Унікальний номер справи 757/16638/25-п
Номер апеляційного провадження 33/824/4266/2025
Суддя суду першої інстанції М.М. Юшков
Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
09 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., перевірив повноваження захисника на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1
громадянина України,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в своєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мініумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи справи становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Судом встановлено, що 26березня 2025 року о 21:30 за адресою: м.Київ, шосе Залізничне, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SkodaOctavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та поцесуального закону, суд не з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним доказам та обставинам справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.
Зауважує, що ним не було допущено будь-яких порушень правил дорожнього руху, за які слід було зупинити його транспортний засіб. Отже, працівниками поліції було допущено порушення вимог ст 35 Закону України «Про національну поліцію».
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що оформлення матеріалів справи відносно нього працівниками поліції відбулося з грубим порушенням порядку складання протоколу та подальшого викладення фактів в ньому. Поліцейськими порушені вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв трансоприних засобів ознак наркотичного сп'яніння, а також зокрема ч. 4 ст. 256 КУпАП, ч. 11 розділу 2 Інструкції.
На думку апелянта, працівниками поліції не доведено факту наявності у нього вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп'яніння.
Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідчать лише про формальність зазначених у них обставин.
ОСОБА_1 також подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/40809/25, що розгялядається в порядку адміністративного судочинства Київським окружним адміністративним судом.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник ОСОБА_1 - адвокат Хлівний Я.М. підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її з викладених підстав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Хлівного Я.М., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови судді суду першої інстанціїна відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги та встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові судді обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 282576 26.03.2025, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній керував транспортним засобом - «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовивсяна місці зупинки; постановою про накладення адміністративного стягнення за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, відео з нагрудної камери працівника поліції 1282576; направленням особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Вказаними доказами підтверджуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді.
Усім зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 ПДР України та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи містять докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Також матеріали справи містять докази направлення водія для огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд зазначає, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього рухуі утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням. Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
Перебуваючи на проїзній частині особа, відповідно до ПДР є учасником дорожнього руху і тому у відповідності до п. 1.3 -1.5 ПДР зобов'язана неухильно виконувати вимоги цих Правил, розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а їх дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Апеляційний суд вважає, що у матеріалах справи містяться докази, які беззаперечно доводять порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (п. 2 Порядку № 1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використаннямспеціальних технічних засобів,дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції до КНП КМНКЛ «Соціотерапія», від проходження такого огляду ОСОБА_1 відмовився.
Матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким суддя надав належну правову оцінку, з такою оцінкою доказів погоджується і суд апеляційної інстанції.
Окрім того, як вбачається з відео зробленого поліцейськими на бодікамеру, ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які об'єктивно узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в діях водіяскладу даного адміністративного правопорушення. Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, роз'яснення прав, та інших даних.
Будь -яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують. Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського є окремим видом відповідальності за порушенням вимог п. 2.5 ПДР України та є закінченим правопорушенням, предбаченим ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач