Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/13901/2025
м. Київ Справа № 755/10238/25
09 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Ящук Т.І.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Галагана В.І., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць Ольга Вікторівна, на дії державного виконавця, -
У червні 2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць Ольга Вікторівна.
Вимоги скарги обґрунтовала тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі № 755/19637/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається, щомісячно в розмірі 881 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 21.12.2017 року і до закінчення навчання 30.06.2020 року.
16 грудня 2019 року старшим державним виконавцем ВДВС О.М.Танащук було винесено постанову про відкриття ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/19637/17, виданогог 15 листопада 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва.
02 серпня 2022 рокувона, як стягувачза виконавчим провадженням, подала до ВДВС заяву про відмову від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі № 755/19637/17.
08 серпня 2022 року, керуючись п.1 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII(виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувана від примусового виконання судового рішення), державним виконавцем Деснянського ВДВС О.В.Петросовою-Гривнак винесено постанову про закінчення ВП НОМЕР_1 за заявою стягувача.
Однак, 09 серпня 2022 року, керуючись абз.4 ч.3 ст.74 Закону №1404-VIII, державний виконавець О.В.Петросова-Гривнак винесла постанову про скасування документа «постанови про закінчення виконавчого провадження» від 08 серпня 2022 року та 21 травня 2025 року Головний державний виконавець ВДВС О.В.Заяць, керуючись п.7 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII(виконавче провадження підлягає закінченню у разі: закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів) винесла постанову про закінчення ВП НОМЕР_1.
Заявник зазначала, що незаконність діянь (дій та бездіяльності) державного виконавця ВДВС О.В.Петросової-Гривнак при винесенні постанови про скасування документа - постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.08.2022 року встановлені судовим рішенням у справі № 755/7196/22, яким визнано протиправними дії державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Петросової-Гривнак О. В. здійснені в рамках ВП № НОМЕР_1 в частині винесення постанови від 09 серпня 2022 року про скасування процесуального документа.
Посилаючись на те, що станом на 21 травня 2025 року, тобто на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі п.7 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, діяла постанова державного виконавця Деснянського ВДВС О.В.Петросової- Гривнак від 08 серпня 2022 року про закінчення ВП НОМЕР_1 за заявою стягувача, заявник (стягувач) ОСОБА_3 вважала, що Головний державний виконавець ВДВС О.В.Заяць повинна була керуватися імперативною нормою права - ч.3 ст.39 Закону №1404-VIII, а саме: надіслати виконавчий лист №755/19637/17 разом із постановою державного виконавця Деснянського ВДВС О.В.Петросової-Гривнак від 08 серпня 2322 року про закінчення ВП НОМЕР_1 до Дніпровського районного суду міста Києва, який його видав, для визнання останнім (Дніпровським районним судом міста Києва) відмови стягувача - ОСОБА_1 від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року.
З урахуванням наведених обставин, заявник (стягувач) ОСОБА_3 просила суд:
скасувати постанову Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольги Вікторівни від 21 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з підстав, які визначені п.7 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»;
визнати оскаржувані дії та бездіяльність Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольги Вікторівни неправомірними;
зобов'язати Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольгу Вікторівну поновити порушене право стягувача - ОСОБА_1 у спосіб надіслання виконавчого листа №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року разом із постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петросової-Гривнак Оксани Володимирівни від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 до Дніпровського районного суду міста Києва для визнання останнім (Дніпровським районним судом міста Києва) відмови стягувача ОСОБА_1 , від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць Ольга Вікторівна, на дії державного виконавця - задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць О.В. від 21 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
В іншій частині скарги відмовлено.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні скарги і ухвалити у відповідній частині нове судове рішення, яким поновити порушене право ОСОБА_1 у спосіб зобов'язання Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольгу Вікторівну надіслати виконавчий лист №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року разом із постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петросової-Гривнак Оксани Володимирівни від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 за заявою стягувача до Дніпровського районного суду міста Києва.
Просить суд апеляційної інстанції витребувати з Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) матеріали ВП НОМЕР_1.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанціїв оскаржуваній частині постановлена з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Дніпровський районний суд міста Києва не досліджував у судовому засіданні матеріали ВП НОМЕР_1, в яких міститься оригінал заяви стягувача від 02 серпня 2022 року про відмову від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року та небгрунтовано відмовив у задоволення клопотання заявника (стягувача) про їх витребування для дослідження під час розгляду справи.
До того ж, суд першої інстанції під час постановлення ухвали порушив імперативну вимогу ч.2 ст.451 ЦПК України, не дотримався роз'яснень, які були надані у абз. другому п.18 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 №6 в частині поновлення порушеного права заявника у спосіб зобов'язання головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) О.В.Заяць поновити порушене право стягувача ОСОБА_1 надісланням виконавчого листа №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року разом із постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) О.В.Петросової- Гривнак від 08 серпня 2022 року про закінчення ВП НОМЕР_1 за заявою стягувача - ОСОБА_1 , до Дніпровського районного суду міста Києва для визнання Дніпровським районним судом міста Києва відмови стягувача - ОСОБА_1 від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року.
Вважає, що ухвала суду першої інстанціїв оскаржуваній частині не відповідає вимогам - ч.ч.1-5 ст.263, ст.434 ЦПК України. При її постановленні суд не врахував висновки Верховного Суду, які були зроблені у постанові від 30.09.2020 року у справі №753/16296/14-ц, провадження №61- 8665св20 щодо застосування статті 434 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
08 жовтня 2025 року від заявника ОСОБА_1 на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року без її участі. Апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
Згідно вимог ст.ст. 128, 130, 211, 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину,яка продовжує навчання(справа №755/19637/17).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 яка навчається, щомісячно в розмірі 881 грн. але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 21.12.2017 року і до закінчення навчання 30.06.2020 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.
Судове рішення у справі №755/19637/17 набрало законної силита Дніпровським рійонним судом міста Києва на виконання вказаного судового рішення 15 листопада 2019 року видано виконавчий лист, який пред'явлено стягувачем ОСОБА_5 ою до примусового виконання до органу, який здійснює примусове виконання рішень.
16 грудня 2019 року старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Деснянський районний відділ ДВС) Танащук О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року (а.с. 17).
02 серпня 2022 року стягувачем ОСОБА_1 було подано до Деснянського районного відділу ДВС заяву про відмову від примусового виконання судового рішення №755/19637/17.
Враховуючи заяву стягувача ОСОБА_1 , яка не має претензій майнового характеру до боржника, 08 серпня 2022 року державним виконавцем Деснянського районного відділу ДВС Петросовою-Гривнак О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1на підставі пункту 1 частини першої сстатті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 18-19).
09 серпня 2022 року державний виконавець Деснянського районного відділу ДВС Петросова-Гривнак О.В. винесла постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1від 08 серпня 2022 рокуна підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 20-21).
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петросової-Гривнак О.В., заінтересована особа - ОСОБА_2 , в якій просила: визнати неправомірною постанову, яка була винесена державним виконавцем Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Петросовою-Гривнак О. В. від 09 серпня 2022 року, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 08 серпня 2022 року;визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Петросової-Гривнак О.В., яка виявилася у ненадісланні виконавчого листа № 755/19637/17, який було видано Дніпровським районним судом м. Києва 15 листопада 2019 року, разом із постановою про закінчення виконавчого провадження від 08 серпня 2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, скаргу задоволено частково.
Визнано протиправними дії державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Петросової-Гривнак О. В. здійснені в рамках ВП № НОМЕР_1 в частині винесення постанови від 09 серпня 2022 року про скасування процесуального документа.В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено (справа № 755/7196/22) - а.с. 28-34.
Постановою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року залишено без змін.
Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі №755/7196/22, вказують на те, що ні постанова державного виконавця від 09 серпня 2022 року про скасування процесуального документа, ні інші матеріали виконавчого провадження, копія якого наявна в матеріалах справи, не містять зазначення порушень вимог закону, виявлених керівником вищого органу державної виконавчої служби, які стали підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, а також переліку дій, які необхідно провести державному виконавця з метою усунення вказаних порушень, як цього вимагає частина третя статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».Матеріали виконавчого провадження не містять жодних постанов керівника відповідного відділу, якому підпорядкований державний виконавець, чи керівника органу державної виконавчої служби про перевірку виконавчого провадження та зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії в даному виконавчому провадженні. Таких доказів не було надано і державним виконавцем під час розгляду скарги в суді першої та апеляційної інстанцій.
Із досліджених письмових доказів судом встановлено, що 21 травня 2025 року державний виконавець Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Заяць О.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 39 (закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів), статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», мотивуючи своє рішення тим, що згідно заяви стягувача ОСОБА_1 станом на 30 червня 2020 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Витрати на проведення виконавчих дій сплачено. Залишок нестягнутої суми за виконавчим провадженням 0 гривень, сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривень (а.с. 22).
Звертаючись до суду із скаргою на дії головниого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць Ольги Вікторівни, заявник (стягувач за виконавчим провадженням) ОСОБА_3 в обгрунтування свої вимог посилась на те, що станом на 21 травня 2025 року, тобто, на момент винесення постанови від 21 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1на підставі п.7 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, діяла постанова державного виконавця Деснянського ВДВС О.В. Петросової- Гривнак від 08 серпня 2022 року про закінчення ВП НОМЕР_1 за заявою стягувача, а відтак, головний державний виконавець ВДВС О.В.Заяць повинна була керуватися імперативною нормою права - ч.3 ст.39 Закону №1404-VIII, а саме: надіслати виконавчий лист №755/19637/17 разом із постановою державного виконавця Деснянського ВДВС О.В.Петросової-Гривнак від 08 серпня 2322 року про закінчення ВП НОМЕР_1 до Дніпровського районного суду міста Києва, який його видав, для визнання останнім (Дніпровським районним судом міста Києва) відмови стягувача - ОСОБА_1 від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 на дії головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць Ольга Вікторівна в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць О.В. від 21 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року у № 755/7196/22, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12липня 2023 року та постановою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року, визнано протиправними дії державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петросової- Гривнак О. В. здійснені в рамках ВП НОМЕР_1 в частині винесення постанови від 09 серпня 2022 року про скасування процесуального документа від 08 серпня 2022 року, а відтак, є чинною постанова державного виконавця від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_1 від 02 серпня 2022 року про відмову від примусового виконання судового рішення №755/19637/17.
Відмовляючи у задоволенні решти вимог скарги на дії державного виконаця, суд першої інстанції виходив із того, що вимога заявника ОСОБА_1 щодо зобов'язання державного виконавця Деснянського ВДВС надіслати виконавчий лист № 755/19637/17, який було видано Дніпровським районним судом міста Києва 15 листопада 2019 року, разом із постановою про закінчення виконавчого провадження від 08 серпня 2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва, є неефективним способом захисту та вже були досліджені під час судового розгляду скарги у справі № 755/7196/22.
Судове рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавцяучасниками справи не оскаржується.
Доводи і вимоги апеляційної скарги заявника (стягувача за виконавчим провадженням) ОСОБА_1 стосуються оскарження судового рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог скарги про зобов'язання Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольгу Вікторівну надіслати виконавчий лист №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року разом із постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петросової-Гривнак Оксани Володимирівни від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 за заявою стягувача до Дніпровського районного суду міста Києва.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За положеннями пунктів 1-3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Частиною першою статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Так, пунктами 1, 7 частини першої вказаної статті передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.
Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 цього Закону України "Про виконавче провадження").
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №755/19637/17 від 15 листопада 2019 рокупро стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається, щомісячно в розмірі 881 грн. але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 21.12.2017 року і до закінчення навчання 30.06.2020 року, стягувачем ОСОБА_1 було подано до Деснянського районного відділу ДВС заяву від 02 серпня 2022 року про відмову від примусового виконання судового рішення №755/19637/17.
08 серпня 2022 року державний виконавець Деснянського районного відділу ДВС Петросовою-Гривнак О.В., враховуючи заяву стягувача ОСОБА_1 від 02 серпня 2022 року, яка не має претензій майнового характеру до боржника, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 18-19).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення.
Матеріали справи не містять визнаної судом заяви стягувача про відмову від примусового виконання судового рішення.
09 серпня 2022 року державний виконавець Деснянського районного відділу ДВС Петросова-Гривнак О.В. винесла постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2022 року на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», мотивуючи своє рішення тим, що при винесенні рішення державним виконавцем здійснена помилка (а.с. 20-21).
Судовим рішенням у цивільній справі №755/7196/22, що набрало законної сили, визнано протиправними дії державного виконавця в частині винесення постанови
від 09 серпня 2022 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2022 року.
У справі, яка переглядається, матеріали справи не містять та суб?єктом оскарження Деснянським районним відділом ДВС не надано доказів, що після визнання судом протиправними дій державного виконавця в частині винесення постанови
від 09 серпня 2022 рокуначальник (керівник) відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішення у справі №755/19637/17, прийняв рішення шляхом винесення постанови про скасування постанови від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем, із зобов'язанням державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно, постанова державного виконавця від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» є чинною, а відтак, у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з іншої підстави - пункту 7 частини першої статті39 Закону України "Про виконавче провадження", з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження від 21 травня 2025 року.
Дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць О.В. щодо закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому їх визнано судом першої інстанції неправомірними, а з метою поновлення порушеного права ОСОБА_1 , постанову головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Заяць О.В. від 21 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 скасовано.
Відмовляючи у задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконаця в частині зобов'язання Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольгу Вікторівну поновити порушене право стягувача - ОСОБА_1 у спосіб надіслання виконавчого листа №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року разом із постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петросової-Гривнак Оксани Володимирівни від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 до Дніпровського районного суду міста Києва для визнання останнім (Дніпровським районним судом міста Києва) відмови стягувача ОСОБА_1 , від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року, суд першої інстанції, оцінивши в сукупності зібрані в матеріалах справи докази, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в цій частині вимог, оскільки застосування державними виконавцями наданого йому кола повноважень і законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входять до їх обов'язків, визначених частиною першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбаченим цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного та повного виконання судового рішення.
Отже, суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Оскільки державний виконавець має обов'язок виконати рішення у спосіб та порядку, які встановлені виконавчим документом і зазначеним Законом України «Про виконавче провадження», та судом першої інстанції правильно встановлено прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови від 21 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 без належних правових підстав та визнано такі його дії протиправними, колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи заявника ОСОБА_1 про те, що для поновлення її порушеного права також необхідно зобов'язати Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Заяць Ольгу Вікторівну надіслати виконавчий лист №755/19637/17 від 15 листопада 2019 року разом із постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петросової-Гривнак Оксани Володимирівни від 08 серпня 2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 до Дніпровського районного суду міста Києва для визнання останнім (Дніпровським районним судом міста Києва) відмови стягувача ОСОБА_1 , від примусового виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року.
Посилання заявника ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо відмови у задоволення її клопотання провитребуванняматеріалів виконавчого провадження для дослідження їх під час розгляду справи є неспроможними, зогляду на те, що судом першої інстанції враховані преюдиційні обставини, встановлені судовим рішенням у справі №755/7196/22, в межах розгляду якої матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1 вже були предметом дослідження у судах, із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.
Відповідно, повторно заявлене ОСОБА_5 ою на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції клопотання про витребування з Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) матеріалів виконавчого провадження№НОМЕР_1не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судпершої інстанціїне врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 753/16296/14-ц, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки зроблені за інших фактичних обставин, ніж у справі, яка переглядається.
Отже, доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 , матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції при його ухваленні норм процесуального права.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та межі апеляційного оскарження, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: