Справа № 377/773/25 Головуючий у суді І інстанції Теремецька Н.Ф.
Провадження № 33/824/5014/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
27 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Липявки Ігоря Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Славутицького міського суду Київської області від 09 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на ДСП ЧАЕС, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 липня 2025 року о 20:12 год. в м. Славутичі біля буд. 1 Тбіліського кварталу водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotes 6810» та проходження такого огляду у медичному закладі, що входить до переліку, затвердженого МОЗ, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погодившись з вказаною постановою, 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі про його притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, без їх повного з'ясування, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню.
Стверджує, що наведені висновки судді щодо обставин вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення, так само як і докази, зібрані по справі, на які суддя послалася у своїй постанові, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Вказує на відсутній факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Наголошує, що він неодноразово казав поліцейському про те, що він не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та декілька разів продував газоаналізатор алкотестер «Драгер». Працівник поліції з невідомих для нього підстав розцінив не спрацювання газоаналізатора, як відмову від проходження огляду на місці зупинки та запропонував пройти огляд в медичному закладі. У відповідь на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі він відповів, що не заперечує пройти огляд ще раз на місці зупинки, оскільки відмови від проходження не було.
Звертає увагу суду, що працівник поліції проігнорував його заперечення та наполегливо продовжував говорити, що він відмовився від проходження огляду та склав протокол про адміністративне правопорушення. Після проголошення тексту протоколу, він ще раз повідомив працівнику поліції, що не згоден з ним, оскільки не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки.
Пояснює, що суд критично та упереджено розцінив його пояснення, він ніколи не потрапляв у такі ситуації, де потрібно продувати газоаналізатор алкотестер «Драгер», від хвилювання не набрав повні легені повітря, щоб прилад показав результат. Намагаючись виконувати вказівки поліцейського правильно, він розгубився, просив дати йому ще одну спробу пройти огляд на місці, на що отримав відмову.
З огляду на вказане стверджує, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Щодо того, що нібито була допущена технічна описка при зазначені особи у протоколі про адміністративне правопорушення, яка вчинила правопорушення, наголошує, що це не є простою опискою у графі по батькові, як намагається довести суд першої інстанції. Замість зазначення одного і того ж порушника у протоколі вказані дві різні особи, що свідчить про суттєву процесуальну помилку, яка унеможливлює встановлення того, щодо кого саме було складено протокол, а тому протокол підлягає визнанню неналежним доказом, а провадження у справі - закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Отже, доводи скаржника полягають у тому, що в матеріалах справи немає належного доказу відмови від проходження огляду. У протоколі зазначено дві різні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Це створює невизначеність та унеможливлює реалізацію права на захист, оскільки не зрозуміло, хто саме є порушником. Протокол не може бути належним доказом, але суд визнав його достатнім.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Липявка І.О. підтримав аргументи апеляційної скарги та просив задовольнити її, вважаючи судове рішення незаконним і необґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396574, 19 липня 2025 року о 20:12 год. в м. Славутичі біля буд. 1 Тбіліського кварталу водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (виражений запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotes 6810» та проходження такого огляду у медичному закладі, що входить до переліку, затвердженого МОЗ, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із вказаного протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі.
Як убачається із зазначеного відеозапису, працівниками поліції було зупинено автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Один з поліцейських підійшов до вказаного автомобіля, представився водію, повідомив про здійснення відеозапису на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», а також причину зупинки транспортного засобу відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме наявність інформації про те, що водій вказаного транспортного засобу може керувати автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, та просив пред'явити посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб.
Поліцейський встановив особу ОСОБА_1 за допомогою інформаційного порталу Національної поліції, оскільки останній повідомив, що в нього відсутнє із собою посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб.
Наступним етапом спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіри обличчя та запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився.
Надалі поліцейський роз'яснив порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotes 6810», а саме те, що необхідно продути в прилад до характерного клацання. В подальшому, ОСОБА_1 видихував повітря в мундштук приладу, але на екрані приладу висвітлилось повідомлення «Недостатній об'єм». Після цього поліцейський повторно роз'яснив порядок проходження огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotes 6810», а саме те, що необхідно набрати повні легені повітря та видихнути повітря в прилад до характерного клацання.
ОСОБА_1 видихнув повітря в мундштук приладу, але на екрані приладу знову висвітлилось повідомлення «Недостатній об'єм». У зв'язку з цим, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він розцінює його дії, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а також роз'яснює обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського і про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів, що він проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Поліцейський вказав ОСОБА_1 на те, що він не пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, його дії були розцінені, як відмова від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
О 20:21:46 год. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, тому поліцейський повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом. Відеозаписом зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 268 КУпАП та положень статті 63 Конституції України, складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП і доведення їх змісту до ОСОБА_1 .
Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівника поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
До того ж інформація, яка міститься на відеозаписі, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, матеріали даного провадження також містять:
- рапорт інспектора СРППП ВП № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Тарасенка О.В.;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5264428 від 19 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн;
- розписку ОСОБА_3 від 19 липня 2025 року, відповідно до якої він забрав транспортний засіб «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- долучену до протоколу інформацію № 1159964-2025, видану 22 липня 2025 року ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, з якої вбачається, що відповідно до даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» підсистема «ГСЦ Посвідчення водія», ОСОБА_1 видане посвідчення водія НОМЕР_3 , термін дії з 19 вересня 2009 року, категорія В з 16 жовтня 1997 року.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень саржника, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відсутній факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, апеляційним судом до уваги не береться, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису чітко видно, як спочатку поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді почервоніння шкіри обличчя та різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погоджується. Після невдалої спроби поліцейський повторно роз'яснює порядок проходження огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotes 6810», відповідно до якого необхідно набрати повні легені повітря та видихнути повітря в прилад до характерного клацання. Після цього ОСОБА_1 видихує повітря в мундштук приладу, але на екрані приладу знову висвітлилось повідомлення «Недостатній об'єм», і тоді поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що він розцінює його дії, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Встановлення ознак сп'яніння відноситься до дискреційних повноважень працівників поліції на підставі візуального огляду водія і в процесі спілкування з ним.
Доводи ОСОБА_1 про те, що допущена технічна описка при зазначенні особи у протоколі про адміністративне правопорушення, яка вчинила адміністративне правопорушення, не є простою опискою у графі по батькові, а свідчить про суттєву процесуальну помилку, а тому протокол підлягає визнанню неналежним доказом, суд сприймає критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння створює загрозу життю та здоров'ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп'яніння, а відтак і відповідальності за це.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у цих доказах, не встановлено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції також не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
За таких обставин постанова Славутицького міського суду Київської області від 09 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв'язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 09 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб