28 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 761/26313/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/15355/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Саадулаєва А.І. від 24 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішенняу справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", про визнання незаконного наказу про припинення повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Короткий зміст заявлених вимог
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заява мотивовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 4 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді на посаді начальника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) з 11 липня 2023 року.
В цей же день ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із заявою про негайне виконання рішення суду.
Віце-прем'єр-міністром з відновлення України міністром - Олексієм Кулебою видано наказ № 58-ОС від 15 листопада 2024 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" з 11 липня 2023 року. Проте, лише 18 листопада 2024 року його ознайомили з відповідним наказом про поновлення на роботі.
Посилаючись на те, що рішення суду було виконано із затримкою на дев'ять днів, ОСОБА_1 просив стягнути середній заробіток в сумі 46 228 грн 95 коп.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Постановляючи ухвалу, суд виходив із того, що заявник отримав копію наказу про поновлення на роботі 18 листопада 2025 року, але до суду звернувся 6 червня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого частиною 1 статті 233 КЗпП України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 .
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, встановлений частиною 1 статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду. На вимоги про стягнення заробітної плати не розповсюджується будь-який строк.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП "Адміністрація морських портів України" - Перейма Д.О. заперечує проти її задоволення. Наголошує, що скаржник помилково застосовує положення статті 233 КЗпП України, які діяли до 19 липня 2022 року, оскільки заявник просить компенсувати середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період, який охоплює часові проміжки після внесення змін до статті 233 КЗпП, якими виключено норму про безстрокове звернення до суду за порушення законодавства про оплату праці (компенсацію за затримку виконання рішення), а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропуск тримісячного строку звернення до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Міністерства розвитку громад та територій України - Лов'як С.С. заперечує проти її задоволення. Зазначає, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після внесення змін, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Крім того, вказує, що відсутні порушення строку виконання рішення суду зі сторони відповідача - Міністерства розвитку громад та територій України.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити.
Представник ДП "Адміністрація морських портів України" - Ігнатенко Т.Б., представник Міністерства розвитку громад та територій України - Лов'як С.С. в суді апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 4 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, ДП "Адміністрація морських портів України", про визнання незаконного наказу про припинення повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 6 липня 2023 року № 25-ОС про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді начальника Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) 10 липня 2023 року, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) з 11 липня 2023 року. Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 512 628 грн 30 коп. В іншій частині відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України"(Адміністрація морського порту Чорноморськ) з 11 липня 2023 року. Стягнуто з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 7 570 грн. Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України"на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 7 570 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року в частині розподілу судових витрат змінено. Стягнуто з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Стягнуто з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на користь держави судовий збір в розмірі 7246 грн 80 коп. Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь держави судовий збір у розмірі 7246 грн 80 коп. В іншій частині додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року виправлено описку у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 4 листопада 2024 року та зазначено у вступній частині та третьому абзаці резолютивної частини додаткового рішення правильну назву юридичної особи, відповідача 2 - Міністерства розвитку громад та територій України.
На виконання рішення суду від 4 листопада 2024 року Віце-прем'єр-міністром з відновлення України - міністром Олексієм Кулебою видано наказ № 58-ОС від 15 листопада 2024 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України"(Адміністрація морського порту Чорноморськ) з 11 липня 2023 року.
18 листопада 2024 року ОСОБА_1 ознайомлено з відповідним наказом про поновлення на роботі.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Частиною 7 статті 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно з положеннями статті 236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 4 листопада 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року фактично виконані в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) 18 листопада 2024 року.
Таким чином, днем коли ОСОБА_1 дізнався про порушення свої трудових прав є 18 листопада 2024 року.
Звертаючись у червні 2025 року із заявою про стягнення середнього заробітку представник ОСОБА_1 пропустив трьохмісячний строк, встановлений частиною 1 статті 233 КЗпП України, не заявив про його поновлення, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, є безпідставними і відхиляються судом апеляційної інстанції.
У попередній редакції статті 233 КЗпП Українидійсно була норма, якою не обмежувався строк на звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати (частина 2 вказаної статті).
Однак, 19 липня 2022 року 19 липня 2022 року набрала законної сили нова редакція статті 233 КЗпП України, якою встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною заявою про стягнення середнього заробітку, відповідний строк був обмежений і пропущений заявником.
Крім того, заявник не надав доказів поважності причин пропуску строку, як того вимагає стаття 234 КЗпП, таких як хвороба, перебування у відрядженні чи інші обставини, що об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Інші доводи апеляційної скарги не відповідають встановленим обставинам справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи встановлені судом обставини, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статі 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: