30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/3894/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БМ «РОЗКВІТ»
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року (головуючий суддя Максименко Л.Я.)
в адміністративній справі №280/3894/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БМ «РОЗКВІТ» до відповідача Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 ,
про визнання протиправними дій,-
14.05.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БМ «РОЗКВІТ» до відповідача Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , в якій позивач просив:
визнати протиправними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо визначення ринкової вартості майна Товариства з додатковою відповідальністю «Завод «БМ «Розквіт» (виробничого корпусу літ. Б інв. № 10-0112, інв. № 10-0112а площею 17092,8 м. кв., підстанції літ.И інв.№ 0119 площею 152,5 кв.м., прохідна літ. С інв. 0130 площа 8,7 кв.м., реєстраційний номер майна 2250642123101, що розташовано за адресою: м. Запоріжжя, Хортицький район, Василя Стуса буд. 12) на підставі звіту про оцінку майна від 01.05.2025 р. № 96/1/25;
визнати протиправними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо визначення ринкової вартості майна Товариства з додатковою відповідальністю «Завод «БМ «Розквіт» (будівлі розподіл пристрою літ. ІІ інв. № 0117, площею 66,6 кв.м., реєстраційний номер майна 2250703523101 що розташовано за адресою: м. Запоріжжя, Хортицький район, Василя Стуса буд. 12) на підставі звіту про оцінку майна від 01.05.2025 № 96/25.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Роз'яснено позивачу його право на звернення до Чернігівського районного суду Чернігівської області, як суду, який видав виконавчий документ.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до даної позовної заяви застосовується загальний порядок судового оскарження, згідно з яким вона повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, оскільки вона не охоплює оскарження рішень, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору (основної винагороди), витрат виконавчого провадження та штрафів.
Не погодившись з ухвалою суду від 14.05.2025 року про відмову у відкритті провадження, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції.
Вказує, що предметом спору за даною позовною заявою є оскарження дій Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо визначення ринкової вартості майна ТОВ «Завод БМ «Розквіт», вчинені у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 70912150. Зауважує, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 14.05.2025 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Так, предметом спору за даною позовною заявою є оскарження дій Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо визначення ринкової вартості майна Товариства з додатковою відповідальністю «Завод «БМ «Розквіт», вчинені у виконавчому провадженні №70912150 щодо виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським районним судом Чернігівської області у справі № 748/2351/22.
Частинами 1, 5 ст.287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.
Згідно статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 1 та 2 статті 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відтак, частиною 2 статті 74 Закону №1404-VIII встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, такі виконавчі документи видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 26.10.2022 року у справі № 229/1026/21, від 11.09.2024 року у справі №310/2210/21.
Слід також зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 року у справі № 821/197/18 та від 12.06.2019 року у справі №308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Аналіз вищенаведених обставини та норм права дають підстави для висновку, що до даної позовної заяви застосовується загальний порядок судового оскарження, згідно з яким вона повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, оскільки вона не охоплює оскарження рішень, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору (основної винагороди), витрат виконавчого провадження та штрафів.
Згідно зі ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 ст. 448 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснення позивачу його право на звернення до Чернігівського районного суду Чернігівської області, як суду, який видав виконавчий документ.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БМ «РОЗКВІТ» - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.10.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко