07 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9896/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати підвищення до пенсії згідно зі статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059-IX) та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524 “Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова №1524); зобов'язання провести з 01 січня 2025 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону №4059-IX, що дорівнює 2361,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером; на виконання рішення суду у справі №140/12120/20 відповідач проводив їй виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Позивач вважає, що оскільки вона постійно з дня народження та до цього часу постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, то з 01 січня 2025 року відповідач повинен проводити їй виплату доплати до пенсії у розмірі, встановленому статтею 45 Закону №4059-IX, тобто 2361,00 грн, однак безпідставно цього не здійснює, а на її звернення про виплату доплати відмовив.
З метою захисту порушених прав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року позовну заяву на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду (в частині позовних вимог), у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року позов залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 01 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_2 , уродженка селища Любешів Волинської області, має статус особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи (3 категорія), та інвалідність другої групи (з дитинства), непрацездатна, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Ці обставини підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9), довідкою МСЕ №020150 (а.с.9), розрахунком пенсії №907080100526 (а.с.4).
Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг Любешівської селищної ради від 17 лютого 2025 року №1591 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в селищі Любешів Волинської області з 17 грудня 1993 року (а.с.7). Наведене підтверджується також витягом з реєстру Любешівської територіальної громади (а.с.5).
Крім того, довідкою Опорного закладу загальної середньої освіти “Любешівський ліцей» від 17 лютого 2025 року №194 (а.с.8) стверджується, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) навчалася у загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня смт Любешів з 1990 року по 1998 рік та отримала свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 від 11 червня 1998 року (а.с.8).
Селище Любешів Волинської області відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №140/12120/20, яке набрало законної сили 29 червня 2021 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 15 січня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік).
З розрахунку пенсії №907080100526 (а.с.4) вбачається, що у складі пенсійної виплати відсутня доплата до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ й така не виплачується відповідно до статті 45 Закону №4059-IX у розмірі 2361,00 грн у 2025 році.
Листом від 19 серпня 2025 року №11107-10341/Б-02/8-0300/25 у відповідь на звернення позивача стосовно встановлення з 01 січня 2025 року доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідач повідомив, що для отримання доплати відповідно до статті 45 Закону №4059-IX необхідно актуалізувати дані про проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення чи в зоні гарантованого добровільного відселення (а.с.3).
Цей спір стосується невиплати ОСОБА_1 доплати у розмірі 2361,00 грн з 01 січня 2025 року.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1524, яка набрала чинності з 01 січня 2025 року та пунктами 1, 1-1 якої (зі змінами) установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01 січня 2025 року Законом №4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 19 серпня 2025 року №11107-10341/Б-02/8-0300/25 видно, що позивачу з 01 січня 2025 року не була встановлена доплата в розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ та єдиною підставою невиплати цієї доплати вказано необхідність актуалізації позивачем даних про проживання в зонах безумовного (обов'язкового) чи гарантованого добровільного відселення (а.с.3).
Проте суд вважає, що відповідач безпідставно не проводить ОСОБА_1 виплату доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 2361,00 грн у 2025 році. Так не оспорюється статус позивача як непрацюючого пенсіонера; вона також має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, ОСОБА_1 (народилася у 1983 році) постійно проживає в селищі Любешів Волинської області, про що наявні відомості в Реєстрі Любешівської територіальної громади з 17 грудня 1993 року (а.с.5), а з 1990 по 1998 року вона була ученицею загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня смт Любешів Любешівського району Волинської області (а.с.8). Наведене у сукупності підтверджує, що позивач із зони гарантованого добровільного відселення не виїжджала ні станом на 01 січня 1993 року (у зв'язку із чим їй надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи), ні після цієї дати.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та непрацюючої пенсіонерки, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося після 01 січня 1993 року.
З цих підстав та з урахуванням ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог (за період з 01 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року) позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону №4059-ІХ, що дорівнює 2361,00 грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 25 лютого 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, що дорівнює 2361,00 грн.
У зв'язку із відсутністю доказів понесення позивачем судових витрат питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 25 лютого 2025 року доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк