07 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8505/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі-позивач), яким просить суд:
1.Визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що до відмови у здійсненні з 01.01.2025року перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2025 року у розмірі 8000 грн., відповідно до вимог ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та застосування формули п. 9-1 Порядку №1210;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплачувати з 01.02.2025 року пенсію ОСОБА_1 , виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2025 року у розмірі 8000 грн., відповідно до вимог ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування формули п. 9-1 Порядку №1210.
3. Стягнути з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 (надалі позивач) перебуває на обліку Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує з 14.09.2020 року пенсію по інвалідності ІІІ групи, внаслідок аварії на ЧАЕС, учасник ліквідатору І категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 ХІІ від 28.02.1991р. та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.
Згідно із довідкою МСЕК від 18.12.2024 12ААД №390927 на предмет встановлення причинного зв'язку, встановлено, що «захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків на аварії ЧАЕС».
З 20.04.1986р. по 08.06.1986р. згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 /4114/ №105 від 29.04.1986р. та №141 від 09.06.1986р. перебував на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населених пунктах Бички, Корогод, Іллінці, Товстий Ліс, Весняне, при цьому отримав заробітну плату, в загальному отримав військвовослужбовець строкової служби. Получена доза опромінення - 21,80 ренгена, що підтверджується також довідкою від травня 1993р. №61, підтверджується виданою довідкою в/ч НОМЕР_2 від травня 1993р. №61.
У зв'язку зміною мінімальної заробітної плати станом на січень 2025 рік та оскільки перерахунок пенсії здійснюється саме з 01.01.2025 року, застосування підлягає мінімальна заробітна плата у розмірі 8000 грн., встановлена Законом України на 2024 рік «чинна з 01.04.2024 р) та підтверджена Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», позивач неодноразово (15.01.2025, 28.01.2025, 06.06.2025, 18.09.2025) звертався до відповідача щодо перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня року, долучивши необхідні документи згідно розписок-повідомлення, та заяву від 18.09.2025р. відповідно до ст. 59 Закону України №796..
03.10.2025 року №4496-5045/С-02/8-0700/25 листом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії. Підстава такий перерахунок йому здійснено та виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно вимог Постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №851 від 15.11.2017р.
Позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2025 р. № 4496-5045/С-02/8-0700/25 протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20.10.2025 відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
05 листопада 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, що як слідує з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , останній перебуває на обліку в Головному управлінні та з 14.09.2020 року отримує пенсію по інвалідності III групи в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 796-ХІІ від 28.02.1991 року (зі змінами), обчислену з урахуванням 18 років 4 місяців 23 днів страхового стажу та без врахування заробітної плати за період участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
При обчислені середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії застосовується дві величини, а саме мінімальна заробітна плата, встановлена законом на 1 січня відповідного року та середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Пенсія позивача обчислена виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно вимог Постанови №851. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209 (далі - Постанова №209) установлено, що з 1 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Абзацом 2 пункту 3 Постанови №209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
З 01.03.2025 року основний розмір пенсії позивача підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, з урахуванням абзацу 2 пункту 3 Постанови №209 та виплачувався без урахування постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Розмір пенсії позивача з 01.03.2025 року становить 11766,13 грн, в тому числі: - 11057,83 грн - мінімальний розмір пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків (8913,83 х 2,48105 х 50%), де 8913,83 - осучаснений на 1,115% показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні; 2,48105 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 50 % - втрата працездатності відповідно до довідки МСЕК); - 708,30 грн - підвищення інвалідам війни III групи в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (2361,00 х 30%).
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 14.01.2025 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, ІІІ група інвалідності.
Згідно із довідкою МСЕК від 18.12.2024 №390927 на предмет встановлення причинного зв'язку, встановлено, що «захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
Як вбачається із матеріалів справи позивачеві не здійснено перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно з ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням від 03.10.2025 №4496-5045/С-02/8-0700/25 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що виплата пенсії позивачу здійснюється згідно норм чинного законодавства.
Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина третя статті 59 в редакції Закону № 1584-IX від 29.06.2021.
Як встановлено судом, позивач приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Статтею 10 Закону № 796 передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Суд враховує Рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796 зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
Отже, цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень ст. 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч. 3 ст. 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) стало підставою для поширення права на перерахунок пенсії у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на осіб, за наявності уже не трьох у сукупності, а двох умов: особа має статус особи з інвалідністю; особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Наведене свідчить, що положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення,
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав ІІІ групу інвалідності саме внаслідок його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, у розумінні вказаної статті військовозобов'язані, а також особи, котрі проходили службу в органах внутрішніх справ і брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовослужбовцями та прирівнюються до осіб, які перебувають на дійсній строковій військовій службі.
Таким чином, позивач, належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону № 796 та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд враховує, що згідно з нормами ч. 3 ст. 59 Закону № 796 пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5.
Водночас, вирішуючи питання чи підлягає застосуванню до вказаних правовідносин формула, яка зазначена в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і ст. 57 Закону № 796-XII.
Відповідно до пункту 9 Порядку №1210 ( у редакції чинній станом на час розгляду заяви позивача) визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс * Кзс* Кв/100%.
Де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663); Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою Кзс=Ск/К.
Де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз=Зв/Зсм.
Де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1.
Де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім'ї до кількості таких членів сім'ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв=Ку/Ку+1*100%, де Ку - кількість непрацездатних членів сім'ї.
Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.
Суд вказує, що станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії та розгляду відповідачем поданої заяви пункт 9-1 було виключено на підставі Постанови КМ № 1307 від 09.12.2021, отже, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу не підлягає застосуванню формула, визначена п. 9-1 Порядку №1210.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2025, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України № 796 при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, обчислення категорії пенсій, яка є предметом даного адміністративного позову, здійснюється за умови волевиявлення особи на її обчислення у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Одночасно з цим, судом встановлено, що заява позивача про перерахунок його пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, тобто прояв його бажання, датована 18.09.2025 року. Відтак, право на перерахунок своєї пенсії у відповідності до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у позивача з'явилось лише 18.09.2025 року. Доказів звернення позивача з відповідною заявою до відповідача про перерахунок пенсії раніше вказаної дати суду позивачем не надано та у матеріалах справи такі відсутні.
За таких обставин, позовна вимога у частині здійснення перерахунку пенсії саме з 01.02.2025 задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення №4496-5045/С-02/8-0700/25 від 03.10.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач, що відповідно до п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до І та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 виданого Закарпатською обласною державною адміністрацією 14.01.2025 року, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1). Відтак, позивач звіьнений від сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, адвоката, у розмірі 8000,00 грн.
Згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розумінні ч. 3 зазначеної статті належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач долучив копію Договору про надання правничої допомоги від 13.10.2025 р. та платіжну інструкцію від 17.10.2025 №2.359063221.1 про сплату суми у розмірі 4000,00 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, договір про надання правничої допомоги від 13.10.2025 року не підписаний сторонами та детального опису наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на суму 8000,00 грн. суду не надано. Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, адвоката, у розмірі 8000,00 грн..
Керуючись ст.2, 90, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) №4496-5045/С-02/8-0700/25 від 03.10.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 18.09.2025 року перерахунок та виплату пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2025 року, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосування формули, визначеної п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору