79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" листопада 2025 р. Справа №921/341/24(921/275/25)
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від скаржник: Добровольський А.Т.;
від позивача: Савон О.Ю.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" б/н від 20.08.2025 (вх. №01-05/2566/25 від 20.08.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.08.2025
у справі № 921/341/24 (921/275/25) (суддя Чопко Ю.О.)
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укрнафта»
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток"
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каратойл"
до відповідача-3: Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
про:
- визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" договору про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф на суму 210000000,00 грн;
- визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договір відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2301 на суму 107003970, 30 грн.
- визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договір відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2601 на суму 60200000, 00 грн.
- стягнення з Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі Сток» грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф у розмірі 167203970,30 грн, та судові витрати.
в межах справи №921/341/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток"
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/341/24(921/275/25) за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каратойл" та 3. Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", договору про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф на суму 210000000,00 грн; визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл" договору відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2301 на суму 107003970, 30 грн; визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договору відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2601 на суму 60200000, 00 грн; стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф у розмірі 167203970,30 грн та судові витрати в межах справи №921/341/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток".
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 заяву (вх.№ 5509 від 30.07.2025) Акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ: 00186520, адреса: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) в межах суми 167 203 970, 30 грн, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно: НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (Код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г); НОМЕР_2 відкритий в Акціонерному товаристві "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Код ЄДРПОУ 14352406, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32); НОМЕР_3 відкритий в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).
04.08.2025 через підсистему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з заявою №б/н 04.08.2025 (вх.№5597 від 04.08.2025) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі 921/341/24(921/275/25).
В обґрунтування заяви відповідач 3 зазначав, що наявними в матеріалах справи доказами спростовуються доводи ПАТ "Укрнафта" про те, що грошові кошти в розмірі 167 203 970,30 грн., на які судом першої інстанції накладено арешт, що є частиною боргу АТ НЗФ перед ТОВ "Енерджі Сток". Останній, на думку заявника, був повністю погашений АТ НЗФ на користь належного кредитора - ТОВ "Каратойл". Наведені обставини в повній мірі спростовують передумови для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, оскільки документальне підтвердження відсутності боргу АТ НЗФ перед ТОВ "Енерджі Сток" спростовує саму підставу для арешту коштів для забезпечення такого стягнення.
У даному випадку ПАТ "Укрнафта" вправі вимагати виконання грошового зобов'язання на користь ТОВ "Енерджі Сток", у тому числі шляхом вжиття заходів забезпечення позову, виключно від ТОВ "Каратойл", а не від АТ НЗФ.
Задоволення заяви позивача про забезпечення позову, враховуючи погашення АТ НЗФ заборгованості за Договором фінансової допомоги №ЕС2206/1-Ф від 14.06.2022, має наслідком, фактично, покладення на нього подвійних грошових втрат за цим договором, що є протиправним.
Також, заявник звертав увагу суду на те, що у позивача відсутні ризики невиконання рішення суду, у випадку задоволення позову, адже активи відповідача-3 значно перевищують його зобов'язання, що підтверджується відомостями про фінансово-майновий стан.
Таким чином, відповідач-3 вважав, що накладення арешту на кошти товариства спрямовано не на усунення ризику невиконання рішення суду в даній справі, а на ускладнення господарської діяльності Відповідача-3 як критично важливого для економіки суб'єкта господарювання.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.08.2025 у справі №921/341/24(921/275/25) відмовлено у задоволенні клопотання б/н від 04.08.2025 (вх. №5597 від 04.08.2025) Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про скасування заходів забезпечення позову у справі №921/341/24 (921/275/25).
Ухвала господарського суду мотивована тим, що наведені відповідачем обґрунтування щодо скасування заходів забезпечення позову фактично зводяться до невизнання позовних вимог, оцінка яких належить до компетенції суду під час розгляду спору у даній справі.
Також, місцевий господарський суд зазначив, що наведені заявником обставини не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом у даній справі, при цьому, заявником не надано відповідних доказів, які б спростовували необхідність у застосуванні таких заходів, а також підтверджували б, що необхідність у таких заходах відпала. Будь-яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення не наведено. З огляду на викладене, господарський суд вважав, що у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.08.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.08.2025 у справі №921/341/24(921/275/25) та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» про скасування заходів забезпечення позову та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі № 921/341/24(921/275/25).
Зазначає, що суд першої інстанції, вживаючи заходи забезпечення позову залишив без розгляду, тобто не надав оцінки по суті, доводам Відповідача-3 про те, що борг, на суму якого Позивачем ініційовано арешт коштів, є погашеним, а також те, що АТ НЗФ є платоспроможним суб'єктом господарювання, що виключає необхідність забезпечення позову в силу спроможності Відповідача-3 виконувати майнові зобов'язання перед контрагентами.
На переконання АТ НЗФ, відповідність заходу забезпечення критеріям адекватності та співмірності повинна оцінюватись судом як на дату розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, так і на дату розгляду клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Тобто з урахуванням перелічених критеріїв суд повинен надавати оцінку необхідності та доцільності подальшої дії вжитих заходів забезпечення позову.
Окрім цього, вказує, що починаючи з 14.07.2023 та станом на дату розгляду заяви Позивача, зобов'язання АТ НЗФ за Договором фінансової допомоги №ЕС2206/1-Ф від 14.06.2022, право вимоги за яким було відступленим відповідно до Договорів про відступлення права вимоги №В6-2601 від 26.05.23 та №В6-2301 від 24.05.23, є припиненим. Оскільки зобов'язання є припиненим, а борг АТ НЗФ - відсутнім - права вимоги на дату розгляду даної справи - не існує. Наведені обставини, на думку скаржника, в повній мірі спростовують передумови для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, як і необхідність продовження їхньої дії, оскільки документальне підтвердження відсутності боргу АТ НЗФ перед ТОВ «Енерджі Сток» спростовує саму підставу для арешту коштів для забезпечення такого стягнення.
03.09.2025 від ПАТ "Укрнафта" надійшов відзив б/н від 02.09.2025 (вх.№ 01-04/6757/25) на апеляційну скаргу в якому позивач зазначає, що доводи останнього про відсутність заборгованості АТ НЗФ є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. У зв'язку з чим вказані доводи не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову.
Посилання відповідача3 на заподіяння шкоди товариству вважає безпідставними, оскільки звернення Позивача з заявою про вжиття заходів забезпечення позову направлене в першу чергу на виконання завдань господарського судочинства, що у свою чергу унеможливлює визнання такої поведінки як такої, що наносить яку-небудь шкоду правам АТ "НЗФ".
Також звертає увагу суду на те, що активи відповідача-3 значно перевищують його зобов'язання тому арешт грошових коштів у розмірі 167 203 970,30 грн, не буде мати суттєвого впливу на можливість АТ НЗФ виконувати свої поточні зобов'язання та здійснювати господарську діяльність, як і не буде створювати ризики заподіяння останньому збитків.
Відповідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" б/н від 20.08.2025 (вх. №01-05/2566/25 від 20.08.2025) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.08.2025 у справі №921/341/24 (921/275/25).
Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено розгляд справи на 21.10.2025.
Ухвалою суду від 21.10.2025 відкладено розгляд справи на 05.11.2025.
В судовому засіданні 05.11.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарг з підстав викладених у них. Представник позивача заперечив щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За змістом ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в т.ч. з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи, або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч.4 ст.145 ГПК).
Частиною 2 ст. 145 ГПК України встановлено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Оскільки забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду (у випадку задоволення законних вимог позивача), то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі №15/155-б, від 21.11.2022 року у справі №916/621/22, від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23).
Більш того, Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23) вказав, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування.
Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Заявляючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідач 3 повинен у заяві вказати обставини і додати до заяви належні докази вказаних обставин.
Ці обставини (вказані відповідачем у заяві) або мають спростовувати підстави для забезпечення позову або мають бути такими (новими), які істотно впливають на переоцінку вказаних судом в ухвалі підстав забезпечення позову.
Саме доведені суду обставини можуть бути підставою для скасування чи зміни вжитих судом заходів забезпечення позову, за умови, якщо суд визнає їх достатніми для цього та визнає їх перевагу над вказаними в ухвалі суду підставами для забезпечення позову.
Як вже було вказано вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 заяву (вх.№ 5509 від 30.07.2025) Акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ: 00186520, адреса: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) в межах суми 167 203 970, 30 грн, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно: НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (Код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г); НОМЕР_2 відкритий в Акціонерному товаристві "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Код ЄДРПОУ 14352406, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32); НОМЕР_3 відкритий в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).
Колегія суддів зазначає, що як в заяві про скасування заходів забезпечення позову, так і в апеляційній скарзі, доводи скаржника фактично зводяться до незгоди відповідача 3 з ухвалою суду, якою було вжито заходи забезпечення позову.
В свою чергу, предметом апеляційного оскарження в даному випадку є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Тобто, до предмету доказування належить встановлення обставин наявності чи відсутності підстав для скасування вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
Також, як правомірно звернув увагу суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, що незгода відповідача-3 з обґрунтуванням та доводами позовної заяви не є обставиною, з якою господарський процесуальний закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення позову. Адже, дані питання не входять до кола обставин, які підлягають з'ясуванню на стадії забезпечення позову, а підлягають перевірці судом при вирішенні справи по суті. Крім того, додатково доводять, що між сторонами виник спір, що є однією з умов вжиття заходів забезпечення позову.
В свою чергу, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідачем 3 не наведено обґрунтованих доводів та не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились обставини (до винесення процесуального рішення у справі по суті спору), що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Відповідач фактично посилається на те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають його належній господарській діяльності, замість того, щоб вказувати, які саме обставини з моменту вжиття заходів забезпечення позову змінилися і чому відпала необхідність вжиття таких заходів забезпечення.
В той же час, застосування заходів забезпечення позову у цій справі не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час та лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені заявником обставини не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом у даній справі. При цьому, заявником не надано відповідних доказів, які б спростовували необхідність у застосуванні таких заходів, а також підтверджували б, що необхідність у таких заходах відпала.
Будь-яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення не наведено.
А отже, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 11.08.2025 у справі №921/341/24 (921/275/25) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для її скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" б/н від 20.08.2025 (вх. №01-05/2566/25 від 20.08.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.08.2025 у справі №921/341/24 (921/275/25) - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.