Справа № 711/5666/25
Номер провадження 3/711/1604/25
08 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД №690770 від 17.06.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 17 червня 2025 року, близько 18:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив фізичне та психологічне насильство стосовно свого батька ОСОБА_2 , а саме намагався нанести тілесні ушкодження та погрожував, чим завдав батькові шкоду психологічному та фізичному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3
ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 16.07.2025, 11.08.2025, 29.08.2025 та 08.10.2025 не з'явився, СМС-повідомлення про судові засідання на номер мобільного телефону, зазначений у протоколі як його контактний, не були доставлені у зв'язку з тимчасовою недоступністю абонента. Поштові відправлення із судовими повістками повернуті без отримання ОСОБА_1 через відсутність адресата за вказаною адресою. З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від явки до суду, при цьому причин неявки суду він не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Згідно з ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
За наведених обставин суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи у строки, визначені КУпАП, і без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_2 .
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні 16.07.2025 потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що того дня вони з дружиною повернулися з роботи і виявили, що металеві двері технічного входу до котельні були пошкоджені (побиті). Його синові, ОСОБА_1 , 24 роки. У жовтні 2024 року син повернувся з війни, після чого почав безконтрольно вживати алкоголь, став дуже агресивним. З 14.06.2025 проявляє фізичну агресію - б'ється, пошкоджує меблі. В один із днів він накинувся на батька і той був змушений дати фізичну відсіч, скрутити його та викликати ВСП (військову службу правопорядку), які ОСОБА_1 забрали, але через декілька днів син повернувся додому. 17.06.2025 ОСОБА_2 зрозумів, що пошкодження дверей вчинив син, і пішов на його пошуки. Коли він зустрів сина на вулиці, той вдарив його по голові, після чого ОСОБА_2 почав тікати від нього. Він дійшов до офісу за адресою: вул. Криваліївська, 7, де попросив викликати поліцію. До того часу поки приїхала поліція, син ще двічі вдарив його - спочатку по голові, а потім головою в обличчя.
У період з 31.12.2024 по 02.01.2025 ОСОБА_1 за наполяганнями батьків перебував на лікуванні в Черкаській обласній психіатричній лікарні, однак звідти втік. Згодом його затримали працівники ДБР, після чого він перебував під вартою протягом трьох місяців. Навесні 2025 року син повернувся додому і його агресивна поведінка поновилася. Лікар «ЧОПЛ» їм повідомляв, що така поведінка зумовлена проявами вживання сильнодіючих наркотичних речовин, зокрема так званих «солей», однак в медичних документах цього зазначено не було.
За словами ОСОБА_2 , син веде асоціальний спосіб життя: спить до обіду, в другій половині дня десь ходить, повертається додому пізно ввечері, після чого влаштовує скандали, стукає, розкидає речі. Мобільні телефони він постійно змінює, після 14.06.2025 у нього немає постійного номера телефону. З 01.07.2025 ОСОБА_1 перебуває у с. Почапинці Лисянського району Черкаської області, де знаходиться спадкове майно родини. Станом на дату судового засідання, скарг від місцевих жителів на нього не надходило.
Наостанок батько зазначив, що не знає як їм далі жити, оскільки син їх постійно тероризує, виливає на них свою агресію, у зв'язку з чим вони хочуть зібрати всі необхідні документи та направити його на примусове лікування, не дивлячись на агресивну реакцію сина на це.
Матір ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судовому засіданні 16.07.2025 повідомила, що у квітні 2025 року її син почав поводитися агресивно. У травні він влаштувався на роботу експедитором, займався розвезенням пива, і пропрацював приблизно місяць. Після отримання заробітної плати він зірвався: почав зловживати алкоголем і проявляв сильну агресію. За її словами, поліцію з приводу поведінки сина викликали неодноразово і вони з батьком, і сусіди, і дочка. Хоча син усвідомлює наявність у нього проблем, лікуватися відмовляється, до психолога чи психіатра не хоче звертатися, алкогольної та наркотичної залежності не визнає. ОСОБА_3 зазначила, що до цього протягом шести років ОСОБА_1 проживав окремо, працював, мав заощадження, був відповідальним і обов'язковим, спокійним і поміркованим. Тепер батьки хвилюються як за його життя, так і за безпеку оточуючих - бояться, що він може когось убити або що йому самому можуть заподіяти шкоду. Також ОСОБА_3 підтвердила, що сина було доставлено до Черкаської обласної психіатричної лікарні співробітниками ВСП, однак, побачивши умови та суть лікування, він утік із медичного закладу. ОСОБА_3 додала, що у сина викривлене світоуявлення, а інформацію від членів родини він не сприймає.
Також, у судовому засіданні 16.07.2025 свідок ОСОБА_4 пояснив, що 17.06.2025 до нього на робоче місце зайшов чоловік і попросив викликати поліцію, оскільки боявся, що його можуть убити. Вони вийшли на вулицю і свідок побачив, що молодий хлопець, як виявилося, син, переслідує цього чоловіка, між ними виникла сутичка, хлопець ударив чоловіка головою. Хлопець поводився дуже агресивно: сварився, кидався на батька, висловлював до нього якісь претензії. Після цього свідок викликав поліцію. Правоохоронці оперативно прибули на місце події та почали з'ясовувати обставини. ОСОБА_4 зазначив, що бачив лише один удар головою, нанесений молодим чоловіком, однак не перебував постійно поруч із учасниками конфлікту, оскільки час від часу повертався на своє робоче місце.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Під економічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 690770 від 17.06.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-протоколом прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.06.2025 про нанесення сином ударів по голові та обличчю;
-письмовим пояснення ОСОБА_2 від 17.06.2025, відповідно до якого, повернувшись разом з дружиною додому, вони помітили, що вхідні технічні двері до котельні розбиті. Здогадавшись, що це міг зробити його син ОСОБА_1 , він вирішив з'ясувати це у нього. Син перебував неподалік від будинку, однак відразу як побачив батька, почав кидатися на нього з кулаками. ОСОБА_2 попросив охоронця з офісу неподалік викликати поліцію. Син тим часом завдав ОСОБА_2 декілька ударів по голові, свідком чого став охоронець. Хлопець провокував бійку аж поки не приїхала поліція;
-письмовим поясненням ОСОБА_3 від 17.06.2025 про виявлення пошкодження дверей в котельню, яке міг зробити їхній син ОСОБА_1 , який систематично зловживає алкогольними напоями, погрожує їй та чоловікові ОСОБА_2 . Через буйну та агресивну поведінку сина напередодні 14.06.2025 сусіди викликали поліцію і ОСОБА_5 відвезли до ВСП, де протримали до понеділка, після чого син повернувся додому і наступного дня знову поводився неадекватно;
-письмовим поясненням свідка ОСОБА_4 від 17.06.2025, про те, що до нього звернулася невідома особа з проханням викликати поліцію, оскільки його б'ють. В ході спілкування з'ясувалося, що молодший на вигляд чоловік вдарив того, що звернувся до нього за допомогою. Свідок викликав поліцію, екіпаж прибув через 5 хв;
-копією термінового заборонного припису щодо ОСОБА_1 від 17.06.2025 із встановленою забороною на вихід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, а також в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою на строк 10 діб;
-копією постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_1 (імовірно, ОСОБА_1 ) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу.
За клопотанням потерпілого ОСОБА_2 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області було скеровано запит про надання інформації щодо кількості звернень до органів поліції з будь-якими заявами про вчинення протиправних дій ОСОБА_1 . У відповідь Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області 14.08.2025 повідомлено, що ОСОБА_2 звертався на спеціальну лінію «102» УОАЗОР ГУНП в Черкаській області з повідомленнями 31.12.2024, 07.01.2025, 09.01.2025 про неадекватну поведінку сина ОСОБА_1 , під час якої він пошкоджує майно в будинку, кричить та провокує на бійку. Крім того, з подібного роду заявами до поліції зверталася ОСОБА_3 04.01.2025, 05.01.2025, 07.01.2025 щодо протиправних дій брата; сусідка ОСОБА_6 - 14.06.2025 та ОСОБА_4 - 17.06.2025. Вказані повідомлення зареєстровані в ЄО, проводиться перевірка. Зі змісту заяв вбачається, що ОСОБА_1 ймовірно у стані алкогольного сп'яніння неодноразово пошкоджував майно, здійснював фізичне насильство щодо свого батька ОСОБА_2 , висловлював погрози та образи.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачає.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, особою, яку повторно протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо працевлаштування та джерел доходу ОСОБА_1 , тому суд вважає недоцільним застосування для його виправлення стягнення у виді штрафу, навіть в мінімальному розмірі, оскільки існують обґрунтовані ризики, що призначене судом стягнення не буде виконане.
Оскільки ОСОБА_1 ухилився від прибуття до суду для розгляду адміністративної справи, суддя має обґрунтовані підстави очікувати його ухилення від такого стягнення як громадські роботи.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, беручи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, повторне вчинення домашнього насильства, створення ним нестерпних та психологічно напружених умов проживання для близьких родичів - батька та матері, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції, встановленоїч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, буде достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП суд у постанові у справі про адміністративне правопорушення має вирішити питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39--1 цього Кодексу. При розгляді цього питання, суд бере до уваги думку потерпілого ОСОБА_2 , який просив накласти на порушника найбільш суворе стягнення у виді адміністративного арешту, оскільки, на його думку, тільки такий вид стягнення матиме хоч якийсь виховний вплив на порушника, а також винесений працівниками поліції щодо ОСОБА_1 терміновий заборонний припис із встановленою забороною на вихід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, а також в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою на строк 10 діб.
Враховуючи викладене, суддя вважає за доцільне в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_1 до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради в м. Черкаси для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
При цьому, у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 279, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п'ять) діб.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
Направити ОСОБА_1 , для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці, до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради в м. Черкаси згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 програми для кривдників покласти на Черкаське районне управління поліції в ГУНП Черкаській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 КУпАП постанова про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Копію постанови для виконання направити до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко