10 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/4007/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у повній відповідності до вимог статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.06.2024 року і до моменту виконання рішення та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком у повному обсязі;
3) справу розглянути за правилами спрощеного провадження без виклику сторін;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до негайного виконання рішення суду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду в Закарпатській області з 01 червня 2024 року та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», і йому призначено пенсію у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника та роз'яснено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти та слухачі військових навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони вважаються особами, які проходять військову службу та перебувають на державному утриманні і тому відповідно до статті 32 Закону № 2262 дітям, крім дітей які втратили обох батьків, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії. Тому з 01.06.2024 року нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться у розмірі 50 відсотків від призначеної пенсії по втраті годувальника. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його право на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 27 травня 2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 червня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву №0700-0801-8/34856 від 11.06.2025 року, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, позивачу з 01.06.2024 призначено пенсію у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника згідно ст. 36 Закону № 2262-ХІІ, на підставі поданої довідки про проходження навчання. Разом з тим, відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема, день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України. Таким чином, курсанти та слухачі військових навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони вважаються особами, які проходять військову службу та перебувають на державному утриманні. При цьому, відповідно до статті 32 Закону № 2262-ХІІ дітям, які перебувають на повному державному утриманні, крім дітей, які втратили обох батьків, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з 01.06.2024 року, після досягнення 18-річного віку, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.06.2024 року ОСОБА_1 почав отримувати пенсію в у розмірі 50 відсотків від призначеної пенсії по втраті годувальника, після подання до Головного управління в Закарпатській області довідки з місця навчання за № 96/820 від 29.07.2024 року, в якій було зазначено, що позивач проходить військову службу (навчання) (денна форма) в Національній академії Служби безпеки України з 03 серпня 2023 року.
12 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з проханням надати письмове роз'яснення щодо причин зменшення з 70% на 50 % призначеної пенсії по втраті годувальника.
Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за № 0700-0202-8/21106 від 11.04.2025 року повідомило заявника, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду в Закарпатській області з 01 червня 2024 року та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», і йому призначено пенсію у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника та роз'яснено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти та слухачі військових навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони вважаються особами, які проходять військову службу та перебувають на державному утриманні і тому відповідно до статті 32 Закону № 2262 дітям, крім дітей які втратили обох батьків, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії. Тому з 01.06.2024 року нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться у розмірі 50 відсотків від призначеної пенсії по втраті годувальника.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплаті пенсії в повному обсязі у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 , звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до ст. 30 Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, закладах вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Згідно ст. 36 Закону пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
Згідно довідки за № 96/820 від 29 липня 2024 року вбачається, що з 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 проходить військову службу (навчання) (денна форма) в Національній академії Служби Безпеки України за навчальною програмою підготовки за освітнім ступенем - «бакалавр». За обраною спеціальністю передбачено термін закінчення навчання - червень 2027 року. Відповідно до п.49 Положення про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) СБУ, затверджено Указом Президента України від 09.10.2019 № 739/2019 забезпечення курсантів грошовим забезпеченням, харчуванням, речовим майном і житлом здійснюється відповідно до законодавства України. Водночас повідомлено, що чинне законодавство не містить визначення понять «повне державне забезпечення» або «повне державне утримання».
Відповідно до пункту 2 контракту про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів від 31 липня 2023 року укладеного між курсантом ОСОБА_1 та Службою Безпеки України в особі ректора Національної академії Служби Безпеки України полковником ОСОБА_2 вбачається, що Служба Безпеки України зобов'язується забезпечувати курсантові ОСОБА_1 додержання соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод його та членів його сім'ї, включаючи надання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, які визначають статус військовослужбовців та порядок проходження військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах, зокрема: фінансове, матеріальне та інше забезпечення відповідно до норм та порядку, встановлених законодавством України та нормативно-правовими актами Служби безпеки України.
Згідно пункту 3 умов контракту, передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість або в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України, курсант відшкодовує Службі безпеки України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» до виду військової служби відносяться, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової перед вищої військової освіти.
Частиною 5 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, укладається контракт про проходження військової служби (навчання ) на строки, передбачені абзацом 4 частини 2 статті 23 цього ж Закону.
Згідно з частиною 10 цієї ж статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "є", "є", "ж", "п" частини шостої статті 26 цього ж Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах .
Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, Служби Безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, Службою Безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою, відповідно до спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України та Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах».
Відповідно до зазначених нормативних актів, що регулюють питання проходження військової служби передбачено лише утримання курсантів на час проходження служби (навчання).
Суд зазначає, що при обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у повній відповідності до вимог статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.06.2024 року та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком у повному обсязі.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до негайного виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Отже, стаття 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно. Так, негайному виконанню підлягає, зокрема, судове рішення, яким присуджено виплату грошового утримання у відносинах публічної служби, тобто задоволено вимогу позивача про стягнення конкретно визначеної суми такої виплати, з якої і виокремлюється сума стягнення за один місяць.
У цій справі рішення має зобов'язальний характер і не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому підстави для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання відсутні.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який в силу вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у повній відповідності до вимог статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.06.2024 року і до моменту виконання рішення та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком у повному обсязі.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. В задоволені решти частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець