Справа № 636/4260/25 Провадження 2/636/2558/25
03.11.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області в складі:
головуючого судді Золотоверхої О. О.
за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК» Агроальянс «ЛТД» про розірвання договору оренди земельної ділянки,
23.05.2025 до суду надійшла позовна заява позивача, в якій вона просить достроково розірвати укладений між сторонами договір оренди землі № 29/01/21 від 21.01.2021, зареєстрований в реєстрі за № 40608218 щодо земельної ділянки з кадастровим № 6325488500:02:000:0345 площею 2.00 га, розташовану на території Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим № 6325488500:02:000:0345 площею 2.00 га, розташовану на території Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області. 21.01.2021 між сторонами укладено договір оренди землі №29/01/21 щодо вказаної земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 40608218, дата державної реєстрації 15.02.2021, внесений державним реєстратором Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області Давидовою Катериною Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56678088 від 18.02.2021). Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка має кадастровий номер 6325488500:02:000:0345 і знаходиться на землях Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (пункт 1 Розділу «Предмет договору» Договору). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору з урахуванням коефіцієнту індексації становить 61969,25 грн (пункт 5 Розділу «Об'єкт оренди» Договору). Підпункту 1 пункту 8 розділу «Строк дії договору» Договору - строк дії договору 49 років від дати його укладення. Дата закінчення дії договору: 21.01.2070, з автоматичним продовженням дії договору. Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Розділу «Орендна плата» Договору - орендна плата вноситься орендарем у грошовій |юрмі, у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1859,08 грн. на рік в грошовій формі. Згідно з розділом «Орендна плата» Договору: обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється щорічно з проведенням індексації; при щорічному обчислені розміру орендної плати враховується індекс інфляції за попередній рік згідно з Державної служби статистики України (спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики); орендна плата за кожний поточний рік оренди землі за цим Договором виплачується у строк не пізніше 31 грудня цього поточного року; орендна плата за цим договором нараховується щорічно за поточний рік в період з 01 січня по 31 грудня цього поточного року; про поточний час та місце видачі орендної плати Орендар повідомляє Орендодавця шляхом розміщення відповідного повідомлення в місцях загального доступу, зазначених у пп. 4) п. 9 цього Договору (на дошці оголошень Чкаловської селищної ради). Для отримання орендної плати орендодавець повинен з'явитися у повідомлене Орендарем місце у визначений час, маючи при собі оригінал паспорту та ідентифікаційного коду. У разі невнесення Орендарем орендної плати з його вини у строки, встановлені цим договором, Орендар за вимогою Орендодавця сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент прострочення від несплаченої суми, за кожен день прострочення. Відповідно до підпункту 4 пункту 28 «Права Орендодавця» розділу «Інші права та обов'язки Сторін» Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати згідно з умовами цього Договору. Відповідно до підпункту 13 пункту 30 «Права Орендаря» розділу «Інші права та обов'язки Сторін» Договору - Орендар має право відчужувати право оренди земельної ділянки всіма способами, не забороненими законом, із послідуючим повідомленням про таке відчуження Орендодавця. Відповідно до пункту 31 «Обов'язки орендаря» розділу «Інші права та обов'язки Сторін» Договору Орендар зобов'язаний: своєчасно сплачувати орендну плату за Договором; сплачувати земельний податок в строки та в обсязі, встановлені чинним сплачувати законодавством. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою Стороною обов'язків, передбачених Договором (підпункт 2 пункту 38 розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» Договору оренди). Згідно підпункту 1 пункту 41 розділу «Відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання Договору» Договору за невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору. Підпунктом 2 пункту 43 розділу «Прикінцеві положення» Договору закріплено - спори пов'язані з орендою землі за цим Договором вирішуються у судовому порядку. Договір оренди підписаний сторонами та скріплений печаткою Відповідача.
Таким чином, уклавши з відповідачем договір оренди від 21.01.2021 № 29/01/21 між позивачем та відповідачем ТОВ «АГРОАЛЬЯНС «ЛТД» в особі директора Рубан А.О. склалися договірні зобов'язання і позивач розраховувала на належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов, які зазначені в підписаному обома сторонами договорі оренди земельної ділянки, та відповідно до вимог чинного законодавства України. На сьогодні відповідач порушує умови визначені Договором оренди (способи та умови розрахунку, строки і порядок внесення орендної плати; обов'язки щодо сплати земельного податку тощо), а саме: у договорі зазначається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21.01.2021 складає 61969,25 грн, Орендна плата - 3% від НГО. Згідно пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель застосовується кумулятивно, тобто послідовно, з урахуванням усіх попередніх індексацій, починаючи з року проведення. Тому, враховуючи умови розділу «Орендна плата» Договору, Відповідач зобов'язаний сплачувати на користь Позивача орендну плату з урахуванням щорічної індексації кожного року оренди у строк не пізніше 31 грудня. Так, до 31.12.2022 орендодавець повинен був сплатити орендну плату за 2022 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі - 1859,00 грн. (3% від нормативно грошової оцінки за земельну ділянку яка у 2022 році склала 61 969,25 грн); до 31.12.2023 орендодавець повинен був сплатити орендну плату за 2023 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі - 1953,89 грн. (3% від нормативно грошової оцінки за земельну ділянку яка у 2023 році склала 65129,68 грн); до 31.12.2024 орендодавець повинен був сплатити орендну плату за 2024 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі - 2188,36 грн. (3% від нормативно грошової оцінки за земельну ділянку яка у 2024 році склала 72945,24 грн). Відповідач, в порушення умов Договору оренди (підпункти 1, 2 пункту 10 розділу «Орендна плата» Договору, підпункти 1, 2, 3 пункту 11 розділу «Орендна плата» Договору, підпункту 5 п.28 «Права Орендодавця» розділу «Інші права та обов'язки Сторін» її розділу «Обов'язки орендаря» розділу «Інші права та обов'язки Сторін», вимоги чинного законодавства), а саме строків виплати орендної плати за 2022 та 2023 рік, виплатив її лише в лютому 2025 року. Орендна плата за 2024 не сплачена до сих пір. Порушуючи строк виплати - ТОВ «ТПК «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» порушив моє право на своєчасне її отримання. Крім того, сплата підприємством орендної плати у 2025 році за 2022 і 2023 роки не може доводити добросовісність орендаря після систематичного невиконання ним договірних зобов'язань. Ніяких дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованою земельною ділянкою позивач не вчиняла. Ніяких порушень умов договору з її сторони не було. Відповідач же постійно (протягом 2022, 2023, 2024 років) порушує умови договору, не виконує взяті на себе зобов'язання повністю або ж виконує їх порушуючи строки встановлені у договорі, позбавлявши мене тих коштів, на які позивач розраховувала під час укладення договору, створює своїми діями для позивача додаткові витрати (податок на землю з фізичних осіб), що доводить недобросовісність його дій.
У зв'язку з викладеним просила розірвати договорі оренди №29/01/21 та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
06.08.2025 від представника відповідача - адвоката Юрченка В.В. надійшла заява, в якій він зазначив, що проти задоволення позову заперечують.
06.08.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій зазначено наступне. Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ТПК «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» про розірвання договору оренди землі, вважають її необґрунтованою, виходячи з наступного. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6325488500:02:000:0345, розташована на території Чкаловської селищної об'єднаної територіальної громади. Вказана ділянка передана в оренду ТОВ «ТПГ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» згідно договору оренди від 25.04.2015, Позивач стверджує, що Відповідач порушив строки виплати орендної плати за 2022-2023 роки, виплативши її в лютому 2025 року, а орендну плату за 2025 рік не сплатив до теперішнього часу. Таким чином, Позивач визнав, що на момент подання позовної заяви заборгованість з сплати орендної плати складає один рік, заборгованість за два роки сплачена. Викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності в частині визначенні періодів, за які орендна плата була сплачена - в лютому 2025 року Позивач отримав орендну плату за 2023-2024 роки, вказане підтверджується змістом відомості про отримання орендної плати. Орендна плата за 2022 рік Відповідачем не сплачена, відповідно, Орендодавем (Позивачем по справі) не отримана, враховуючи таке: до спірних правовідносин в частині виплати орендної плати за 2022 рік мають застосовуватись приписи частини 6 статті 762 ЦК України, якою визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. У зв'язку зі здійсненням збройної агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року в України оголошено військовий стан згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупований територій України від 22.12.2022 року № 309, встановлено, що в період з 24.02.2022 року по 11.09.2022 року на території Чкаловської селищної Ради велись активні бойові дії та вказані території були окуповані (розділ 1 пункт 9 підпункт 2.9. «Чугуївський район», розділ 2 пункт 9 «Чугуївський район»). Таким чином, факт неможливості використання Орендарем спірної земельної ділянки у вказаний період підтверджено змістом вищевказаного нормативного акту, вказаний доказ є належним та достовірним, та не вимагає будь-яких додаткових доказів, в тому числі і факту настання форс-мажорних обставин, так як поняття «обставини, за які орендар не відповідає» є окремою підставою для звільнення орендаря від виконання зобов'язань зі сплати орендної плати, а наявність форс мажорних обставин звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язань. Підставою для звільнення від сплати орендної плати за 2022 рік є положення ч. 6 статті 752 ЦК України, неможливість використання земельної ділянки підтверджується фактом окупації території, т.я.в статті 617 ЦК України йдеться про звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань , а не від їх виконання, - за умови наявності форс-мажорних обставин (якими є в тому числі військові дії). Поняття «виконання зобов'язання» та «відповідальність за невиконання зобов'язань» є різними юридичними поняттями за своїм змістом і регулюються окремими одна від одної правовими нормами. Враховуючи викладене, вважаємо твердження Позивача про те, що для звільнення від виконання зобов'язань (тобто сплати орендної плати за 2022 рік) необхідно отримання довідки ТПП про форс-мажорні обставини, протирічить викладеним положенням чинного законодавства. Крім того при розгляді вказаної справи необхідно прийняти до уваги і положення статті 13 ч. 2,3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: встановлено, що «здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території» Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, а також те, що здійснення Відповідачем господарської діяльності - вирощування сільськогосподарської продукції) пов'язано з використанням спірної земельної ділянки, останній не мав права та можливості через обставина, за які Відповідач не відповідає (окупація території - місця знаходження предмета оренди) користуватися Предметом оренди в період знаходження земельної ділянки на окупованій території в період 24.02.2022 року по 11.09.2022 року та проводити розрахунки за спірним договором (перерахування орендної плати на картку, виплата готівкових коштів на окупованій території була неможлива).
Щодо порушення строків виплати орендної плати за 2023-2024 роки. 1. Згідно пункту 11 підп. 1 спірного договору оренди встановлено строк виплати орендної плати - не пізніше 31 грудня кожного поточного року. Підпунктом 3 пункту 11 Договору оренди передбачено порядок виплати орендної плати: Орендар розміщує інформацію про виплату орендної плати на дошці оголошень Чкаловської селищної Ради. Вказана об'ява була розміщена Орендарем 15 січня 2025 року. Підпунктом 4 пункту 1 спірного договору оренди встановлено обов'язок Орендодавця з'явитись у визначені час та місце за отриманням орендної плати. Позивач з'явилась за отриманням орендної плати в лютому 2025 року, враховуючи викладене, Відповідач не міг її виплатити раніше, ніж вона за нею з'явилась. Той факт, що Позивач з'явилась за отриманням орендного платежу підтверджує факт розміщення Орендарем вищевказаної об'яви. Законодавство України, що регулює правовідносини з оренди землі, визначило такі підстави для дострокового розірвання договору: 2.1. Стаття 141 ч. 1 пункт «д» Земельного Кодексу України - у випадку систематичної (два і більше разів) несплати орендної плати (при цьому під несплатою розуміється не недоплата (сплата в неповному обсязі), а повна несплата (відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року по справі № 918/391/23 - пункт 84). Враховуючи той факт, що на момент подання позовної заяви орендна плата за 2023-2024 роки Позивачу були виплачена, підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди на підставі ст. 141 ЗК України - відсутні. 2.2. Статтею 651 ч. 2 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Прошу суд, при оцінці істотності порушення Відповідачем умов договору зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки врахувати наступне: Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати. По справі, що розглядається, порушення строків виплати орендної плати за 2023-2024 рік - не можна вважати істотним порушенням умов договору, т.я. Позивач досягла мету договору - отримала орендну плату, з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, вона отримала те, на що розраховувала при укладанні договору - орендну плату. Крім того, орендна плата за 2024 рік була виплачена Орендарем з незначним запізненням в лютому 2025 року, з причини, що Позивач з'явилась за її отриманням лише у вказану дату (перше повідомлення про необхідність з'явитись за отриманням орендної плати було розміщено Орендарем на дошці об'яв Чкаловської селищної Ради 15 січня 2025 року і Позивач мала можливість отримати орендну плату з вказаної дати).
Просить суд при ухваленні рішення по справі врахувати: той факт, що Відповідач з моменту укладання до 2022 року належним чином виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати, і далі продовжує їх виконувати; правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові № 918/391/23 від 20 листопада 2024 року (Потрібно враховувати, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об'єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Ба більше, використання земельної ділянки завжди пов'язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки. Якщо дотримуватися згаданого протилежного підходу, то договір буде під постійною загрозою його розірвання, що порушить принцип сталості відносин з використання землі, що своєю чергою стимулюватиме орендаря ставитися до орендованої земельної ділянки у споживацький спосіб, не дбати про неї, не вкладати кошти у покращення чи належне утримання такого особливого виду майна, тобто призведе до того, що орендар не буде обирати таку поведінку, яка більшою мірою відповідала б ознакам доброго господаря стосовно орендованої ним землі. Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов'язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19). Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору. Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин).
Щодо посилання Позивача на те, що внаслідок позбавлення Відповідача статусу платника єдиного податку 4-ї групи у неї виник обов'язок сплачувати земельний податок. Питання оподаткування доходів Відповідача не є предметом спірного договору оренди і жодним чином не пов'язаний зі сплатою орендної плати, тому посилання Позивача на те, що Відповідач з 2022 року не є платником єдиного податку 4-ї групи, як на підставу розірвання договору, не є обґрунтованим.
Крім того позовна заява подана до суду ОСОБА_2 , яка просить розірвати договір оренди, що укладений ОСОБА_3 , при цьому Позивачем не надано доказів того, що фізична особа Бабешко є належним позивачем по справі про розірвання договору оренди, що був укладений особою з іншим прізвищем.
03.09.2025 поштовим зв'язком надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено наступне. Позивач не заперечує, що орендна плата за користування земельною ділянок з кадастровим номером 6325488500:02:000:0345, яка передана в оренду відповідно до Договору оренди № 29/01/21 від 21.01.2021 (надалі - Договір), була сплачена орендарем за 2022 та 2023 роки лише у лютому 2025 року. Орендна плата за 2024 рік на дату подання відповіді на відзив на позовну заяву не сплачена до сих пір. Таким чином, орендар систематично порушує умови Договору, зокрема щодо строків нарахування та сплати орендної плати, встановлених пунктами 10 та 11 Договору, відповідно до яких: обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється щорічно з проведенням індексації. При щорічному обчислені розміру орендної плати враховується у індекс інфляції за попередній рік згідно з Державної служби статистики України (спеціально - уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики) (п. 10 Договору), у Орендна плата за кожний поточний рік оренди землі за цим Договором виплачується у строк не пізніше 31 грудня цього поточного року. Орендна плата за цим договором нараховується щорічно за поточний рік в період з 01 січня по 31 грудня цього поточного року (пункт 11 Договору). Отже сплата орендної плати повинна бути за 2022 рік до 31.12.2022, за 2023 рік - до : 31.12.2023, а за 2024 рік-до 31.12.2024. Фактична сплата орендної плати за користування земельною ділянкою у лютому 2025 року є грубим порушенням умов Договору, і строк прострочення у кілька років не може розцінюватися як «незначне запізнення», як це намагається представити представник відповідача. Договором передбачено чіткий порядок сплати, і порушення цих умов є підставою для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства. Варто також зазначити, що Договір укладено у 2021 році, і саме в цьому році у зобов'язання орендарем виконувалися належним чином. Починаючи з 2022 року, умови Договору систематично порушуються. Представник відповідача не заперечує, що орендна плата за один із років користування земельною ділянкою не була сплачена. Більше того, у своєму відзиві він прямо підтверджує, у що сплата орендної плати за два роки відбулася лише у лютому 2025 року, з порушенням - строків виплати. Жодних доказів нарахування та фактичної сплати орендної плати за кожен окремий календарний рік - зокрема за 2022, 2023 та 2024 роки - відповідачем не надано. Таким чином, факт здійснення часткової сплати у лютому 2025 року не спростовує факту несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди. Більш того, факт відмови відповідача від сплати орендної плати за один із років підтверджується самим відповідачем, що свідчить про порушення ним умов договору та 2 чинного законодавства. Дії відповідача, що виразилися у систематичному порушенні строків внесення орендної плати, свідчать про ігнорування зазначених засад, зокрема принципу добросовісності та справедливості.
Щодо повідомлення про сплату орендної плати. Пунктом 11 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний повідомляти орендодавців про час і місце виплати орендної плати шляхом розміщення оголошення на дошках оголошень, у визначених у підпункті 4 пункту 9 розділу «Орендна плата» Договору, а саме - на дошці оголошень Чкаловської селищної ради. У селищі Пролісне (колишнє смт Чкаловське) наявні три дошки оголошень. Жодного оголошення від орендаря щодо порядку та строків виплати орендної плати на цих дошках не розміщувалося. Це підтверджується як моїми особистими спостереженнями, так і словами і інших мешканців селища, а також працівників Виконавчого комітету Пролісненської (колишньої Чкаловської) селищної ради Чугуївського району Харківської області та КП «Пролісненське ЖКЕУ-2013». Якщо ж такі оголошення були розміщені в інших населених пунктах громади, це унеможливлювало доступ до них позивача, який постійно проживають саме в с. Пролісне. Таким чином, обов'язок інформування орендодавців, передбачений Договором, також у порушено. Більше того, навіть якщо припустити, що таке оголошення було розміщено, воно мало з'явитися до 31.12.2022 (щодо орендної плати за 2022 рік), до 31.12.2023 (за 2023 рік) та до 31.12.2024 (за 2024 рік), але не 15.01.2025, коли орендна плата вже повинна була бути у виплачена відповідно до умов Договору. Крім того, відповідно до підпункту 6 пункту 9 розділу «Орендна плата» Договору у випадку нез'явлення Орендодавця або представника Орендодавця для отримання орендної плати у повідомлене Орендарем місце у визначений час, Орендар надсилає Орендодавцю рекомендованого листа з повідомленням про необхідність отримання орендної плати за звітний період. У повідомлені повинна міститися інформація про місце і час виплати орендної плати, її розмір та контактний телефон, за яким Орендодавець може звернутися за отриманням більш конкретної інформації. Таких листів від Орендаря не було. Докази відправлення таких листів також не надані у представником відповідача. Письмового узгодження перенесення строків отримання орендної плати для сторін не було. А тому перекладати відповідальність про несвоєчасне нарахування і виплату орендної плати на орендодавця є неправильним і необґрунтованим.
Щодо виплати нарахованої орендної плати. Відповідач надає відомість про нарахування паїв №0000-000002 від 01.03.2025. При цьому стверджується, що орендна плата за 2023 рік виплачувалася у 2023 році, а за 2024 рік - з із «незначним запізненням» у 2025 році. Однак згідно з умовами Договору, нарахування орендної плати має здійснюватися щороку окремо, з урахуванням індексації. У поданих матеріалах наявна лише одна відомість, що ставить під сумнів належність та своєчасність виконання зобов'язань. Крім того під час фактичної передачі коштів, яку здійснювала жінка на ім'я ОСОБА_4 , було повідомлено, що виплата здійснюється за 2022 та 2023 роки, а щодо 2024 року нічого не повідомлялося, «можливо кошти видадуть пізніше, чекайте». Після видачі коштів було запропоновано підписати відомість без зазначення дати. Зокрема, підпис, наданий у копії цієї відомості, не є підписом позивача. Звернення до компетентних органів щодо підроблення підпису або подання клопотання про судову експертизу не подавалося виключно через відсутність фінансової можливості. У копії вказаної відомості наявний підпис особи, позначений як: «голова», хоча відповідно до Статуту ТОВ «ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД», повноваження керівника належать директору підприємства. Підпис, зазначений у відомості, не співпадає з підписом директора Рубана, що міститься на кожній сторінці чинного Договору.
Щодо істотності порушення умов договору. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміна або розірвання договору допускається виключно за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. Разом з тим, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною або в інших випадках, визначених договором чи законом. Істотним порушенням договору є таке порушення, внаслідок якого друга сторона в значній мірі позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Частина перша статті 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо така можливість передбачена договором або законом; розірвання договору; зміна умов зобов'язання; стягнення неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди. Таким чином, істотне порушення - це порушення, яке унеможливлює досягнення мети договору для постраждалої сторони. При вирішенні питання щодо істотності порушення необхідно з'ясувати: наявність факту порушення та завданої ним шкоди; характер і розмір цієї шкоди (реальні збитки і/або упущена вигода); наявність істотної різниці між очікуваннями сторони при укладенні договору та фактично отриманим результатом. При оцінці істотності порушення умов договору необхідно враховувати сукупність обставин, зокрема: розмір та характер шкоди, завданої порушенням; неможливість або значні труднощі у стягненні збитків із боржника; об'єктивну значущість порушеного зобов'язання; втрату довіри до контрагента; передбачувані негативні наслідки подальшої співпраці; принципову важливість дотримання умов договору; обсяг виконання зобов'язань до моменту розірвання договору; поведінку боржника (зокрема недобросовісність); неодноразовість порушень, тобто системний характер недотримання умов договору. Додатковим критерієм є розмір шкоди, що не дозволяє потерпілій стороні отримати той результат, на який вона обґрунтовано розраховувала при укладенні договору. Йдеться не лише про безпосередні фінансові втрати, а й про неможливість використати результати договору в очікуваний спосіб. Визначальним є співвідношення між очікуваним результатом та фактичними наслідками виконання договору.
У процесі реалізації умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, у орендарем починаючи з 2022 року допущено низку істотних порушень зобов'язань, : покладених на нього відповідно до умов договору, чинного законодавства України, а саме: відповідач систематично порушує встановлені договором (підпункти 1, 2 пункту 10 розділу «Орендна плата» Договору, підпункти 1, 2, 3 пункту 11 розділу «Орендна плата» і Договору, підпункту 4 пункту 28 «Права Орендодавця» розділу «Інші права та обов'язки Сторін» Договору, підпункту 5 пункту 31 розділу «Обов'язки орендаря» розділу «Інші права Г- та обов'язки Сторін»,) строки сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, і що є істотним порушенням умов договору відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі». Несвоєчасна сплата орендної плати суперечить також положенням ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у - встановлений строк. За один рік користування земельною ділянкою відповідач взагалі відмовляється сплатити орендну плату. З відзиву на позовну заяву стало відомо, що відповідач не використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням та не докладає зусиль для збереження стану земельної ділянки протягом строку оренди, відповідно до вимог законодавства, а цей обов'язок орендаря у закріплений у пункті 17 розділу «Умови використання земельної ділянки» та підпункту 1 Г підпункту 38 розділу «Інші права та обов'язки сторін» Договору оренди. А це є ще одним доказом неналежного виконання умов договору і відповідно до пункту ґ) частини 1 статті 141 - Земельного кодексу України - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для дострокового розірвання договору. Не інформує належним чином позивача, відповідно до умов договору про дату, місце виплати орендної плати, контактний телефон (підпункти 4, 6 пункту 9 розділу «Орендна плата» Договору). Порушуючи умови договору (підпункту 13 пункту 30 «Права Орендаря» розділу «Інші права та обов'язки Сторін» Договору) відповідач здійснив відчуження права оренди земельної : ділянки і не повідомив про це мене-власника землі На підставі ст. 96 Земельного кодексу України та умов договору, орендар зобов'язаний ~ своєчасно і в повному обсязі виконувати податкові зобов'язання, пов'язані з користуванням земельною ділянкою. Невиконання Відповідачем цих зобов'язань негативно впливає на інтереси держави, територіальної громади та орендодавця, що є суттєвим порушенням публічного порядку у сфері землекористування. Незважаючи на те, що Відповідач добровільно уклав договір оренди земельної ділянки, що є правочином відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, та підтвердив свою згоду з усіма його умовами шляхом підписання, у подальшому Відповідач фактично самовільно вирішив, що умови договору можна виконувати вибірково, із затримкою або взагалі не виконувати. Таке ставлення до виконання договірних зобов'язань є грубим порушенням принципу належного виконання зобов'язань, встановленого ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Крім того, сторона, яка прийняла на себе зобов'язання, несе відповідальність за його невиконання або неналежне виконання, і не може самостійно змінювати умови / договору на власний розсуд. Зміна або відмова від виконання зобов'язання в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України). Таким чином, Відповідачем обрано неправомірну модель поведінки щодо виконання договірних зобов'язань, що суперечить основоположним засадам договірного права та порушує баланс інтересів сторін правовідносин.
З приводу оголошення у країні військового стану та відмови орендаря сплачувати орендну плату за 2022 рік. Свою відмову відповідач обґрунтовує указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російської Федерацією», статтею 764 ЦК України та неможливістю обробляти земельні ділянки, що знаходяться в оренді у підприємства. Початок збройної агресії рф проти України є загальновизнаним і встановленим, який не 7 потребує доказування. Посилання представника відповідача на ту обставину, що територія, на якій розташована орендована у позивача земельна ділянка, перебувала в окупації та в зоні проведення активних бойових дій, що є прямим впливом обставин непереборної сили та виключило можливість відповідача використовувати об'єкт оренди відповідно до його цільового призначення, а тому відсутні підстави для сплати орендної плати, є безпідставними та необґрунтованими. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Чкаловська селищна територіальна громада (за :- винятком сел. Пролісне, с. Гаврилівка, с. Тракове, с. Іванівка, с. Миколаївка, с. Нова Гнилиця, с. Осиковий Гай, с. Степове, с. Студенок, с. Юрченкове, с. Дослідне, с. Залізничне) з 24.02.2022 - по 11.09.2022 включена до Переліку територій, тимчасово окупованих рф. Але, відповідач також забуває вказати, що не вся громада була під окупацією і не на всій території громади весь час велися активні бойові дії. Відповідач при здійсненні сівби озимої пшениці на моїй земельній ділянці у середині вересня або на початку жовтня 2021 року, міг би збирати врожай озимої пшениці з середини вересня 2022 року тобто після дати звільнення території, де знаходиться земельна ділянка за Договором оренди від окупації і до настання заморозків. При здійснення Відповідачем сівби ярих культур на спірній земельній ділянці у третій декаді лютого 2022 року, міг би збирати - врожай посаджених ярих культур також після дати звільнення території, де знаходиться земельна ділянка за Договором оренди від окупації. Так, є періоди, коли земельна ділянка для посилення її родючості не обробляється взагалі протягом цілого року, земельна ділянка не обробляється зимою, коли температура повітря нижче 0°С, також є тижні та дні, як то весною, літом та восени, коли земельна ділянка не обробляється тобто ніяк не використовується. Однак, вищезазначені періоди, тижні, дні невикористання земельної ділянки, зокрема, у мирний період не є підставою для звільнення Відповідача, як орендаря за договором оренди, від сплати орендної плати за договором оренди, а отже не можуть бути і в період з 24.02.2022 . по 11.09.2022 або після 11.09.2022 і до теперішнього часу. Оскільки сільськогосподарське виробництво (вирощування зернових, зернобобових та олійних культур) є сезонним видом господарювання і використання спірної земельної ділянки відбувається не постійно, кожного дня, а лише з певною періодичністю. З огляду на вищезазначене можна дійти висновку, що користування земельної ділянкою відбувається навіть тоді, коли фактично Відповідач нею не користується в прямому сенсі. Будь-яких доказів, які б підтверджували те, що земельна ділянка дійсно в 2021 році не була засіяна Відповідачем озимою пшеницею або у 2022 році ярими культурами та надалі після 11.09.2022 не відбувалося збирання врожаю внаслідок такої і сівби, Відповідачем не надавалося. Відтак, не оброблення спірної земельної ділянки у період з 24.02.2022 по 11.09.2022 або, навіть, протягом одного та або двох років в межах строку дії договору оренди не може звільняти Відповідача від сплати орендної плати та інших правових і наслідків, що випливають з огляду на порушення Відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди. Інші міркування та доводи Відповідача про те, що протягом періоду тимчасової окупації та 2022 та 2023 років, Відповідач був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати є також безпідставними. Належними доказами ймовірного забруднення вибухонебезпечними предметами орендованої земельної ділянки можуть бути, зокрема: (1) донесення ДСНС про проведення НТО території; або (2) звіт ДСНС щодо проведення НТО території або (3) звіт ДСНС щодо з проведення технічного обстеження території в яких зазначається, що орендована земельна ділянка забруднена ВНП. Мною було зроблено звернення до Чугуївського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області про ймовірність забруднення спірної земельної ділянки. Як тільки надійде " відповідь, вона буде надана на розгляд суду. Відповідач стверджує, що можливо земельна ділянка забруднена вибухонебезпечними предметами, але з моменту деокупації територій Пролісненської (колишньої Чкаловської) територіальної громади, а саме з 11.09.2022, де знаходиться земельна ділянка, відповідач не здійснив дій, пов'язаних з проведенням обстеження та очищення земельної ділянки від забруднення вибухонебезпечними предметами. Вважаючи земельну ділянку забрудненою, відповідач не звертався для проведення відповідних робіт ні до ГУ ДСНС України у Харківській області, ні до Чкаловської селищної військової адміністрації, як до замовника (послуг з розмінування). На сьогодні земельна ділянка, яка перебуває у користуванні товариства так і не обробляється ним, хоча відповідач зобов'язаний використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та докладати зусиль для збереження стану земельної ділянки протягом строку оренди, відповідно до вимог законодавства, з огляду на умови пункту 17 розділу «Умови використання земельної ділянки» Договору та підпункту 1 підпункту 38 розділу «Інші права та обов'язки сторін» Договору оренди. А це є ще одним доказом неналежного виконання умов договору. Так, Чкаловська селищна військова адміністрація листом від 05.08.2025 № 05-01-05/27 повідомляє, що ТОВ «ТПК» АГРОАЛЬЯНС ЛТД», код ЄДРПОУ 35598316, або його уповноважена особа, у 2022,2023,2024 та/або 2025 роках, не зверталося до начальника Чкаловської селищної військової адміністрації як до замовника послуг з розмінування з клопотанням про включення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6325488500:02:000:0345, площею 2,0000 га, до Переліку земельних ділянок, які потребують обстеження на предмет наявності або відсутності вибухонебезпечних предметів. ТОВ «ТПК» АГРОАЛЬЯНС ЛТД», код ЄДРПОУ 35598316, або його уповноважена особа, у 2022, 2023, 2024, та/або 2025 роках, не зверталася до начальника Чкаловської селищної військової адміністрації з проханням визнати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6325488500:02:000:0345, площею 2,0000 га, яка перебуває у користуванні товариства, непридатною для використання у зв'язку з її забрудненням та/або засміченням вибухонебезпечними предметами. Начальник Чкаловської селищної військової адміністрації у 2022, 2023, 2024, та/або 2025 роках не видавав розпорядження про визнання зазначеної вище земельної ділянки забрудненою та/або засміченою вибухонебезпечними предметами або потенційно забрудненою та/або засміченою вибухонебезпечними предметами. ТОВ «ТПК» АГРОАЛЬЯНС ЛТД», код ЄДРПОУ 35598316, або його уповноважена особа, у 2022,2023,2024 та/або 2025 роках, не зверталося до начальника Чкаловської селищної військової адміністрації з проханням про звільнення від сплати земельного податку та/або мінімального податкового зобов'язання за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6325488500:02:000:0345, площею 2,0000 га, яка перебуває в користуванні товариства. Начальником Чкаловської селищної військової адміністрації у 2022, 2023, 2024 та/або ж у 2025 роках не видавалося ніякого розпорядження про звільнення ТОВ «ТПК» АГРОАЛЬЯНС ЛТД», код ЄДРПОУ 35598316, від сплати земельного податку та/або мінімального податкового зобов'язання щодо вищевказаної земельної ділянки. Тобто ніяких даних або відомостей, які б свідчили про забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6325488500:02:000:0345, що знаходиться в оренді у ТОВ «ТПК» АГРОАЛЬЯНС ЛТД» вибухонебезпечними предметами немає.
Щодо обставин непереборної сили (форс мажорні обставини). Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні»). Є лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який засвідчив, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Але, цей лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. У постанові Верховного Суду України від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих - ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону «Про торгово промислові палати в Україні» а також такий лист не є: документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого і могли настати певні форс-мажорні обставини. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22). Відповідачем, як суб'єктом господарської діяльності, не наданий суду Сертифікат, виданий ТПП України, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин > непереборної сили), як того вимагає Закон України «Про Торгово-промислові палати», а отже обставина, на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, як то на існування на території України та безпосередньо у Харківській області обставин непереборної сили, що виключило можливість відповідача використовувати об'єкт оренди, відповідно до його цільового призначення, є безпідставним та недоведеним. Також, у Постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 (послалися також на постанову ВСУ від 12.04.2017 у справі №913/869/14) судді звертають увагу на те, що Форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого у виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних - наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Форс мажор може впливати на виконання одного договору / зобов'язання і не впливати щодо виконання іншого, залежно від сутності зобов'язання, стану боржника. Висновки про те, х що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, г яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17,від 30.11.2021 у справі ? №913/785/17. Крім того відповідно до Постанови Верховного суду України від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, у разі існування форс-мажору відповідач повинен був направити орендодавцю повідомлення про форс-мажор іншій якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). Такого повідомлення не було. Тобто, відповідач не довів обставини, які свідчать про те, що орендована земельна ділянка не використовувалася ним або не могла бути використана ні протягом 2022, ні протягом 2023, ні протягом 2024 роках.
Відповідач стверджує, що питання оподаткування доходів ТОВ не є предметом спірного договору оренди та не пов'язане зі сплатою орендної плати. З таким твердженням позивач не може погодитися. Відповідно до підпункту 6 пункту 31 розділу «Інші права та обов'язки сторін» Договору оренди, обов'язок зі сплати передбачених чинним законодавством податків покладається на орендаря - ТОВ «ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД». Однак, через анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи, відповідач у 2022, 2023 та 2024 роках не здійснював сплату відповідних податків за користування спірною земельною ділянкою. Цей факт підтверджується витягом із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходів, нараховані податки та військовий збір, наданим в електронному вигляді 14.05.2025, а також податковими повідомленнями-рішеннями про утворення у позивача податкового боргу за 2023-2024 роки, що додані до позовної заяви. Зокрема, згідно з копією відомості про нарахування паїв від 01.03.2025 № 0000-000002, відповідачем було виплачено позивачу 3 370,08 грн (по 1 685,04 грн за 2023 і 2024 роки). Проте, згідно з даними податкових органів, лише податок на землю за відповідні роки становив 1 322,36 грн, окрім того, позивач зобов'язана сплатити ще й військовий збір у розмірі 1,5% від суми нарахованого доходу. Відповідач не надав жодних доказів належного виконання обов'язку щодо сплати податків у 2023 та 2024 роках. Це свідчить про систематичне неналежне виконання орендарем своїх зобов'язань, що є самостійною підставою для дострокового розірвання договору відповідно до пункту «д» частини другої статті 141 Земельного кодексу України - у зв'язку із систематичною несплатою земельного податку.
Щодо неналежності особи позивача. У відзиві відповідач стверджує, що позивачем у справі є неналежна особа - ОСОБА_2 , оскільки договір оренди був укладений із ОСОБА_3 . Це твердження є безпідставним. Дійсно, 21.01.2021 між позивачем, ОСОБА_3 , та ТОВ «ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД» було укладено договір оренди землі № 29/01/21. Однак, 13.12.2023 вона уклала шлюб, внаслідок чого змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Мій ідентифікаційний код залишився незмінним. Відповідно до законодавства України, зокрема Податкового кодексу, реєстраційний номер облікової картки платника податків у (РНОКПП) є сталим і використовується для ідентифікації особи незалежно від зміни прізвища. Під час виплати орендної плати у лютому 2025 року позивач особисто надала представнику у відповідача (пані ОСОБА_4 ) копії паспорта (зі зміненим прізвищем), ІПН (зі зміненим прізвищем) та свідоцтва про шлюб, що підтверджує її право отримувати орендну плату та бути - стороною договору. Тож відсутні будь-які підстави для сумнівів у належності особи позивача.
У відзиві відповідач посилається на попередній розрахунок судових витрат у розмірі 20 000 грн, пов'язаних із правничою допомогою. Проте жодного розрахунку або документального підтвердження понесених витрат не надано. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір судових витрат встановлюється судом на підставі доказів, які підтверджують їх наявність, зокрема договорів про надання правничої допомоги, актів приймання-передачі, платіжних документів тощо. Відповідач таких доказів не подав. Згідно зі статтею 137 ЦПК України, сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу самостійно. У разі задоволення позову, компенсація витрат допускається, але тільки за умови доведення їх наявності, необхідності та розумності розміру, що враховується судом відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України. Оскільки відповідач не надав належних доказів понесених витрат, будь-які посилання на суму 20 000 грн не можуть вважатися обґрунтованими.
Позивач надала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Юрченко В.В. надав заяву, в якій просив проводити розгляд без його участі, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №202970146 від 04.03.2020 (а.с.9) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення органу місцевого самоврядування б/н, виданого 12.02.2020 Чкаловської селищною радою, належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим №6325488500:02:000:0345 площею 2 га.
21.01.2021 між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , Орендодавець) та ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 355998316, орендар) укладено договір оренди землі №29/01/21 (копія а.с.10-14), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6325488500:02:000:0345, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на землях Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області площею 2.00 га; нормативно грошова оцінки Земельної ділянки на дату укладення договору з урахуванням коефіцієнту індексації становить - 61969.25 грн.; строк дії договору 49 років; орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає - 1859.08 грн.; орендна плата виплачується в грошовій формі; за бажанням орендодавця орендна плата може виплачуватися в натуральній або відробітковій формі; за згодою сторін в рахунок орендної плати орендодавцеві може бути відпущено сільськогосподарську продукцію, товари, а також надано послуги; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється щорічно з проведенням індексації; плата нараховується з 01 січня по 31 грудня щорічно за звітній період; про точний час та місце видачі орендної плати Орендар повідомляє шляхом розміщення відповідного повідомлення на дошках об 'яв зазначених в пп.4 п. 9 даного Договору; сторони мають право письмово узгодити перенесення строків отримання орендної плати. Крім того договором передбачено умови використання земельної ділянки, умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, умови повернення земельної ділянки, обмеження щодо використання ділянки, інші права та обов'язки сторін, ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини, зміна умов договору та припинення його дії (у письмовій формі за взаємною згодою сторін у формі додаткових угод до договору; у судовому порядку), правові наслідки переходу права власності на орендовану земельну ділянку, умови передачі земельної ділянки в суборенду, відповідальність сторін за невиконання зобов'язань. Надано до суду і копію акту приймання-передачі земельної ділянки б/д до договору №29/01/21 (а.с.15).
Відомості щодо права власності та права оренди зафіксовано також у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №427233739 від 16.05.2025 (а.с.16 - запис №40608218 від 15.02.2021), також у вказаній інформації наявний запис про право суборенди - 58626419 від 14.02.2025 (суборендар - ФГ «Дружба інвест», орендар - ТОВ «ТПК «Агроальянс»).
Надано до суду і копію свідоцтва про шлюб, укладеного 13.12.2022 між ОСОБА_2 , 1969 р.н., та ОСОБА_3 , 1985 р.н., дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.53).
До суду надано копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.05.2024 за період з 01.01.2020 по 31.03.2025 (а.с.17-20), з якого вбачається, що на рахунок позивача від відповідача кошти надходили у червні 2021 та березні 2025.
Позивачем надано і копії повідомлень з ГУ ДПС у Харківській області щодо нарахування податкового зобов'язання - земельного податку з фізичних осіб за 2023 та 2024 роки за земельну ділянку № 6325488500:02:000:0345.
Згідно копії нарахування паїв №0000-000002 (а.с.37/2) ОСОБА_3 01.03.2025 виплачено орендну плату за 2023 рік та 2024 рік у сумі 3370.08 грн.
Надано до суду і копію відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору щодо ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» за березень 2025 (а.с.37-38), згідно якого щодо платника з РНОКПП НОМЕР_1 сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
З копії листа №05-01-05/27 від 05.08.2025 з Чкаловської СВА (а.с.54-55) вбачається наступне. ТОВ «ТПК» АГРОАЛЬЯНС ЛТД» не зверталося у 2022, 2023, 2024 та/або 2025 роках до начальника Чкаловської селищної військової адміністрації як до замовника послуг з розмінування з клопотанням про включення земельної діл. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6325488500:02:000:0345 площею 2,0000 га, до Переліку земельних ділянок, які потребують обстежень, на предмет наявності або відсутності вибухонебезпечних предметів; з проханням визнати земельну ділянку непридатною для використання у зв'язку з її забрудненням засміченням вибухонебезпечними предметами, проханням про звільнення сплати земельного податку та/або мінімального податкового зобов'язання земельну ділянку; начальник Чкаловської СВА у 2022, 2023, та/або 2025 роках не видавав розпорядження про визнання зазначеної земельної ділянки забрудненою та/або засміченою вибухонебезпечними предметами або потенційно забрудненою та/або засміченою вибухонебезпечними предметами та/або про звільнення ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» від сплати земельного податку та/або мінімального податкового зобов'язання щодо вищевказаної земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Приписами ст.24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
До відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
Положеннями ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно з частиною 3ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Частинами 1,2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є : об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з ч.1, 2ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 1ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями13,15,21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
В зв'язку із запровадженням на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов'язань, або ж виконання договірних зобов'язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
Згідно з положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309, згідно з якою землі Чкаловської селищної Ради Чугуївського району Харківської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 24.02.2022 року по 11.09.2022 року перебувало під тимчасовою окупацією, а наразі належить до територій можливих бойових дій.
Враховуючи, що Чкаловська селищна Рада Чугуївського району Харківської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 24.02.2022 року по 11.09.2022 року перебувало під тимчасовою окупацією у відповідача була відсутня можливість використання об'єкту оренди з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік.
Оскільки орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів та у 2022 році не провів посівну компанію, за таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки.
Такий висновок викладено у постановах Харківського апеляційного суду від 25.07.2025 по справі №636/3643/24 (22-ц/818/2642/25) та від 09.10.2025 по справі №636/3602/24 (провадження 22-ц/818/3171/25).
При цьому суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач сплатив орендну плату позивачу за 2023 та за 2024 роки, систематичні порушення строків оплати орендної плати відсутні.
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частинами 1-4 статті 12 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тому суд вважає за доцільне судові витрати, понесені ОСОБА_1 , при зверненні до суду залишити за позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.12, 13, 76, 78, 95, 141, 258-259, 280-283, 354ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК» Агроальянс «ЛТД» про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без задоволення.
Судові витрати ОСОБА_1 , пов'язані з розглядом справи - залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення суду виготовлено 10.11.2025.
Суддя О.О. Золотоверха