Справа № 464/7315/24 Головуючий у 1 інстанції: Жила В. С.
Провадження № 33/811/1514/25 Доповідач: Партика І. В.
07 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та його захисника Гордієнко Оксани Юріївни, перекладача Білути Анастасії Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Гордієнко Оксани Юріївни на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 20 жовтня 2024 року о 02:45 год. на вул. Стрийська, 45 у м. Львові (перехрестя вулиць Стрийська - Наукова), керував автомобілем марки «BMW», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння та вживав алкогольний напій (пиво «Alecoq») з об'ємом спирту 5,2 %, до проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, який проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820 ARНК-0051», результат тесту становить 1,67 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Гордієнко О.Ю., в інтересах ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року, оскільки копію повного тексту постанови було опубліковано в електронному суді 1 жовтня 2025 року.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях, судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Повідомляє, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є громадянином Естонії, його рідна мова естонська, він володіє на розмовному рівні англійською, розуміє російську та українську мови на побутовому рівні, також він багато допомагає для фронту, оскільки перебуває в Україні як волонтер, за що має грамоти, привозив автомобілі, переобладнав та підготував 4 зуботехнічні кабінети в вантажних транспортних засобах, виготовляє скиди для дронів.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не розуміє швидкої української мови, не вміє читати та писати українською мовою.
Зазначає, що працівниками поліції допущено ряд грубих порушень під час складання адміністративних матеріалів, зокрема було допущено до місця події велику кількість людей, не залучили перекладача, не складено протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (у зв'язку із порушенням п. 2.5 ПДР України), у зв'язку із відмовою водія від проходження огляду на стан сп'яніння, вчинено тиск на водія, не поінформовано водія про порядок застосування приладу «Драгер 6820».
Звертає увагу, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) просив працівників поліції, щоб з ним спілкувалися англійською мовою, не розумів, що саме від нього хотіли працівники поліції.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, та з урахуванням того, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та його захисник отримали копію повного тексту постанови 1 жовтня 2025 року, а виготовлення апеляційної скарги потребує значного часу, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Частиною 4 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №109366 від 20 жовтня 2024 року (а.с. 2) з якого встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) керував транспортним засобом «BMW», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння та вживав алкогольний напій (пиво «Alecoq») з об'ємом спирту 5,2 %, до проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, який проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820 ARНК-0051», результат тесту становить 1,67 проміле;
-результатом приладу «Drager 6820» (а.с. 1) з якого вбачається, що огляд було проведено о 4 год. 06 хв., 20 жовтня 2024 року, результат 1,67 проміле, з результатом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ознайомлений;постановив;
-інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), відповідно до якого у водія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння «Drager Alcotest 6820», результат 1,67 проміле, з результатом водій погодився, що підтвердив своїм підписом;
-рапортом працівника поліції (а.с. 5), з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «BMW», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора, під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці), неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, через деякий час водій вжив алкоголь (пиво) до проходження огляду на стан сп'яніння, результат огляду 1,67 проміле, окрім того патрульними роз'яснено ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) його права та обов'язки , складено адміністративні матеріали;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА №133960 від 20 жовтня 2024 року (а.с. 6), з якого встановлено, що водія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.7.3Е ПДР України;
-відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджено судом апеляційної інстанції, з якого встановлено, що працівники поліції зупинили транспортний засіб «BMW», н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Поліцейські повідомили водієві причину зупинки, а також про здійснення відеофіксації події. Під час опитування водій зазначив, що не розуміє української мови, при цьому поводився провокативно - англійською мовою повідомив працівникам поліції, що не розуміє української, висловлював негативні судження щодо міста Львова та його мешканців, наголошував, що є військовим інструктором. На запитання патрульних (українською мовою) про надання документів водій відповів, що їх не має при собі, оскільки вони залишилися вдома, після чого продовжив спілкування з поліцейськими українською та російською мовами. Під час опитування працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, блідість шкіри обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці, у зв'язку з цим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. На ці пропозиції ОСОБА_1 повідомив, що вживає алкоголь щодня, почав заперечувати факт керування транспортним засобом, заявляв, що не розуміє патрульних, намагався уникнути проходження огляду, однак до проведення тесту самостійно вжив пиво, після чого погодився пройти огляд, результат огляду - 1,67 проміле алкоголю в крові. З відеозапису також убачається, що патрульні запитували учасників події, чи потрібен їм перекладач, роз'яснили водієві його права та обов'язки, а також ознайомили його з адміністративними матеріалами.
Апеляційний суд розцінює критично аргументи апелянта, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не розумів української мови та не вміє нею читати, оскільки на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, ОСОБА_1 виконував усі вказівки інспектора поліції, показував на телефоні фото документів, повідомляв патрульним, що не має при собі оригіналів посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на вимогу інспектора проходив огляд на стан сп'яніння - відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, слідував іншим вказівкам інспектора поліції та переходив на українську та російську мови.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не просив залучити йому перекладача для складання адміністративних матеріалів, поводив себе провокативна, намагався ухилитися від огляду на стан сп'яніння.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735., наказом КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» №172 від 12 грудня 2022 року «Про порядок проведення медичних оглядів для визначення у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення чи тиску працівників поліції на водія не встановлено, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки працівниками поліції було зупинено водія у зв'язку із порушенням ПДР України, виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладів, проведено огляд за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», результат якого показав 1,67 проміле, з результатом водій погодився, окрім того до проходження огляду вжив пиво та зазначав, що вживав алкогольні напої раніше цього дня.
Окрім цього, на відеозаписах чітко видно як інспектор поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права та обов'язки, зафіксовано підстави зупинки транспортного засобу та процедуру винесення постанови.
Доводи сторони захисту, що інспектор поліції мав скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відмовою водія від огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки водій добровільного погодився пройти огляд на стан сп'яніння, після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду - демонстративно розпочав вживати пиво.
Що стосується аргументів апелянта про закриття провадження, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, то апеляційний суд виходить з наступного.
Так, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За змістом ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив 20 жовтня 2024 року.
Отже, саме з цього дня розпочався перебіг однорічного строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ч. 6 ст. 38 КУпАП, який закінчувався 19 жовтня 2025 року.
Натомість, оскаржувану постанову місцевим судом винесено 25 вересня 2025 року.
Тобто, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності в межах строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ч. 6 ст. 38КУпАП.
Апеляційний суд наділений повноваженням лише перегляду постанови суду першої інстанції в частині її законності та обґрунтованості, яка у даному конкретному випадку відповідає вказаним критеріям.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, відсутні.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвокат Гордієнко О.Ю. є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити адвокату Гордієнко Оксані Юріївні строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова 25 вересня 2025 року.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гордієнко Оксани Юріївни - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.