Справа № 161/16958/25
Провадження № 2/161/5547/25
03 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача Акціонерного товариства "Універсал Банк"Мєшнік Костянтин Ігорович звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 06 травня 2021 року у розмірі 20 987,08 грн.
Позов обґрунтовує тим що, що 06 травня 2021 року відповідач встановив мобільний додаток monobank, що дозволяє надати йому банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів, відповідач підписав анкету-заяву шляхом застосування цифрового власноручного підпису. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 18 700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте відповідач зобов'язання за зазначеним договором не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Універсал Банк" за договором станом на 04.06.2025 року становить 20 987,08 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 20 987,08 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ "Універсал Банк".
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 травня 2021 року у розмірі 20 987,08 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою судді від 22 серпня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Станом на 03 листопада 2025 року відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах позову міститься заява, в якій просять розгляд справи проводити без участі представника АТ «Універсал банк». Не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими документами, надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Згідно трекінгу з сайту «Укрпошта» надіслане рекомендоване повідомлення вручено одержувачу 04.09.2025 року.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд установив, що 06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 погодився з тим, що ця заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Крім того, підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім'я НОМЕР_1 та просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. Сторонами погоджено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. У зазначеній заяві також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. ОСОБА_1 також погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (а.с. 39).
Анкета-заява підписана ОСОБА_2 06 травня 2021 року власноручним підписом та електронним підписом, що вбачається з форми підтвердження електронного документу (а.с. 40). На підтвердження погодження умов договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» до матеріалів позовної заяви надано запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, (а.с. 42-43), умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (а.с. 46-57), довідку про етапи реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 7), довідку про наявність рахунку від 04.06.2025 (а.с. 44), довідку про розмір встановленого ліміту (а.с. 45).
Відповідно до статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
Позивачем зазначається, що прострочене зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором відповідача сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим на підставі п.5.17 п.5 Розділу ІІ Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.05.2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив, та не вчиняв жодних дій направлених на погашення заборгованості, у зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК .
До позовної заяви банком надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 який містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів по погашенню боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед АТ «Універсал Банк» в рамках банківської послуги «monobank».
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань за договором від 05.11.2023 року, станом на 05.09.2024 року у відповідача утворилась заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 20 987,08 грн., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 20 987,08 грн.(а.с.9-20).
Інформація про рух коштів по картці від 04.06.2025 за період з 06.05.2021 по 17.05.2025, що міститься в матеріалах справи (а.с. 22-28), підтверджує, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, протягом цього часу відповідач активно користувався кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за кредитом, останній платіж ним був здійснений 17.05.2025 року, що свідчить про погодження ОСОБА_1 з умовами укладеного договору.
Суд зауважує, що ця інформація є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов'язків з погашення кредиту.
Відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
Верховний Суд в Постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Відповідачем заборгованість за тілом кредиту та правильність її розрахунку не спростована.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, що становить 20 987,08 грн.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021року у справі № 623/2936/19 зазначено:
« Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»
Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору з АТ «Універсал Банк» в рамках проекту monobank на умовах визначених Банком.
Таким чином, судом встановлено, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 правовідносини виникли внаслідок укладеного договору про надання банківських послуг щодо продуктів monobank. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився.
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову АТ «Універсал Банк».
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 травня 2021 року у розмірі 20 987,08 грн.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір судовий збір в розмірі 3 028 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 травня 2021 року у розмірі 20 987 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ 21133352);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дата складення повного тексту заочного рішення - 07 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М. Філюк