65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд вимог кредитора
"31" жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/3358/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №3-916/25/25 від 08.10.2025 р.) Головного управління ДПС в Одеській області про визнання поточних грошових вимог до боржника у справі №916/3358/24
за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:44069166);
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 99; код ЄДРПОУ 31327342)
про визнання банкрутом
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:
від боржника: не з'явились;
від кредитора: не з'явились;
ліквідатор банкрута: не з'явилась;
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів»; визнано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» в сумі 841 244,05 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» строком на 170 календарних днів до 03.03.2025 р.; розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2024 р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» визнано банкрутом; відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 19.03.2026 р., ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» призначено арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну.
08.10.2025 р. до господарського суду надійшла заява (вх. №3-916/25) Головного управління ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів», у якій заявник просить суд визнати грошові (кредиторські) вимоги до боржника у розмірі 280 548,91 грн. (штраф, пеня), із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів.
До заяви з грошовими вимогами надано копії: розрахунку податкового боргу; довідки про суми податкового боргу; ідентифікаційні дані стосовно боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2025 р. прийнято та призначено до розгляду заяву (вх. №3-916/25 від 08.10.2025 р.) Головного управління ДПС в Одеській області про визнання поточних грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» в сумі 280 548,91 грн. на "29" жовтня 2025 р. о 13:50 год., про що повідомлено заявника та ліквідатора банкрута.
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. подано до суду відзив (вх. №32339/25 від 15.10.2025 р.) на заяву Головного управління ДПС в Одеській області з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів», відповідно до якого грошові вимоги заявника визнаються ліквідатором банкрута у повному обсязі на суму 280 548,91 грн.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2025 р. оголошено перерву в розгляді заяви Головного управління ДПС в Одеській області з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» до "31" жовтня 2025 р. до 11:00 год., про що повідомлено учасників справи.
П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що жодних доказів, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з'явилися, суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника за відсутністю таких учасників справи, за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заяву Головного управління ДПС в Одеській області, відзив ліквідатора банкрута з доданими до них документами/доказами, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області (ухвалою підготовчого засідання суду) від 11.09.2024 р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» в сумі 831 177,54 грн., із задоволенням у 3 (третю) чергу вимог кредиторів; 10 066,51 грн., із задоволенням у 2 (другу) чергу вимог кредиторів та 233 242,25 грн., із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів.
В обґрунтуванні заяви з грошовими вимогами, Головне управління ДПС в Одеській області зазначає про наявність у ТОВ “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» заборгованості перед бюджетом у загальному розмірі 280 548,91 грн., а саме податкової заборгованості/недоїмки, яка складається із:
- пені по податку на додану вартість (б/к 14010100) за період з 18.12.2019 р. по 11.09.2024 р. - 83 651,07 грн.;
- пені по податку на прибуток приватних підприємств (б/к 11021000) за період з 18.12.2019 р. по 11.09.2024 р. - 193 411,59 грн.;
- пені по військовому збору (б/к 11011100) за період з 18.12.2019 р. по 11.09.2024 р. - 222,98 грн.;
- пені по податку на доходи фізичних осіб (б/к 11010100) за період з 18.12.2019 р. по 11.09.2024 р. - 3 263,27 грн.
Виходячи із наведеного, Головне управління ДПС в Одеській області, звернулось до господарського суду із заявою про визнання поточних грошових вимог, що виникли після відкриття провадження (11.09.2024 р.) у справі №916/3358/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» в сумі 280 548,91 грн. Доказів, сплати вказаної суми заборгованості перед бюджетом суду не надано.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
П. 41.4 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, ст.ст. 87, 95-99 ПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок задоволення вимог кредиторів, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.
Згідно абз. 3-5 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Висновки суду.
Оцінюючи надані Головним управлінням ДПС в Одеській області докази в сукупності, суд вважає, що вимоги кредитора є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає поточні грошові вимоги Головного управлінням ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» у сумі 280 548,91 грн., із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів.
Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, підлягають задоволенню у першу чергу вимог кредиторів.
Таким чином, витрати Головного управлінням ДПС в Одеській області, пов'язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами у розмірі 6 056,00 грн., враховуються у 1 (першу) чергу задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 45, 46, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати поточні грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ: 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробничий центр “Тензометричних вимірів» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 99; код ЄДРПОУ 31327342) в сумі 280 548,91 грн. із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів. Решту вимог, які складаються з витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 6 056,00 грн. врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 31 жовтня 2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 10 листопада 2025 року у зв'язку із аварійними та плановими відключеннями електроенергії в Господарському суді Одеської області у вказаний період, що підтверджується відповідними актами суду.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ГУ ДПС в Одеській області; ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Колмикової Т.О.
Суддя Л.І. Грабован