Справа № 711/8166/25
Номер провадження 3/711/2292/25
07 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції(протокол серії ВАД №334923 від 29.06.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні, не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 29 серпня 2025 року, близько 17:15 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу, що завдало шкоди її психологічному здоров'ю. ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (рішення № 711/126/25 від 05.03.2025).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 22.09.2025 та 07.10.2025 не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом отримання повідомлень у додатку «Viber» на зазначений у протоколі контактний номер телефону, про що свідчать відповідні довідки в матеріалах справи. Поштові відправлення із судовими повістками повернуті без отримання ОСОБА_1 через відсутність адреса за вказаною адресою. З огляду на те, що відомості про себе, в тому числі про засоби зв'язку, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від явки до суду, при цьому причин неявки суду він не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Згідно з ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
За наведених обставин суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи у строки, визначені КУпАП, і без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_1 .
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд також викликав для надання пояснень потерпілу ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні 22.09.2025 пояснила, що проживає разом із сином ОСОБА_1 29 серпня 2025 року він прийшов додому нетверезим, почав ображати потерпілу, висловлювався на її адресу нецензурно, виганяв її з квартири, яка перебуває у їхній спільній власності. Потерпіла попередила сина про виклик поліції. Після приїзду правоохоронців він заспокоївся та поводився спокійніше. За її словами, причин для конфлікту в той день не було - агресію син виявив безпричинно. Через таку його постійну поведінку потерпіла встановила на двері до своєї кімнати замок, зачиняється там, щоб уникати контактів із сином, не спілкується з ним, коли він перебуває у стані сп'яніння. Зазначає, що він не застосовує до неї фізичне насильство, однак регулярно вживає на її адресу нецензурну лексику, ображає її, морально тисне, виганяє з житла. Сусіди на його поведінку не реагують. Потерпіла намагається не провокувати конфліктів, проте зізнається, що постійні сварки та напружена атмосфера вдома викликають у неї тривожність, неспокій, порушення сну та режиму відпочинку. Це негативно позначається на її емоційному стані та працездатності. Вона працює старшим зміни охорони у ПРАТ «Графія України». Зазначила, що певний період вони проживали спокійно, однак наразі син знову зловживає алкоголем, перебуває у стані запоїв, поводиться агресивно, влаштовує конфлікти. Потерпіла повідомила, що 29.08.2025 син звернувся до Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру для лікування, однак продовжує повертатися додому у стані алкогольного сп'яніння. За її словами, син вживає алкоголь щодня, щоденно провокує сварки. Хоча грошей у неї не вимагає, однак харчується за її рахунок, комунальні послуги не оплачує. Речі з дому не виносить, однак через зловживання алкоголем втратив роботу ще на початку року.
Потерпіла зазначила, що отримувала поштові повідомлення про виклики до суду, повідомляла про це сина, проте той відразу заявив, що до суду не з'явиться. За словами потерпілої, син відмовляється відвідувати судові засідання, прямо заявляє, що ходити на них не буде. Крім того, ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії. Йому надали відстрочку, однак на 01.10.2025 призначено повторне проходження ВЛК. Вона сподівається, що його призвуть на військову службу, і ситуація стабілізується, а вона зможе жити спокійно. Вважає, що адміністративний арешт буде для нього достатнім заходом, щоб усвідомити власну поведінку.
Заслухавши потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 334923 від 29.08.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-копією термінового заборонного припису щодо ОСОБА_1 від 29.08.2025 із встановленою забороною на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою, а також із зобов'язанням залишити місце проживання (перебування) такої особи на строк 3 доби;
-копією протоколу прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.08.2025 з приводу вчинення її сином домашнього насильства психологічного характеру у вигляді нецензурних образ та принижень;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.08.2025 про агресивну поведінку ОСОБА_1 та безпричинні образливі висловлювання від нього;
-копією постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.03.2025 у справі № 711/126/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу;
- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП в Черкаській області ДПП молодшого лейтенанта поліції О. Хуторянського від 29.08.2025, відповідно до якого по прибуттю на місце виклику працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , що проявилося у висловлюванні нецензурною лайкою;
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано прибуття екіпажу поліції. У ході спілкування заявниця ОСОБА_2 повідомила про факт вчинення щодо неї домашнього насильства психологічного характеру її сином ОСОБА_1 . Останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, заперечував факт вчинення домашнього насильства, разом з тим у присутності поліції висловлювався в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачає.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, особою, яку повторно протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо працевлаштування та джерел доходу ОСОБА_1 , тому суд вважає недоцільним застосування для його виправлення стягнення у виді штрафу, навіть в мінімальному розмірі, оскільки існують обґрунтовані ризики, що призначене судом стягнення не буде виконане.
Оскільки ОСОБА_1 ухилився від прибуття до суду для розгляду адміністративних справ, суддя має об'єктивні підстави очікувати його ухилення від такого стягнення як громадські роботи.
Ураховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, беручи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, повторне вчинення домашнього насильства, створення ним нестерпних та психологічно напружених умов проживання для матері, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції, встановленоїч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, буде достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП суд у постанові у справі про адміністративне правопорушення має вирішити питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39--1 цього Кодексу. При розгляді цього питання, суд бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_2 , яка просила накласти на порушника найбільш суворе стягнення у виді адміністративного арешту, оскільки, на її думку, тільки такий вид стягнення матиме хоч якийсь виховний вплив на порушника, а також винесений працівниками поліції щодо ОСОБА_1 терміновий заборонний припис із встановленою забороною на вихід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою, а також із зобов'язанням залишити місце проживання (перебування) такої особи на строк 3 доби.
Враховуючи викладене, суддя вважає за доцільне в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_1 до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради в м. Черкаси для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
При цьому, у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 279, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 5 (п'яти) діб адміністративного арешту.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
Направити ОСОБА_1 , для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці, до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради в м. Черкаси згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 програми для кривдників покласти на Черкаське районне управління поліції в ГУНП Черкаській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 КУпАП постанова про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Копію постанови для виконання направити до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко