07 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 листопада 2025 р., постановлену в кримінальному провадженні №22025260000000119 щодо ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_8 та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Заставна, Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, маючому на утриманні трьох малолітніх дітей, учаснику бойових дій, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 113 ч. 2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» до 12 грудня 2025 року, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу слідчого судді підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив обрати щодо нього більш м'який запобіжний захід, а також визначити розмір застави.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що слідим суддею не були враховані його аргументи щодо відсутності заявлених ризиків. Так, він співпрацює з органом досудового розслідування, має позитивні характеристики по місцю проживання, має міцні соціальні зв'язки, добровільно вступив до лав ЗСУ, де протягом року виконував бойові завдання, за час проходження служби отримав відзнаку та медаль. Також його батько служить в ЗСУ від початку вторгнення і на даний час, а тому у нього не було мети нашкодити Україні та ЗС України.
Вказував, що у нього на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, наймолодшому з яких 5 місяців та хвора мати, а тому ризики, вказані прокурором, є необґрунтованими, оскільки він не має наміру переховуватися чи виїхати за межі України.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного ОСОБА_9 в режимі відеоконференції та
ЄУНСС 727/13993/25 НП 11сс/822/336/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_10
його захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Згідно ухвали слідчого судді, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 разом з ОСОБА_11 за грошову винагороду здійснили підпал об'єкту АТ «Укрзалізниця», який має важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейної шафи типу ШРУ-М. При цьому ОСОБА_11 відзняв декілька відео підпалу на свій мобільний телефон.
13.09.2025 о 01.07 год. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 та 615 КПК України в м. Заставна.
13.09.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 113 ч. 2 КК України, а саме: у вчиненні в умовах воєнного стану з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення. Санкція вказаного злочину передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Постановою заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури від 03.11.2025 продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №22025260000000119 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України, до трьох місяців, тобто до 13 грудня 2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З даних про особу ОСОБА_6 вбачається, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, інкримінований йому злочин вчинив в період воєнного стану в України, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, є учасником бойових дій.
Згідно ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5. частини першої цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду та положення ст. 178 ч.1 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слідчий суддя належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, що слугували підставою для обрання запобіжного заходу, а тому існують ризики, того що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.
Також на даний час існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, а саме необхідність виконати ряд процесуальних дій для виконання вимог КПК України.
При цьому слідчий суддя також обґрунтовано вказав на продовження існування ризиків, які, наразі, не зменшились та унеможливлюють застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись положеннями ст.176, 182, 183 КПК України, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. 177 та 178 КПК України, суд обґрунтовано не визначив розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України.
На думку колегії суддів, прийняте судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд врахував всі обставини кримінального провадження та вимоги КПК України, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та прийняв законне і обґрунтоване рішення, продовживши щодо підозрюваного ОСОБА_6 саме такий запобіжний захід.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу та альтернативного запобіжного заходу у виді застави немає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 листопада 2025 року, якою підозрюваному ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя