Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/14001/2025
09 жовтня 2025року місто Київ
справа № 373/1371/23
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Ящук Т.І.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівське» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чехова С.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівське» про виділення майна в натурі, -
У липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив зобов'язати відповідача СТОВ «Семенівське» виділити йому в натурі майно на суму 166820 грн. з оформленням акту приймання-передавання цього майна відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) від 28 травня 2012 року Серія КИ-1 №09231 виданого Семенівською сільською радою в якому частка позивача складає 166820 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай член КСП (майновий сертифікат) від 28 травня 2012 року Серії КИ-1 №09231 виданого Семенівською сільською радою він має право на частку пайового фонду КСП «Семенівка» відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співласників 25 жовтня 2001 року.
Вказував, що загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01 травня 2001 року становила 1576375 грн., при цьому йогочастка визначена в розмірі 166820 грн.
Зазначав, що він маючи майновий сертифікат від 28 травня 2012 року Серії КИ-1 №09231 КСП «Семенівка» в установленому законодавством порядку не отримував майно в натурі, його право на майновий пай є чинним і підлягає до виконанню шляхом виділення майна в натурі та послідуючої його державної реєстрації.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано СТОВ «Семенівське» виділити ОСОБА_1 в натурі майно на суму 166820 грн. з оформленням акту приймання-передавання цього майна відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікату) від 28 травня 2012 року Серії КИ-1 №09231 виданого Семенівською сільською радою, в якому частка ОСОБА_1 складає 166820 грн.
Стягнуто з СТОВ «Семенівське» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати під час сплати судового збору у сумі 1668,21 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач СТОВ «Семенівське» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що: СТОВ «Семенівське» не є правонаступником прав та обов'язків КСП «Семенівка», СТОВ «Семенівське» є правонаступником ТОВ СНВА «Тера-Віта» з 31 березня 2003року, від якого не приймало на баланс жодного майна (лише заборгованість по заробітній платі перед працівниками та кредиторську заборгованість, погашення якої 07 лютого 2003 року було здійснено за рахунок активів СТОВ «Семенівське»); позивач ніколи не був членом КСП «Семенівське», сертифікат останньому був виданий Семенівською сільською радою лише в 2012 році та стосується майна (якого на той момент вже не існувало) КСП «Семенівка», а не СТОВ «Семенівське».
Вказував, що позивач не звертався до зборів співвласників майнових паїв з заявою про виділення йому майна в натурі.
Посилався на те, що матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність згоди інших співвласників майна пайового фонду КСП «Семенівка», останні не були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів. Окрім того, позивачем не надано рішення загальних зборів співвласників КСП «Семенівка» щодо виділення позивачу в натурі частки з майна КСП.
17 серпня 2025 року від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила залишити скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з вищевказаних підстав.
Позивач всудове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому остання просила відкласти розгляд справи, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я.
Колегія суддів відхиляє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки останньою не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката) Серія КИ-1 № 09231, виданого Семенівською сільською радою, ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП «Семенівка» села Семенівка Баришівського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 25 жовтня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01 травня 2012 року становить 1 576 375,00 грн, частка ОСОБА_1 визначена у розмірі 166 320,00 грн або 9,4 відсотків.
Рішеннямвід 11 листопада 2020 року №11-І-УІІІ Студенківської сільської ради Бориспільського району Київської області «Про утворення старостинських округів Студениківської сільської ради та затвердження Положення про старосту» були утворенні старостинські округи на території Студениківської сільської ради, а саме: Семенівський старостинський округ, до складу якого входять села Семенівка та Леляки.
Рішенням Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 11 листопада 2020 року №20-І-УІІІ «Про початок реорганізації Пристромської, Семенівської, Строківської сільських рад шляхом приєднання до Студениківської сільської ради» розпочато процедуру реорганізації Семенівської сільської ради, шляхом приєднання до Студениківської сільської ради, яка стала правонаступником всього майна, прав та обов'язків Семенівської сільської ради.
Супровідним листом від 14 липня 2021 року №50-08-3078 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надало копії документів про рухоме/нерухоме майно, яке було передане в процесі приватизації товариству покупців Державного сільськогосподарського підприємства радгоспу «Семенівський» (далі - радгосп «Семенівський»).
У акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу радгоспу «Семенівський» від 29 квітня 1994 року, який затверджений в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київської області Чорноус В.С., зазначено, що комісією проведена інвентаризація майна радгоспу «Семенівський» та з урахуванням вимог методики оцінки вартості об'єктів приватизації було визначена їх оціночна вартість, яка склала на той час 4 630 306 тисяч карбованців.
З копії наказу від 29 квітня 1994 року №51-ВП в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київської області Чорноуса В.С. «Про затвердження акта оцінки майна» вбачається, що згідно із Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» та відповідно до наказу по регіональному відділенню від 29 березня 1994 року № 23-ВП комісією з приватизації майна радгоспу «Семенівський» визначено оціночну вартість майна. Оцінка вартості цілісного майнового комплексу проведена відповідно з Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1993 року № 717. Було наказано затвердити акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу радгоспу «Семенівський». Загальна вартість майнового комплексу радгоспу «Семенівський» складає 5 334 273 тисяч карбованців.
Наказом від 12 серпня 1994 року №5/85-ВП Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київської області були внесені зміни до акта оцінки, що викладена в п. 2.1 наказу регіонального відділення від 29 квітня 1994 року № 51-ВП в такій редакції: вартість загальнодержавного майна, що підлягає приватизації складає 4 630 306 тисяч карбованців.
З копії відомості розрахунку вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основний фондів, а також не матеріальних активів станом на 1 квартал 1994 року по радгоспу «Семенівський» Баришівського району Київської області вбачається, що було визначено технічні характеристики, дата введення в експлуатацію, балансова вартість, нарахований знос, залишкова вартість. Станом на 01 квітня 1994 року по радгоспу «Семенівський» Баришівського району Київської області визначено вартість придбання оборотних засобів.
31 серпня 1994 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київської області та товариству покупців державного сільськогосподарського підприємства «Семенівський» уклали договір №61 про безоплатне приймання державного майна радгоспу «Семенівський», яке включає в себе активи, пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, вартість якого складає 4 630 306 тисяч карбованців (чотири мільярди шістсот тридцять мільйонів триста шість тисяч карбованців).
Листом від 16 вересня 2021 року №50-08-4084 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повідомило, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 28 лютого 1994 року № 16-ВП «Про прийняття рішення щодо приватизації об'єктів» проведено приватизацію радгоспу «Семенівський».
Майно радгоспу «Семенівський» було передано товариству покупців державного сільськогосподарського підприємства «Семенівський» відповідно договору від 31 серпня 1994 року №61.
Відповідно до акта прийому-передачі переданого майна від 07 серпня 1994 року майно було передано покупцю Державному сільськогосподарському підприємству «Семенівський».
У листі сільського голови Студениківської сільської ради від 25 травня 2023 року №360 Марії Лях зазначено, що відповідно до даних архіву рішенням загальних зборів членів підприємства (протокол від 23 вересня 1994 року №1) створено КСП «Семенівка», яке стало правонаступником радгоспу «Семенівський», що підтверджується статутом затвердженим 18 листопада 1994 року.
Правонаступником КСП «Семенівка» стало ТОВ СНВА «Терра-Віта», що підтверджується статутом, затвердженим 11 квітня 2000 року.
При цьому, СТОВ «Семенівське» створено на підставі рішення засновників від 01 вересня 2002 року, товариство вважається утвореним з моменту його державної реєстрації, яка відбулася 26 вересня 2002 року.
Як вбачається з протоколу №8 засідання комісії з майнових питань від 07 лютого 2003 року СТОВ «Семенівське» отримало від ТОВ СНВА «Терра-Віта» майно для погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками.
Згідно з довідкою від 03 березня 2008 року №21 сільського голови Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області, пайовий фонд майна КСП «Семенівська» після реорганізації використовувався ТОВ НВА «Терра-Віта» як правонаступником, і це товариство видало майнові сертифікати 15 січня 2000 року. З 2002 року майно власників майнових паїв знаходились в користуванні СТОВ «Семенівське» і ТОВ НВА «Аратта-Нова» згідно з актом передачі майна власникам майнових паїв від 08 травня 2003 року.
У заяві представника позивача ОСОБА_1 адвоката Софійського С.Ю. до СТОВ «Семенівське» адвокат просив виділити майно в натурі позивачу ОСОБА_1 . Поштовий конверт, який був направлений до СТОВ «Семенівське», повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
З урахуванням змін та доповнень до статуту, що є його невід'ємною частиною, затвердженого директором СТОВ «Семенівське» ОСОБА_3 , в розділі 1 пункту 1.1 доповнено - СТОВ «Семенівське» є правонаступником ТОВ СНВА «Терра-Віта».
З протоколу №1 зборів уповноважених співвласників майнових паїв від 27 березня 2001 року вбачається, що на зборах обговорювалося створення товариства співвласників майнових паїв та обрання голови та заступника, створення комісії із вирішенням майнових питань в процесі реформування агропромислової політики, затвердження положень про комісії, подання кандидатур до складу тимчасової комісії при сільській раді із врегулюванням земельних відношень.
Згідно з наказом від 11 березня 2008 року №3 СТОВ «Семенівське» про звільнення ОСОБА_3 з посади директора СТОВ «Семенівське» та призначення ОСОБА_4 , було прийнято рішення зборів засновників від 11 березня 2008 року про створення комісії щодо передачі майна господарства.
Рішенням від 17 грудня 2010 року №95 «Про врегулювання майнових відносин спілки власників майнових паїв та Фермерського господарства «Агродар-БФ» Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області» встановлено, що були розглянуті надані документи та заслухані виступи голови спілки власників майнових паїв ОСОБА_5 та голови Фермерського господарства «Агродар-БФ» Божка Ф.Ф., та вирішено рекомендувати голові власників майнових паїв КСП «Семенівка» ОСОБА_5 забезпечити передачу майна на суму 586 073,00 грн Фермерському господарству «Агродар-БФ». У термін до 31 січня 2011 року оформити належним чином акт передачі. Рекомендовано голові Фермерського господарства «Агродар-БФ» ОСОБА_1 в місячний термін після передачі майна оформити договори оренди з власниками майнових паїв або викупити майно. Рекомендовано голові Фермерського господарства «Агродар-БФ» терміново оформити договір оренди на земельну ділянку, на якій розташоване викуплене ним майно (село Леляки).
З листа голови спілки власників майнових паїв ОСОБА_5 до ОСОБА_1 слідує, що позивача було повідомлено про зустріч з власниками майнових паїв та направлено акт передачі майна власників майнових паїв, які знаходяться у спільній власності та якими він користується з червня 2007 року.
За актом передачі майна від 28 червня 2007 року, спілкою власників передано в оренду Фермерському господарству «Агродар-БФ» майнові паї на суму 128 177,00 грн.
У переліку будівель та нерухомого майна, яке знаходиться в користуванні Фермерського господарства «Агродар-БФ», підпис голови фермерського господарства відсутня, підписи засновників, які передали майно є.
Законом України від 14 лютого 1992 року №2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначені правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.
У статті 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки. Підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Згідно з частиною другою статті 318 ЦК України всі суб'єкти права власності є рівними перед законом, а усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина перша статті 358 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ в натурі його частки із спільного майна за згодою інших співвласників.
Питання щодо виділення в натурі частки в майні КСП врегульовано Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28 лютого 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №315 від 20 травня 2008 року.
За змістом статей 5, 7-9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства).
Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій за згодою сторін, формі.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» виділення майна в натурі проводиться у порядку, розробленому Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, та затвердженому зборами співвласників.
Відповідно до зазначеного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться Комісією на підставі рішення зборів співвласників.
Вищим органом співвласників майнових паїв визнаються збори.
У випадку невиконання зборами співвласників рішення щодо виділення підприємством-правонаступником майна в натурі власнику майнового паю, останній може реалізувати своє право на судовий захист.
Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року №315, передбачено, що співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву (пункт 4.1.)
Пунктом 4.3 Рекомендацій передбачено, що якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової, компенсації вартості його частки.
Таким чином, підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.
Майно пайового фонду перебуває у спільній частковій власності пайовиків.
Таким чином, питання про виділення конкретного майна в натурі вирішується виключно рішеннями зборів співвласників.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №479/508/18 (провадження № 61-18520св19), від 10 серпня 2020 року у справі №139/1163/17 (провадження № 61-40166св18).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майовий сертифікат) та бажає виділити в натурі майно з оформленням акта приймання-передавання цього майна, а тому має право на пай в грошовому вигляді відповідно до розміру та структури пайового фонду.
Проте, суд першої інстанції не врахував, що до звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 не звертався до загальних зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП «Семенівка» із заявою про виділення йому майна в натурі.
Встановивши, що позивач не дотримався процедури звернення із заявою про виділення майнових паїв, яка передбачена чинним законодавством, відповідно відсутнє рішення зборів співвласників майнових паїв про виділення майна в натурі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для виділення йому в рахунок паїв в натурі грошові кошти у сумі паю.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову є помилковими, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги СТОВ «Семенівське» сплатило судовий збір у розмірі 2 001,86 грн.
Оскільки колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2001,86 грн на користь відповідача.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівське»- задовольнити.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 березня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівське» про виділення майна в натурі - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівське», місцезнаходження: Київська область, Баришіквський район, село Семенівка, вул. Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 32095947 судові витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі 2001 грн. 86 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: