Справа № 357/9322/25
Провадження № 2/357/4362/25
( ЗАОЧНЕ )
30 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -
Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, в якій просить суд:
- стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 23698,41 грн.: період з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року, за послуги постачання теплової енергії на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа».
- стягнути з відповідача суму, за період 01.01.2024 по 01.05.2025 р. на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 949,08 грн., та три відсотки річних в сумі 224,04 грн. на користь КП БМР «БЦТМ» на р/p № НОМЕР_1 в АТ «Укргазбанк», ЄДРПОУ 04654336.
- стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. на користь КП БМР «БЦТМ» на р/р НОМЕР_1 в АТ «Укргазбанк», ЄДРПОУ 04654336.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка вбачається з інформаційної довідки № 403948597 від 15.11.2024 року, об'єкт нерухомості (квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину № 154 від 28.01.2015 року.
Згідно особового рахунку № НОМЕР_2 відповідач починаючи з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року має заборгованість за теплову енергію в розмірі 23698,41 грн. Своїми діями боржник порушив ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, у відповідності до яких, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
КП БМР «БЦТМ» боржнику було надіслано попередження про наявність заборгованості з вимогою сплатити її протягом 7 днів. Але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованість.
Відповідач у встановлений судом строк на виконання вимог ухвали суду від 24 липня 2025 року не надала відзив на позов.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
У червні 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області наійшла позовна заява КП БМР «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2025 року справу було передано на розгляд судді Рижко Г.О. (а.с. 13-14).
19 червня 2025 року судом було здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача. (а.с. 20).
18 липня 2025 року за вх. № 40399 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача. (а.с.21).
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 15 вересня 2025 року о 11 год. 00 хв.
28 серпня 2025 року представник позивача Зайченко В.М. звернулася до суду з заявою у якій просила слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.
15 вересня 2025 року відповідач в судове засідання не з'явилася, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2025 року на 09 год. 30 хв.
Відповідач, в судове засідання, призначене на 30 жовтня 2025 року о 09 год. 30 хв. повторно не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, у відповідності до вимог ЦПК України, правом на подання відзиву у встановлені судом строки не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім'я відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість за період з 01.01.2022 по 01.05.2025 за послуги постачання теплової енергії в розмірі 23698,41 грн., відповідно до розрахункової відомості суми основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань за спожиті послуги теплопостачання за відповідачем утворилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 949,08 грн, та три відсотки річних в розмірі 224,04 грн за період з 01.01.2024 по 01.05.2025 (а.с. 4-5).
Позивачем було надіслано боржнику претензію про наявність заборгованості № 35 від 23 травня 2025 року, з вимогою добровільно сплатити її (а.с. 6), однак на даний час заборгованість не сплачена.
Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Отже, встановлено, що відповідач є власником вищевказаного майна та отримує послуги з постачання теплової енергії, які були надані позивачем КП БМР «Білоцерківтепломережа», однак вказані послуги не оплачує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, тому така заборгованість повинна бути стягнута в судовому порядку.
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище заборгованості.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Принципом цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).
Суд приходить до висновку, що у сторін спору є фактичні договірні відносини згідно яких позивач КП БМР «Білоцерківтепломережа» надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов'язку здійснювати своєчасно оплату за надані послуги.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 № 2479-VІ, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 згаданого вище Закону, передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Плата за комунальні послуги (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) здійснюється за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому порядку тарифами та вноситься щомісячно.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з центрального опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.
Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній чинний договір про надання житлово-комунальних послуг, однак, відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , отже суд вважає доведеним, що відповідачу надавалися послуги із постачання теплової енергії, що підтверджується розрахунковим листом абонента по особовому рахунку № НОМЕР_2 , який закріплений за відповідачем (а.с. 4).
З огляду на це, відповідач, як власник квартири, в якій були отримані послуги із постачання теплової енергії, мала обов'язок оплатити позивачеві їхню вартість, однак, як встановлено судом, оплату не здійснювала, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 23698,41 грн.
Відповідач з відзивом на позовну заяву до суду не зверталася та жодного належного доказу в спростування доводів позивача не надала, як і не спростувала те, що вона не є споживачем зазначених послуг.
Крім того, суду не було надано доказів сплати вказаних коштів чи доказів того, що житло вибуло з її власності.
Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних та 3% річних суд приходить до наступного.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача також заборгованість, яка утворилася внаслідок інфляційних процесів в розмірі 949,08 грн, та три відсотки річних в розмірі 224,04 грн за період з 01.01.2024 по 01.05.2025.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.ст.133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 13, 81, 141, 263, 264-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 - 01.05.2025 в розмірі 23698,41 грн. (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 41 копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість, яка утворилася внаслідок інфляційних процесів в розмірі 949,08 грн, та три відсотки річних в розмірі 224,04 грн за період з 01.01.2024 по 01.05.2025.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», ЄДРПОУ 04654336, місцезнаходження: вулиця Мережна, будинок 3, місто Біла Церква, Київська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 30 жовтня 2025 року.
Суддя Г. О. Рижко