Справа № 948/977/23 Провадження№ 1-кп/636/447/25
10 листопада 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження № 12022221250000219 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціального технічною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, перебуваючого в ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 15 листопада 2025 року, однак судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу.
У судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених в п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у зв'язку з чим, обрання більш м'якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою не можливо.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, заслухавши позицію обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Приймаючи до уваги, що ухвала Чугуївського міського суду Харківської області від 16 жовтня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 припиняє свою дію 15 травня 2025 року, а судове провадження не завершене, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України, тяжкість скоєних ним кримінальних правопорушень, віднесених до особливо тяжких злочинів.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від суду обґрунтовується тим, що враховуючи вищевикладені обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або сулу з метою уникнути відповідальності.
Ризик того, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язаних з умисним протиправним заподіянням смерті іншій людині, а тому він може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі, пов'язані з заподіянням тілесних ушкоджень, задля приховування слідів вчинених ним вищевказаних злочинів. Крім того, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел існування, що може призвести до вчинення ним нових корисливих злочинів.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.
Приведені обставини, на думку суду, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15 листопада 2025 року включно, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , оскільки останній підозрюється у вчиненні злочинів, які спричинили загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 314-317, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора, про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів, з 10 листопада 2025 року до 08 січня 2026 року включно, в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3