі відсутності вказаних вище підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов'язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
Відмовляючи в наданні містобудівних умов та обмежень, відповідач керувався положеннями статті 29 частини 4 Закону України № 3038-VI, а саме: неподання визначених частиною 3 цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.
Суд зауважує, що в оскаржуваних рішенні та наказі про відмову позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень, відповідач не зазначив, які з документів, що додавалися позивачем до заяви про надання містобудівних умов та обмежень, є неналежними повністю або частково, чи які саме документи, що необхідні для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, позивач взагалі не додав до відповідної заяви, а також не вказав, з якою метою, для яких цілей і для з'ясування яких обставин необхідно подання таких документів.
Не надано відповідачем доказів подання неналежних документів або неподання позивачем документів, передбачених статтею 29 частиною 3 Закону України № 3038-VI, і до суду.
У контексті зазначеного суд визнає обґрунтованими доводи позивача щодо того, що відповідачем не конкретизовано, які саме документи необхідні для прийняття рішення про надання їм містобудівних умов та обмежень.
Отже, доводи відповідача щодо неподання позивачами визначених статтею 29 частиною 3 Закону України № 3038-VI документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, спростовуються наведеними вище встановленими обставинами справи та висновками суду, з огляду на що відмова відповідача у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень з підстав неподання останніми передбачених законодавством документів є необґрунтованою та протиправною.
Разом з тим, підставою для відмови позивачам у наданні містобудівних умов та обмежень, як-то визначено в примітці рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, слугувала наявність обтяження у вигляді накладеного арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:10:002:0179.
Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду по справі № 308/16134/24 накладено арешт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024078030000863 від 04 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування майном, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь- яких будівельних робіт на ньому, здійснення будь-яких дій щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій (Т. 1 а.с.а.с. 160-163)
Суд зауважує, що відповідно до приписів статті 170 частини 1 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як було вказано вище, відповідно до приписів статті 1 Закону України № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відтак, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це вихідні дані, які необхідні для проектування будівництва відповідного об'єкту на певній ділянці. Видача містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не може мати наслідком відчуження, розпорядження та/або користування земельною ділянкою та житловим будинком, а також не надає права на проведення будівельних робіт.
З огляду на зазначене, суд вказує, що видача позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не охоплюється вищевказаною забороною, накладеною ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року по справі № 308/16134/24, оскільки не може підпадати під заборону проведення будівельних робіт та здійснення реконструкції нерухомого майна.
Крім того, суд звертає увагу на те, що така підстава та причина відмови не були покладені відповідачем в основу прийнятого рішення та наказу, якими відмовлено позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що визначені у рішенні та наказі відповідача, підстави відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є необґрунтованими.
Натомість жодних передбачених статті 29 частиною 4 Закону України № 3038-VI підстав для відмови в наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 » матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено, внаслідок чого суд вважає наявними підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень та наказу.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то суд враховує, що питання видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу - відповідача.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи, органи місцевого самоврядування та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин суд не може підміняти інший орган державної влади чи місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Тому з метою захисту прав позивача належить зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 березня 2025 року про надання містобудівних умов та обмеження забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 ».
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, 4, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 31 березня 2025 року, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:8075-2170-6842-7057, номер рішення 47-В/03-04/25, на об'єкт будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 ».
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 42-М/25 від 31 березня 2025 “Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва», в частині відмови ОСОБА_3 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 ».
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 березня 2025 року про надання містобудівних умов та обмеження забудови земельних ділянок 2110100000:10:002:0179 та 21101000000:10:002:0167 на об'єкт будівництва: “Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_3 ».
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 жовтня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 10 листопада 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко