Номер провадження 22-ц/821/1803/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/1463/25 Категорія: 304090000 Волкова Н. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
30 жовтня 2025 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О. М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Євгена Володимировича на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, посилаючись на наступне.
23.02.2023 відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. 18.03.2024 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір №ABH0CT1551017101762241393 щодо надання кредиту в розмірі 30000,00 грн. строком на 36 місяців - до 17.03.2027 зі сплатою процентів у розмірі 55% щорічно.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 24.04.2025 утворилася заборгованість в сумі 59732,42 грн., яка складається з наступного: 30000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 26719,87 грн. - заборгованість по відсотками, 3012,55 грн. - заборгованість за пенею.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк».
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», заборгованість за кредитним договором від 18.03.2024 в загальному розмірі 56719,87 грн. та судовий збір у сумі 2300,23 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, усупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання не виконав, а тому наявні підстави для стягнення суми боргу за тілом кредиту та відсотками.
Однак, у частині позовних вимог щодо пені, суд першої інстанції, врахувавши пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відмовив у її стягненні.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду у відмовленій судом частині АТ «А-Банк» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що рішення суду прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати у частині відмови у стягненні пені та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що судом невірно застосовано закон, оскільки до даних правовідносин необхідно застосовувати спеціальне законодавство, а саме Закон України «Про споживче кредитування», у відповідності до змісту норм якого, неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24 січня 2024 року (оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року + 30 днів, тобто до 23.01.2024 року, а з 24 січня 2024 року вже заборона відсутня).
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подана на судове рішення в частині відмови у стягненні пені, а тому перевірці судом апеляційної інстанції підлягає лише у даній частині.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Судом установлено, що, відповідно до анкети-заяви від 23.02.2023, підписаної відповідачем, останній висловив згоду із тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.
Згідно з заявою Клієнта № ABH0CT1551017101762241393 від 18.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» та просив надати кредит за послугою «Швидка готівка» на вказаних умовах: вид кредиту послуга швидка готівка, тип кредиту кредит строковий, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту - 30000,00 грн., строк кредиту 36 місяців, процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік, пеня 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155123944082.
18.03.2024 відповідач також підписав електронним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка Готівка».
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит дата видачі:18.03.2024, дата платежу: з 18.04.2024 по 17.03.2027, усього 36 періодів. Кількість днів у розрахунковому періоді 1093. Чиста сума кредиту: 30000,00 грн., сума платежу за розрахунковий період: 2352,74 грн., всього 84698,09 грн., сума кредиту за договором 30000,00 грн., проценти за користування кредитом: 54698,09 грн.
Згідно з меморіальним ордером № TR.35839803.38861.65455 вiд 18.03.2024 АТ «Акцент-Банк» перерахувало ОСОБА_1 суму в розмірі 30000,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згiдно з договором № ABH0CT1551017101762241393 від 18.03.2024.
З розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT1551017101762241393 від 18.03.2024, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 24.04.2025 загальна заборгованість позичальника становить 59732,42 грн., що складається з наступного: 30000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 26719,87 грн. - заборгованість по відсотками, 3012,55 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення оскаржуваного судового рішення.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який застосував суд першої інстанції, відхиляючи відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «А-Банк» 3012,55 грн. неустойки.
На підставі наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законності та обґрунтованості при ухваленні судового рішення, а доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Євгена Володимировича - залишити без задоволення.
Заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: