Справа № 711/5846/25
Номер провадження 3/711/1951/25
03 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 438305 від 19.06.2025 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, протокол серії ВАД № 143690 від 19.06.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП) про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 18 червня 2025 року, близько 22:15 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , по полягало в нецензурній лайці та стусанах по тілу співмешканки.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 18 червня 2025 року, близько 22:15 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою та застосовував фізичну силу до своєї співмешканки ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За вказані дії щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.
Вказані вище матеріали складені відносно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд,тому можуть бути об'єднані та розглядатися з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП.
Адміністративні справи № 711/5846/25 та 711/5847/25 надійшли до Придніпровського районного суду м. Черкаси 26.06.2025, проте постановами суду від 30.06.2025 матеріали були повернуті до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для належного дооформлення, після чого повторно надійшли до суду 25.07.2025.
Правопорушник ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 18.08.2025, 09.09.2025, 16.09.2025 та 03.10.2025 не з'явився, про засідання був належно повідомлений через СМС-повідомлення на зазначений у протоколі контактний номер мобільного телефону. Поштові відправлення із судовими повістками повернуті без отримання ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від явки до суду, при цьому причин неявки суду він не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Згідно зі ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
За наведених обставин суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи у строки, визначені КУпАП, і без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_1 .
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд також викликав для надання пояснень потерпілу ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні 09.09.2025 пояснила, що вони разом із ОСОБА_1 орендували квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . 18 червня 2025 року ОСОБА_1 повернувся додому з похорону брата в стані сильного алкогольного сп'яніння. В той момент потерпіла знаходилася в квартирі з дитиною на руках, вони разом дивилися телевізор. Без жодних попередніх зауважень чи конфлікту ОСОБА_1 раптом почав кричати, схопив дитячу іграшку та кілька разів ударив потерпілу по обличчю в ділянці перенісся, в результаті чого у неї залишився синець. Причину такої агресії потерпіла не знає, можливо, через гучний звук її телефону, який вона тримала в руках, переглядаючи соцмережі. Дитину він не зачіпав, але вона злякалася й почала плакати. Дитина у них спільна. При цьому ОСОБА_1 ображав потерпілу нецензурною лайкою, звинувачував у зраді. Раніше подібних проявів агресії з його боку не було, він її не бив і не зачіпав фізично. Після конфлікту потерпіла вибігла з квартири до подруги, а згодом повернулася разом із нею, щоб забрати дитину. ОСОБА_1 зачинився зсередини, не впускав їх і заявив, що двері не відчинить і дитину не віддасть. Тоді подруга викликала поліцію. Після дзвінка їхнього знайомого до власника орендованої квартири, ОСОБА_1 все ж відчинив двері. У присутності поліції він продовжував ображати ОСОБА_2 , звинувачував у зраді та вимагав, щоб вона зібрала речі і залишила квартиру. Поліцейські повезли ОСОБА_1 до відділу поліції, а потерпіла забрала дитину, переночувала у подруги, а наступного дня переїхала до матері за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає на цей час. До лікарні потерпіла не зверталася, медичну допомогу не отримувала, фотографій синця не робила. Після інциденту вона із ОСОБА_1 більше не спілкувалася, дзвінків і повідомлень від нього не надходило, дитиною він не цікавився. За словами ОСОБА_2 , раніше ОСОБА_1 неофіційно працював на будівництві та допомагав знайомому продавати кавуни. Чим він займається наразі потерпілій не відомо. До цього випадку ОСОБА_1 себе агресивно не поводив, до стану сильного сп'яніння не доводив. Як пояснила потерпіла, смерть брата стала для нього сильним ударом - у того був цироз печінки, про що не знали навіть близькі родичі.
Заслухавши потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 18 червня 2025 року адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, уповноваженою на складання протоколу особою надано:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438305 від 19.06.2025 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 143690 від 19.06.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
-протокол прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.06.2025 про вчинення щодо неї співмешканцем ОСОБА_1 домашнього насильства в присутності малолітньої дитини, що виражалося в ударах, після чого кривдник замкнувся у квартирі з дитиною;
-письмовим поясненням ОСОБА_2 від 19.06.2025 про те, що 18.06.2025 близько 22:15 години, вона дивилася телевізор з донькою 2025 року на руках, коли її співмешканець ОСОБА_1 , що повернувся додому у стані сильного алкогольного сп'яніння, безпричинно її ударив в обличчя та висловлювався нецензурною лайкою, а потім прогнав із квартири, де зачинився з дитиною. ОСОБА_2 звернулася за допомогою до подруги та її хлопця, викликала поліцію і лише через деякий час змогла забрати дитину.
-письмовим поясненням свідка ОСОБА_4 від 19.06.2025, відповідно до якого її подруга ОСОБА_2 подзвонила і повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 нецензурно її ображав, ударив, вигнав з квартири, де замкнувся з маленькою дочкою. ОСОБА_4 з хлопцем приїхали до місця проживання ОСОБА_2 , піднялися її до квартири, намагалися спілкуватися із ОСОБА_1 та просили впустити їх і дати змогу перевірити чи все гаразд з дитиною. ОСОБА_1 відчинив двері, побачив ОСОБА_4 з ОСОБА_2 , почав нецензурно їх ображати, після чого знову зачинився в квартирі. Зрештою їм довелося викликати поліцейських, які змуссили ОСОБА_1 відчинити двері;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.06.2025, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено середній рівень небезпеки для потерпілої особи;
-терміновим заборонним приписом щодо ОСОБА_1 від 19.06.2025 із встановленою забороною на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, а також в будь-який спосіб контактувати з нею на строк 5 діб;
-протоколом АА № 144066 від 19.06.2025 про адміністративне затримання ОСОБА_1 для припинення адміністративного правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
-випискою з амбулаторної карти № 145 від 19.06.2025, відповідно до якої за результатами клінічного огляду та даних інструментального дослідження у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння (0,7 проміле);
-копією рапорту інспектора взводу № 1 (швидкого реагування) РПОП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції І. Бердія від 19.06.2025 про встановлення факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, його затримання із застосуванням фізичної сили та спецзасобу кайданки та доставлення до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з метою припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів.
Крім того, за результатами дооформлення справи, уповноваженою особою було долучено до матеріалів відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано прибуття поліцейських на місце виклику. Установлено, що ОСОБА_1 зачинився у квартирі та, висловлюючись нецензурною лайкою, не впускав заявницю та працівників поліції. В подальшому, ОСОБА_1 все ж відчинив двері, після чого його було затримано для припинення вчинення адміністративного правопорушення та складання адміністративних матеріалів. На відео заявниця ОСОБА_2 повідомляє, що її співмешканець ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, висловлювався в її бік нецензурною лайкою в присутності їхньої малолітньої дочки. ОСОБА_1 на відеозаписі дійсно має явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді порушення мови, невідповідної обстановці поведінки та поводить себе агресивно.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Дослідивши докази, оцінивши їх відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя вважає, що вина
ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю, оскільки ОСОБА_1 як близька особа демонстрував явні ознаки агресивної поведінки в бік ОСОБА_2 , допустив щодо неї нецензурні вислови і образи, а також застосував фізичну силу у вигляді штовхання та ударів.
Частиною другою ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, вказаних у ч. 1, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Разом з тим, дослідивши наявні докази, суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного або фізичного характеру вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що домашнє насильство вчинене ОСОБА_1 стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності їхньої малолітньої доньки, однак не щодо неї безпосередньо, як це передбачено ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.
Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП необхідно встановити, що діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), умисно вчинялися саме стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи і внаслідок таких діянь завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - дитини.
Варто зазначити, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за те, що він вчинив домашнє насильство стосовно співмешканки ОСОБА_2 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому у протоколі в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення не зазначено конкретних дій ОСОБА_1 , вчинених саме щодо малолітньої дитини, як це передбачено у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії проти дитини були ним здійснені та яка шкода завдана фізичному або психічному здоров'ю цієї дитини.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції.
Вищевказаним Законом (№3733-IXвід 22.05.2024) одночасно були внесені зміни і до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), якою тепер визначено, що якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Таке формулювання поняття потерпілого призводить до наступного висновку: якщо правопорушення вчинено не стосовно неповнолітньої чи малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то така дитина визнається потерпілою, однак відсутня необхідність у цьому випадку складати окремий протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки жодних дій щодо дитини вчинено не було.
Натомість, працівниками поліції було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Аналіз статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вказує на те, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а також належних і достатніх доказів його вини у вчиненні цього правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачає.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, беручи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, вчинення домашнього насильства в присутності малолітньої дитини, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, буде достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП суд у постанові у справі про адміністративне правопорушення має вирішити питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу. При розгляді цього питання, суд бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_2 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.06.2025, відповідно до якої визначено середній рівень небезпеки для потерпілої особи, та винесений щодо ОСОБА_1 терміновий заборонний припис від 19.06.2025 а також адміністративне затримання ОСОБА_1 для припинення адміністративного правопорушення.
Разом з тим, за інформацією ОСОБА_2 із ОСОБА_1 вони вже тривалий час не проживають спільно, не спілкуються і жодних стосунків не підтримують.
З огляду на вказане, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення дозволяють не направляти порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300--2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 279, 283, 284 КУпАП, суддя
Адміністративні матеріали № 711/5846/25, провадження № 3/711/1951/25; № 711/5847/25, провадження № 3/711/1950/25, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - об'єднати в одне провадження, присвоївши йому номер 711/5846/25.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./тг м. Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко