79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" листопада 2025 р. Справа №921/341/24(921/275/25)
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від скаржник: Добровольський А.Т.;
від позивача: Савон О.Ю.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" б/н від 20.08.2025 (вх. №01-05/2633/25 від 28.08.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 (повний текст ухвали складено 21.08.2025)
у справі № 921/341/24 (921/275/25) (суддя Хома С.О.)
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укрнафта»
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток"
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каратойл"
до відповідача-3: Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
про:
- визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" договору про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф на суму 210000000,00 грн;
- визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договір відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2301 на суму 107003970, 30 грн.
- визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договір відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2601 на суму 60200000, 00 грн.
- стягнення з Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі Сток» грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф у розмірі 167203970,30 грн, та судові витрати.
в межах справи №921/341/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток"
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/341/24(921/275/25) за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каратойл" та 3. Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", договору про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф на суму 210000000,00 грн; визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл" договору відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2301 на суму 107003970, 30 грн; визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договору відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2601 на суму 60200000, 00 грн; стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф у розмірі 167203970,30 грн та судові витрати в межах справи №921/341/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток".
30.07.2025 через систему “Електронний суд» від Акціонерного товариства “Укрнафта» Заява № без номера, документ сформований в системі “Електронний суд» 29.07.2025 (вх.№ 5509 від 30.07.2025) про забезпечення позову , в якій просить:
- прийняти заяву про вжиття заходів забезпечення позову та долучити до матеріалів справи №921/341/24(921/275/25).
- протягом 2-х днів з моменту отримання даної заяви вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ: 00186520, адреса: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) в межах суми 167 203 970, 30 грн. (сто шістдесят сім мільйонів двісті три тисячі дев'ятсот сімдесят грн. 30 коп.), які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно:
НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (Код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г);
НОМЕР_2 відкритий в Акціонерному товаристві “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Код ЄДРПОУ 14352406, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32);
НОМЕР_3 відкритий в Акціонерному товаристві “АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).
- в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову вказати, відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження», дату набрання нею чинності (відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення), строк пред'явлення її до виконання (три роки), найменування та ідентифікуючі дані стягувача - Акціонерне товариство “Укрнафта» (код ЄДРПОУ: 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) та боржника - Акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ: 00186520, адреса: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 заяву (вх.№ 5509 від 30.07.2025) Акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ: 00186520, адреса: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) в межах суми 167 203 970, 30 грн, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно: НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (Код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г); НОМЕР_2 відкритий в Акціонерному товаристві "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Код ЄДРПОУ 14352406, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32); НОМЕР_3 відкритий в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).
Ухвала мотивована тим, що оскільки предметом позову в тому числі є вимоги майнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення вимагатиме примусового виконання, а його виконання в майбутньому безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача 3 необхідна сума грошових коштів, а отже, із врахуванням наданих позивачем доказів, господарський суд вказав, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявленої суми 167 203 970,30 грн, є релевантним з предметом позову і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, у зв'язку із чим, суд першої інстанції вважав за необхідне заяву № без номера, документ сформований в системі “Електронний суд» 29.07.2025 (вх.№ 5509 від 30.07.2025) Акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення позову задовольнити.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.08.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі №921/341/24(921/275/25) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» від 29.07.2025 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 167 203 970,30 грн. у справі № 921/341/24(921/275/25) за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", Товариства з обмеженою відповідальністю "Каратойл", Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання недійсними договорів та стягнення грошових коштів.
Зазначає, що починаючи з 14.07.2023 (дата внесення останнього платежу) та станом на дату розгляду заяви Позивача, зобов'язання АТ НЗФ за Договором фінансової допомоги №ЕС2206/1-Ф від 14.06.2022, право вимоги за яким було відступлено відповідно до Договорів про відступлення права вимоги №В6-2601 від 26.05.23 та №В6-2301 від 24.05.23, є припиненим. Оскільки зобов'язання є припиненим, а борг АТ НЗФ - відсутнім - права вимоги на дату розгляду даної справи - не існує. Отже, на думку скаржника, наведеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами спростовуються доводи ПАТ «Укрнафта» про те, що грошові кошти в розмірі 167 203 970,30 грн., на які судом першої інстанції накладено арешт, що є частиною боргу АТ НЗФ перед ТОВ «Енерджі Сток», оскільки зазначений борг був повністю погашений АТ НЗФ на користь належного кредитора - ТОВ «Каратойл».
Також, зазначає, що враховуючи фактичну сплату АТ НЗФ суми боргу, що є предметом стягнення в даній справі й платоспроможний фінансово-майновий стан Відповідача-3, накладення арешту оскаржуваною ухвалою на кошти останнього спрямовано не на усунення ризику невиконання рішення суду в даній справі, а на ускладнення господарської діяльності Відповідача-3 як критично важливого для економіки суб'єкта господарювання.
02.09.2025 від ПАТ "Укрнафта" надійшов відзив б/н від 02.09.2025 (вх.№ 01-04/6753/25) на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що доводи Відповідача 3 про те, що сам факт виконання зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф може свідчити про відсутність підстав для стягнення з товариства грошових коштів за наслідком визнання правочину недійсним є помилковими та звернення Позивача з заявою про вжиття заходів забезпечення позову направлене в першу чергу на виконання завдань господарського судочинства, що у свою чергу унеможливлює визнання такої поведінки як такої, що наносить яку-небудь шкоду правам АТ «НЗФ».
Також, вважає, що що застосовний захід забезпечення позову є адекватним відповідно до повних вимог, оскільки ціна позову становить 167 203 970, 30 грн., АТ «УКРНАФТА» у заяві про вжиття заходів забезпечення позову просило суд накласти арешт на грошові кошти АТ «НЗФ» у розмірі 167 203 970, 30 грн. та Господарським судом Тернопільської області було накладено арешт саме на 167 203 970, 30 грн.
Відповідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" б/н від 04.08.2025 (вх. №01-05/2410/25 від 05.08.2025) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі №921/341/24 (921/275/25).
Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено розгляд справи на 21.10.2025.
Ухвалою суду від 21.10.2025 відкладено розгляд справи на 05.11.2025.
В судовому засіданні 05.11.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представник позивача заперечив щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі “Кюблер проти Німеччини»).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені “правом на суд».
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Предметом позову у цій справі є визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" договору про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф на суму 210000000,00 грн; визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договір відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2301 на суму 107003970, 30 грн.; визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каратойл", договір відступлення права вимоги від 24.05.2023 № В6-2601 на суму 60200000, 00 грн. та стягнення з Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі Сток» грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.06.2022 № ЕС2206/1-Ф у розмірі 167203970,30 грн.
Таким чином, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Колегія суддів зазначає , що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки такі грошові кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.
Можливість накладення арешту на грошові кошти відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 03.03.2023, справа № 905/448/22).
У даній ситуації існує прямий зв'язок між запропонованим заходом забезпечення позову і предметом позову, наявність відкритих виконавчих проваджень, а також велика кількість судових справ, стороною яких (боржником) є відповідач, матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності останнього, а тому колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Оскільки предметом позову в тому числі є вимоги майнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення вимагатиме примусового виконання, а його виконання в майбутньому безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача 3 необхідна сума грошових коштів. Отже, виконання судового рішення у даній справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач 3 необхідну суму грошових коштів.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" в межах суми 167 203 970, 30 грн є співмірним із позовними вимогами, не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб та є тимчасовим до вирішення спору по суті, а невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви Акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ: 00186520, адреса: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) в межах суми 167 203 970, 30 грн, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно: НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (Код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г); НОМЕР_2 відкритий в Акціонерному товаристві "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Код ЄДРПОУ 14352406, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32); НОМЕР_3 відкритий в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі №921/341/24 (921/275/25) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для її скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" б/н від 04.08.2025 (вх. №01-05/2410/25 від 05.08.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі №921/341/24 (921/275/25) - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.