07 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 жовтня 2025 р., винесену в кримінальному провадженні №12025260000000560 щодо підозрюваного ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою частково задоволено клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 67 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 202 876 гривень.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватись від спілкування з іншою підозрюваною ОСОБА_9 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків встановлено до 22 грудня 2025 року.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або застави в значно меншому в розмірі.
ЄУНСС 727/13459/25 НП 11сс/822/339/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_10 .
Вказувала, що судом не взято до уваги висновок експерта №129/25-29 від 19.09.2025, в якому міститься ряд помилок. Також у цьому висновку не наведено технічних параметрів джерел безперебійного живлення та інших параметрів, які мають суттєве значення.
Вважає, що жодних доказів, які б підтверджували причетність підозрюваного до вчинення злочину, окрім експертизи, немає.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має дітей, багато років працював в закладах охорони здоров'я, має велику кількість відзнак та нагород.
Зазначала, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави, що перевищує розміри, передбачені п.5 ст. 182 КПК України, є незрозумілим, оскільки підозрюваний є пенсіонером, а тому такий розмір застави є непомірним для нього.
На думку апелянта, слідчий суддя допустив істотне порушення норм КПК України та норм європейського права у зв'язку з необґрунтованим обранням стосовно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу з непомірною заставою.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з матеріалами клопотання відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025260000000560 від 17.07.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою, будучи службовими особами, умисно, протиправно, зловживаючи службовим становищем, незаконно розтратили бюджетні кошти на користь ТОВ «Астріум» на суму 798 895 грн, у великих розмірах, внаслідок чого КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Чернівецької міської ради завдано шкоди на визначену суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
22.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
В свою чергу слідчим та прокурором, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри, а саме наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому протиправних дій.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити.
Висновки слідчого судді про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні під час воєнного стану умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, йому відомі всі обставини кримінального провадження, він знайомий зі свідками, є особою пенсійного віку, а тому існують ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доцільності та необхідності, за встановлених обставин кримінального провадження, застосувати до підозрюваного саме запобіжний захід у вигляді застави.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя визначив її розмір у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, оскільки як обґрунтованість підозри, так і наявність ризиків під час досудового розслідування належним чином доведено та застосовано один з найбільш м'яких запобіжних заходів.
При цьому голослівними є доводи апеляційної скарги захисника про безпідставність застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу та надмірності розміру такої застави.
На думку колегії суддів саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу немає.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 відмовити, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя