Справа № 711/6412/25
Номер провадження 3/711/2053/25
08 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП відсутні,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 06 липня 2025 року, близько 00:30 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: в ході конфлікту ображала словесно нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу, внаслідок чого ОСОБА_2 було завдано шкоду психологічному та фізичному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 437550 від 06.07.2025, ОСОБА_1 ,06 липня 2025 року, близько 00:30 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: в ході конфлікту ображала словесно нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого йому було завдано шкоду психологічному здоров'ю.
За вказані дії щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративні справи № 711/6412/25 та № 711/6414/25 надійшли до Придніпровського районного суду м. Черкаси 14.07.2025, проте постановами суду від 25.07.2025 матеріали були повернуті до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для належного дооформлення, після чого повторно надійшли до суду 04.08.2025.
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 вересня 2025 року вищевказані адміністративні матеріали були об'єднані в одне провадження за № 3/711/2053/25, якому присвоєно єдиний унікальний номер справи 711/6412/25, а тому вказані вище протоколи про адміністративні правопорушення розглядаються з дотриманням ст. 36 КУпАП.
ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 26.08.2025, 18.09.2025 та 08.10.2025 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена шляхом отримання на номер мобільного телефону, зазначений у протоколі як її контактний, СМС-повідомлень, про що свідчать відповідні довідки в матеріалах справи. Поштові відправлення із судовою повісткою повернуті без отримання ОСОБА_1 через відсутній адресата за вказаною адресою.
З огляду на те, що відомості про себе, в тому числі про засоби зв'язку, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від прибуття до суду, при цьому причин неявки суду вона не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не заявляла.
Згідно з ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
За наведених обставин суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи у строки, визначені КУпАП, і без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_1 .
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення була повідомлена працівниками поліції про направлення матеріалів щодо неї на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно неї, проте остання, достеменно знаючи про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 08.10.2025 пояснила, що разом з нею та її матір'ю проживає її донька ОСОБА_1 . Донька завела в квартирі трьох котів, проте догляд за ними і придбання кормів лягли на плечі ОСОБА_2 , тому бабуся (матір ОСОБА_2 ) зрештою відправила їх у село. Це викликало образу у ОСОБА_1 і, прийшовши додому, вона вночі вчинила скандал: почала ламати меблі, проявляти агресивну поведінку. На той момент ОСОБА_1 ніде не працювала, усі витрати та матеріальне забезпечення родини були на ОСОБА_2 , яка неодноразово піднімала перед донькою це питання, однак остання її ігнорувала. 06.07.2025 ОСОБА_1 кричала на матір, кидалася, замахувалася, проте фізичної сили не застосовувала. Водночас ображала матір нецензурною лайкою, вимагала повернення котів, ламала дверцята шафи. Така поведінка доньки змусила ОСОБА_2 викликати поліцію. Під час інциденту вона тримала на руках малолітнього онука і найбільше хвилювалася за нього. Правоохоронці поспілкувалися з ОСОБА_1 на місці події.
ОСОБА_2 також зазначає, що раніше донька часто не приходила додому, не ночувала, палила сигарети та вживала енергетичні напої. Починаючи з вересня 2025 року, ОСОБА_1 влаштувалася на роботу помічником вихователя у дитячому садку, і саме через роботу не змогла бути присутньою на судовому засіданні. Станом на сьогоднішній день, за словами ОСОБА_2 , відносини з донькою нормалізувалися, конфліктів немає.
Заслухавши потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та переглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП полягає саме в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру і передбачає наслідки насильства, а саме фактичне заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, для констатації наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення необхідно встановити чи вчинено ним будь-які діяння (дію або бездіяльність) фізичного, психологічного чи економічного характеру, що завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП додано:
- протокол про прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.07.2025 про застосування ОСОБА_1 щодо неї фізичної сили в присутності малолітньої дитини;
- письмове пояснення ОСОБА_2 від 06.07.2025, відповідно до якого її дочка ОСОБА_1 , повернувшись після 00 години додому у стані алкогольного сп'яніння, поводилась агресивно, кидалась на неї та застосовувала фізичну силу у присутності малолітньої дитини, пошкоджувати меблі;
-копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.07.2025, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено високий рівень небезпеки для потерпілої особи;
- копію термінового заборонного припису серії АА № 489620 щодо ОСОБА_1 від 06.07.2025 із забороною на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, а також в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, строком на 3 доби;
- електронний рапорт інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ЧРУП ГУНП в Черкаській області Геновського В. В. від 06.07.2025 про результати відпрацювання 06.07.2025 повідомлення на службу 102 про крики та звуки бійки за адресою: АДРЕСА_1 . Поліцейські УПП в Черкаській області, що прибули на місце, виявили ОСОБА_1 , яка у стані сильного збудження та сп'яніння вчиняла неадекватні дії стосовно матері, бабусі та дядька у присутності малолітнього сина.
Крім того, за результатами дооформлення справи інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 долучено до матеріалів відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано приїзд поліцейських на місце виклику за фактом вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 . У квартирі було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка в агресивній формі, з використанням нецензурної лайки розповіла про вчинення домашнього насильства фізичного характеру її дочкою стосовно неї та бабусі в присутності малолітньої дитини. На відео на обличчі та шиї заявниці зафіксовані плями бурого кольору, ймовірно крові, а також синці на тілі бабусі, які за словами ОСОБА_2 , завдані ОСОБА_1 . Сама ж ОСОБА_1 поводила себе спокійно, однак періодично допускала нецензурні висловлювання в бік ОСОБА_2 .
Проаналізувавши у сукупності письмові докази та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю, оскільки ОСОБА_1 виявляла ознаки агресивної поведінки в бік матері, допускала щодо неї нецензурні вислови і образи.
Частиною другою ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, вказаних у ч. 1, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, уповноваженою особою надано ті ж самі докази, що й у справі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, дослідивши додані до протоколу документи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного або фізичного характеру вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що домашнє насильство вчинене ОСОБА_1 стосовно своєї матері ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , однак не щодо нього безпосередньо, як це передбачено ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.
Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП необхідно встановити, що діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), умисно вчинялися саме стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи і внаслідок таких діянь завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - дитини.
Варто зазначити, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за те, що вона вчинила домашнє насильство стосовно матері у присутності малолітнього сина.
При цьому у протоколі в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення не зазначено конкретних дій ОСОБА_1 , вчинених саме щодо малолітнього сина, як це передбачено у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії проти дитини були нею здійснені та яка шкода завдана фізичному або психічному здоров'ю цієї дитини.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції.
Вищевказаним Законом (№3733-IXвід 22.05.2024) одночасно були внесені зміни і до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), якою тепер визначено, що якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Таке формулювання поняття потерпілого призводить до наступного висновку: якщо правопорушення вчинено не стосовно неповнолітньої чи малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то така дитина визнається потерпілою, однак відсутня необхідність у цьому випадку складати окремий протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки жодних дій щодо дитини вчинено не було.
Натомість, працівниками поліції було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Аналіз статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вказує на те, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також належних і достатніх доказів її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка є особою працездатного віку, однак офіційно не працює, ступінь її вини, сімейний та майновий стан, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 за вчинення 06.07.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу.
Такий вид впливу, на думку судді, буде достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП суд у постанові у справі про адміністративне правопорушення має вирішити питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39--1 цього Кодексу. При розгляді цього питання суд бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_2 , яка не наполягала на направленні дочки на таку програму, винесений працівниками поліції щодо ОСОБА_1 терміновий заборонний припис із забороною на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, а також в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, строком на 3 доби, та відсутність у справі відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства або систематичність таких дій.
З огляду на вказане, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення дозволяють не направляти порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300--2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для її звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 173-2, 173-8, ч.1, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягненняу виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./тг м. Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: Ю. А. Остапенко