Справа № 522/20687/25
Провадження № 2-з/522/595/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іскра Світлани Леонідівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
До Приморського районного суду м. Одеси 15.09.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Матеріали позову суддя отримала 16.09.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1917007 від 21.10.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 05.04.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 17.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 27.10.2025 року.
Заяву про усунення недоліків суддя отримала 28.10.2025 року.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2025 року.
До суду 03.11.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Іскра І.М. надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якого просить змінити предмет позову у справі та розглядати позовні вимоги у наступній редакції:
1. Поділити майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 5,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 15,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ;
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину автомобілю марки Hyundai, модель Santa FE, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Скасувати арешт, накладний на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни від 07.06.2023 р. у виконавчому провадженні № 71962448.
3. Скасувати арешт, накладний на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича від 19.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 71962308.
До суду 04.11.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Іскра І.М. надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); Державне підприємство «СЕТАМ».
До суду 05.11.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Іскра І.М. надійшла заява про забезпечення позову, в якій просила:
1. Забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно:
- 1/2 частини у нежитлового приміщення загальною площею 5,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 15,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 1/2 частину автомобіля марки Hyundai, модель Santa FE, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;
- 1/2 частину квартири загальною площею 72,7 кв. м, житловою площею 39,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації з прилюдних торгів квартири загальною площею 72,7 кв. м, житловою площею 39,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Забезпечити позов шляхом заборони Державному підприємству «Сетам» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження квартири загальною площею 72,7 кв. м, житловою площею 39,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювати будь-які дії, спрямовані на проведення торгів, оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги
Матеріали заяви суддя отримала 06.11.2025 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору на час розгляду заяви є:
- визнання за ОСОБА_1 право приватної власності на:
1) нежитлове приміщення загальною площею 5,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 15,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;
3) автомобіль марки Hyundai, модель Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
4) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- залишення у власності ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 180 000 дол.США.
В обґрунтування заяви зазначено, що жовтні 2025 року ОСОБА_1 отримала лист від 10.10.2025 року № 159772 на ім'я ОСОБА_2 від головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича. У зазначеному листі повідомлено, що, виконуючи виконавчий документ - постанову № 490/3081/22, видану 04.05.2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва, про конфіскацію товарів шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості товарів, тобто грошових коштів у сумі 11 404 457,93 грн (ВП № 71962308) та виконавчий документом- постанову № 490/3081/22, видану 04.05.2023 р. Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення штрафу у розмірі 100 % вартості товару, тобто 111404457,93 грн. з ОСОБА_2 (ВП № 71962448), призначена та проведена експертна оцінка арештованого та описаного майна, а саме: квартири АДРЕСА_4 , вартість якого згідно зі звітом від 01.10.2025 року (дата складання звіту: 02.10.2025 року) становить 3 933 300 грн.
Таким чином, з листа державного виконавця Д'яченко І.М. стало відомо, що ОСОБА_2 є боржником у двох виконавчих провадженнях, в рамках яких проведено оцінку майна боржника, а саме - вищевказаної квартири, а отже майно може бути продано на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості.
Оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 входить до складу спільного сумісного майна подружжя та право власності, зокрема, є предметом позову, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя, зупинення реалізації вказаної квартири та заборони іншим особам вчиняти дії щодо неї.
Установлено, що позивачка претендує на частину майна, частина якого знаходиться в процесі реалізаціє за виконавчим провадженням, у зв'язку з чим відкрито два виконавчих провадження щодо нього.
Таким чином на думку суду існує загроза продажу на прилюдних торгах не лише вищевказаної квартири, а усього майна боржника, яке, в свою чергу, також є спільною сумісною власністю подружжя.
При забезпеченні позову суд бере до уваги те, що вказані об'єкти є предметом позову не вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом арешту майна, не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Забезпечення позову - це діяльність суду щодо застосування забезпечувальних заходів у позовному провадженні. Під забезпечувальними заходами розуміються владні обмеження як майнового (накладення арешту на майно), так і немайнового (зобов'язання вчинити певні дії) характеру, спрямовані на тимчасове обмеження прав відповідної сторони, і водночас такі, що забезпечують баланс інтересів сторін судового процесу шляхом наділення заявника обов'язком надання зустрічного забезпечення, що не порушує реалізацію принципу рівності процесуальних прав зацікавлених осіб.
Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб із метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Крім того, метою цього інституту є хоча й негайні, проте тимчасові заходи, спрямовані на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Отже, можна констатувати, що забезпечення позову як процесуальний механізм може мати дві різні мети: 1) гарантувати дійсну реалізацію матеріально-правової вимоги заявника (наприклад, арешт витребуваної позивачем індивідуально визначеної речі через загрозу її знищення); 2) бути спрямованим на превенції шкоди і збитків (наприклад, забезпечувати тимчасову заборону випускати продукцію у зв'язку з наявністю загрози заподіяння цим самим значної шкоди заявнику).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується:
- збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору;
- можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками;
- можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду може ризик (загроза) відчуження боржником (відповідачем) свого майна, вартість якого може задовольнити вимоги кредитора (позивача) за вже простроченими з боку боржника основними зобов'язаннями.
Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права (пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України) направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі.
Саме до таких висновків прийшов ВС у своїй Постанові ОП КЦС ВС від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20.
У постанові від 11 травня 2022 року у справі № 317/2155/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування для вирішення справи та способу забезпечення позову немає, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону.
При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивачки від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Суд, перевіривши заявлені позивачем позовні вимоги та інші заяви, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, приходить до висновку про часткове задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 76-81, 149-153, 157, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іскра Світлани Леонідівни про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладання арешту на:
- 1/2 частини у нежитлового приміщення загальною площею 5,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 15,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 1/2 частину автомобіля марки Hyundai, модель Santa FE, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;
- 1/2 частину квартири загальною площею 72,7 кв.м, житловою площею 39,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.
Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації з прилюдних торгів квартири загальною площею 72,7 кв. м, житловою площею 39,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Савельєва Артура, 6).
Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
- Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
- Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Домусчі Л.В.