07 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/20473/24
адміністративне провадження №К/990/45290/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу Кабінету Міністрів України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року
у справі №320/20473/24
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України
про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Уряд, КМУ, відповідач, скаржник), в якому просив суд визнати протиправним і нечинним пункт 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №724 від 25 серпня 2010 року).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, зокрема, залучено Міністерство внутрішніх справ України (01601, вул. Богомольця, м. Київ, 10, код ЄДРПОУ 00032684) до участі у справі №320/20473/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і нечинним пункт 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року у редакції, чинній станом на 28 січня 2023 року. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі №320/20473/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, які обґрунтовує наступним.
Так, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини четвертої статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», частини першої статті 26 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частини другої статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», частини другої статті 26, частини восьмої статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України» та пункту 15 частини першої статті 78 Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».
Крім того, скаржник вказує підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Також, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, здійснюючи «відновлення порушених прав та інтересів Позивача» прийняв рішення про права та обов'язки цілого ряду осіб, які займають відповідальні посади, які не були учасниками справи, але на них поширюється дія оскаржуваної правової норми.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки судом касаційної інстанції у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі №320/20473/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/20473/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду