07 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2690/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецький області, викладену в листі від 31.12.2024 №6902-5720/6923, у видачі оновленої довідки про грошове забезпечення за належно прирівняною посадою до посади, з якої ОСОБА_1 був звільнений зі служби цивільного захисту та вийшов на пенсію, та використання листа ДСНС України від 21.02.2023 №203-2917/201 «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій для розрахунку заниженого грошового забезпечення для перерахунку пенсії»;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецький області підготувати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 за належною прирівняною посадою перший заступник начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області із обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50% середнього розміру премії 290% посадового окладу з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб із врахуванням вимог рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №600/1828/24-а для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №600/1828/24-а Головним управлінням ДСНС України в Чернівецькій області було видано позивачу довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії. Однак у вказаній довідці, на думку позивача, помилково зазначено іншу посаду. Так, при видачі спірної довідки відповідачем зазначену посаду позивача «Перший заступник начальника АРЗ СП Територіального управління МНС України в Чернівецькій області», якої не існує, натомість, як вважає позивач, таку безпідставно прирівняно до посади «перший заступник начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області». Крім цього позивач не погоджується з діями відповідача, які полягають у визначенні у спірній довідці розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії 46% та 10% відповідно, що не відповідає вимогам наказів АРП СП ГУ ДСНС України в Чернівецькій області від 10 лютого 2023 року №38 і 02 січня 2023 року №5. Так, позивач зазначає, що розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за належною прирівняною посадою «перший заступник начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області», зокрема, премії, становить 290%, а надбавки за особливості проходження служби - 50%. Відповідно, позивач вважає протиправними дії відповідача, які передували видачі спірної довідки, оскільки такі призвели до неправильного визначення розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, яке впливає на розмір пенсії позивача.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області; встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, строк для надання пояснень щодо позову та відзиву.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що нормами законодавства, якими врегульовано питання пенсійного забезпечення осіб, звільнених зі служби цивільного захисту, не передбачено можливості направляти до територіальних управлінь Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій громадян з власної ініціативи або за зверненнями таких громадян. На думку відповідача, єдиною підставою для видачі таких довідок є лише відповідні списки, отриманих від територіальних управлінь Пенсійного фонду України. Додатково зазначено, що при видачі позивачу спірної довідки на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/1828/24-а відповідач керувався рекомендаціями т.в.о. директора Департаменту економіки і фінансів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які викладені у листі від 21 лютого 2023 року №203-2917/201, якими встановлено, що розмір грошового забезпечення у довідці повинен відповідати розміру грошового забезпечення за відповідною посадою, що досягається за рахунок зменшення надбавки за особливості проходження служби (може бути менше 50%) та щомісячної премії (не може бути менше 10%). Враховуючи наведене, відповідач вважає, що підстави для виготовлення позивачу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку його пенсії відсутні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у письмових поясненнях вказала про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки станом 01 січня 2023 року не відбулось змін щодо розміру грошового забезпечення як обов'язкової передумови виникнення у відповідача обов'язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії. Відповідно, підстави для видачі оновленої довідки відсутні.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №600/1828/24-а, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року його пенсії.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням ДСНС України в Чернівецькій області видано довідку від 15 липня 2024 року №08/63/А про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року за посадою: Перший заступник начальника АРЗ СП Територіального Управління МНС України в Чернівецькій області, яке становить 23574,12 грн, що включає в себе: посадовий оклад - 8210,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) - 2150,00 грн; надбавка за вислугу років (45%) - 4662,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (46%) - 6910,12 грн; премія (10%) - 821,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 821,00 грн.
Зі змісту наведеної довідки також вбачається, що така, крім рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №600/1828/24-а, також видана і з урахуванням листа ДСНС України «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій» від 21 лютого 2023 року №203-2917/201.
Вказану довідку направлено Головним управлінням ДСНС України в Чернівецькій області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області супровідним листом від 15 липня 2024 року №6901-3134/6923.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, 19 грудня 2024 року позивач звернувся до Головного управління ДСНС України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив виготовити оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за прирівняною посадою, з якої він був звільнений зі служби цивільного захисту і вийшов на пенсію, із обов'язковим зазначенням відомостей про дійсні розміри надбавки за особливості проходження служби та середнього розміру премії для здійснення обчислення й перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Подану заяву позивач обґрунтував тим, що згідно з витягом з наказу по Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Чернівецькій області від 02 січня 2023 року №5 розмір надбавки за особливості проходження служби за прирівняною посадою першого заступника начальника АРЗ СП станом на 01 січня 2023 року становив 50% посадового окладу (з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років), а відповідно до витягу з наказу від 10 лютого 2023 року №37 розмір премії за вказаною вище посадою становить 290%.
За результатами розгляду заяви позивача від 19 грудня 2024 року про видачу йому оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідач видав лист від 31 грудня 2024 року №6902-5720/6923, в якому вказано, що листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 квітня 2021 року №03-6041/201 «Про оформлення оновлених довідок» рекомендовано надавати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та направляти їх до Пенсійного фонду України. Враховуючи наведене, Головне управління ДСНС України в Чернівецькій області не має підстав щодо підготовки довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, що враховується для перерахунку пенсії.
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 7-9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
При цьому під рішенням розуміється владне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, викладене за встановленою формою, спрямоване на врегулювання тих чи інших суспільних відносин, що має обов'язковий характер та породжує певні правові наслідки.
Згідно пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Виходячи з буквального аналізу наведених норм, суд зауважує, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене таке рішення як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень, яке прийнято на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг і стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, а його дія вичерпується його виконанням або має визначений строк. Оскаржуване рішення має безпосередньо порушувати права, свободи або інтереси позивача.
Як вбачається зі змісту позову та пред'явлених у ньому вимог, а також зі встановлених у цій справі обставин, зверненню позивача до суду з цим позовом, фактично, передувало його звернення до Головного управління ДСНС України в Чернівецькій області із заявою від 19 грудня 2024 року про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року. Так, позивач не погодився із зазначенням у довідці від 15 липня 2024 року №08/63/А, виданій на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №600/1828/24-а, розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії. На думку позивача, розмір зазначених видів грошового забезпечення має становити 50% (замість зазначених 46%) та 290% (замість зазначених 10%) відповідно.
За результатом розгляду поданої позивачем заяви Головне управління ДСНС України в Чернівецькій області видало листа від 31 грудня 2024 року №6902-5720/6923.
Відповідно, саме названий лист у розумінні наведених вище процесуальних приписів і є рішенням суб'єкта владних повноважень та предметом даного позову, якому надаватиметься правова оцінка судом, тобто дотримання відповідним - суб'єктом владних повноважень критеріїв, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як свідчить зміст заяви позивача від 19 грудня 2024 року, у такій, фактично, перед відповідачем було поставлено питання щодо внесення у довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року інших, збільшених розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, аніж тих, які були зазначені у довідці від 15 липня 2024 року №08/63/А.
У листі від 31 грудня 2024 року №6902-5720/6923 відповідач, розглянувши подану позивачем заяву, повідомив його про відсутність підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
Водночас суд зауважує, що у названому листі відповідачем не наведено жодних мотивів (з посиланням на норми права) щодо наявності або відсутності підстав для зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії саме у тих відсотках, вказати які просив позивач у своїй заяві (із зазначенням, що саме такі розміри названих видів грошового забезпечення визначені наказами Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Чернівецькій області від 02 січня 2023 року №5 та від 10 лютого 2023 року №37), тобто розміру надбавки за особливості проходження служби - 50%, а премії - 290%.
Головне управління ДСНС України в Чернівецькій області у своєму листі від 31 грудня 2024 року №6902-5720/6923 обмежилось лише посиланнями на те, що листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 квітня 2021 року №03-6041/201 «Про оформлення оновлених довідок» рекомендовано надавати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та направляти їх до Пенсійного фонду України. Натомість відповіді на поставлене позивачем питання щодо можливості (неможливості) видачі довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року з урахуванням розміру надбавки за особливості проходження служби 50% та розміру премії 290% відповідачем фактично не було надано.
Отже, питання, поставлене позивачем у заяві від 19 грудня 2024 року, відповідачем не вирішено, що у свою чергу свідчить про порушення права позивача на отримання мотивованої відповіді на його заяву та відомостей про можливість/неможливість визначення грошового забезпечення станом на певну дату (в даному випадку - 01 січня 2023 року) в іншому (збільшеному) розмірі для проведення у подальшому перерахунку пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем фактично не було надано об'єктивну відповідь на поставлене позивачем питання та надано невмотивовану відповідь, оформлену листом від 31 грудня 2024 року №6902-5720/6923.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Крім цього, в силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно та нерозсудливо.
Відтак, оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.
З огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на необґрунтованість і незаконність прийнятого відповідачем та оскаржуваного позивачем рішення, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 грудня 2024 року.
Стосовно ефективності такого способу захисту варто зазначити, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд і зазначати будь-яку підставу для відмови.
Оцінка судом правомірності оскаржуваного у цій справі рішення суб'єкта владних повноважень стосувалася лише тих мотивів, які наведено у ньому.
Водночас суд звертає увагу на те, що посилання відповідача у відзиві, зокрема, на лист т.в.о. директора Департаменту економіки і фінансів Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21 лютого 2023 року №203-2917/201, відсутні в оскаржуваному рішенні і такі не були покладені в його основу, що виключає можливість суду надавати їм оцінку при вирішенні цього спору.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Беручи до уваги, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, то судовий збір підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДСНС України в Чернівецькій області.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, оформлене листом від 31 грудня 2024 року №6902-5720/6923, що адресований ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 грудня 2024 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 листопада 2025 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Скальда Сергія, 1-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 38595868); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк